Розглядаючи питання відповідальності платників, звернімо увагу також на особливості нарахування пені — у яких випадках пеня нараховується контролюючим органом і чи повинен платник податку нараховувати її самостійно при виявленні правопорушення.
Як трактує пеню ПКУ
Відповідно до Iнструкції №9531, пеня — це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
1 Iнструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена наказом ДПСУ від 17.12.2010 р. №953.
Ставка пені становить 120% річних облікової ставки Нацбанку України, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою.
Проаналізувавши положення Iнструкції №953 та відповідні положення ПКУ, зупинимось на найголовніших моментах, пов'язаних з нарахуванням пені.
1. Спочатку сплачується основний борг, а вже потім пеня (без розподілу сум). Пунктом 131.2 ПКУ визначено таку черговість погашення зобов'язань щодо суми основного боргу, нарахованих штрафів та пені:
а) насамперед кошти зараховуються у рахунок податкового зобов'язання;
б) у разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів;
в) в останню чергу кошти зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановлену цим пунктом черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган ДПС самостійно здійснює такий розподіл у порядку, визначеному цим пунктом. Право на змінення призначення платежу в таких випадках надається податковому органу пунктом 87.9 ПКУ.
Зазначимо, що такий порядок сплати є економічно вигіднішим для платників податків. Адже сплачуючи насамперед суму основного зобов'язання, платник тим самим зменшує об'єкт для нарахування пені.
2. Пеня нараховується за період оскарження податкового повідомлення. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами, якщо платник податків у встановлені терміни розпочинає процедуру адміністративного та/або судового оскарження, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження. Тобто якщо після оскарження рішення приймається на користь контролюючого органу, то нарахування пені буде і за час адміністративного та/або судового оскарження. Однак коли керівник податкового органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56 розділу II ПКУ (20 к. д.), пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження (п. 2.11 Iнструкції №953). Відповідно до п. 57.4 ПКУ пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, підлягає скасуванню. Якщо ж таку пеню було сплачено, вона підлягає зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 ПКУ. На нашу думку, для тих підприємств, які тепер оскаржують рішення податківців, нарахування пені за період оскарження податкового повідомлення можливе лише починаючи з 01.01.2011 р., оскільки за загальним правилом закони зворотної сили не мають.
3. Нарахування пені на суму заниження податкового зобов'язання, виявленого податковим органом. У разі виявлення податковим органом заниження податкового зобов'язання він нараховуватиме пеню за весь період існування заниження податкового зобов'язання (у т. ч. за період адміністративного та/або судового оскарження). При цьому розмір пені становить 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на день заниження. На нашу думку, нарахування пені в цьому разі можливе за періоди лише починаючи з 01.01.2011 р., оскільки за загальним правилом закони зворотної сили не мають. Хоча у прикладі, наведеному у додатку 2 до Iнструкції №953, ДПАУ нараховує пеню і за періоди до 2011 року. Вважаємо, що це неправомірно.
Приклад За результатами проведеної органом ДПС документальної перевірки платника податків за податковим повідомленням-рішенням донараховано зобов'язання з ПДВ на загальну суму 20000 грн. При цьому заниження ПЗ у зазначеній сумі виявлено за листопад 2011 р. Податкове повідомлення-рішення про нарахування ПЗ з ПДВ платник податків отримав 01.03.2012 р. і зобов'язаний сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого отримання. Відповідно до пп. 129.1.2 Кодексу у день настання строку погашення ПЗ, нарахованого контролюючим органом (11.03.2012 р.), у разі виявлення його заниження на суму такого заниження (20000 грн) та за весь період заниження (з 30.12.2011 р. до 10.03.2012 р. включно) нараховується пеня. Розрахунок пені на суму заниження 20000 грн за період з 30.12.2011 р. до 10.03.2012 р. включно (72 дні) здійснюється виходячи з облікової ставки НБУ, яка діяла на день заниження (станом на 30.12.2011 р.) і дорівнювала 7,75%. Отже, нарахована платникові податків пеня становить 365,90 грн.
4. Нарахування пені на суму заниження податкового зобов'язання, виявленого платником податків. Відповідно до п. 129.1.1 ПКУ, після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається «а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом».
Отже, якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня нараховується.
Зверніть увагу! ПКУ передбачає звільнення від нарахування пені при самостійному виправленні помилок, але (!):
1) це пункт 132.3 зі статті 132 ПКУ, яка має назву «Порядок нарахування пені у разі порушення умов, за яких надавалося звільнення (умовне звільнення) від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України«. Тобто податківці можуть говорити, що ця умова стосується тільки цього виду податкових зобов'язань (хоча за змістом вона туди зовсім не підходить);
2) в Iнструкції №953 нічого не згадується про звільнення від сплати пені.
Тому обережним платникам податків, які самостійно виправляють помилки і виявляють заниження податкового зобов'язання, радимо при сплаті такого зобов'язання та штрафних санкцій (3% або 5% залежно від способу виправлення помилок) нарахувати та сплатити пеню.
Коли пеня не нараховується
У чинній Iнструкції про нарахування пені норми, згідно з якою пеня не нараховується на штрафи, що накладаються за адміністративні правопорушення, немає. Проте, на нашу думку, це не зобов'язує платників податків нараховувати пеню на адміністративні штрафи, накладені органами ДПС на посадових осіб. Адже порядок накладення та стягнення адміністративних штрафів визначено нормами КУпАП, який не передбачає нарахування пені у разі несвоєчасної сплати основної суми штрафу.
Нарахування пені закінчується, зокрема:
— у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
— у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
— у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національного банку України);
— при прийнятті рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини);
— у разі погашення суми податкового боргу (його частини) шляхом розстрочення (відстрочення) сум платежів, подання платником податків декларацій (у т. ч. уточнюючих) з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань тощо нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.
6 практичних моментів, пов'язаних з нарахуванням пені
1. Чи нараховується пеня, якщо при поданні уточнюючого розрахунку платник податків зменшує від'ємне значення об'єкта оподаткування?
Пеня не нараховується при виявленні платником податків зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке не приводить до зміни суми грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк. Пеня нараховується тільки на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені).
2. Який порядок нарахування пені у випадку, якщо судом прийнято рішення на користь органу ДПС щодо оскаржуваних податкових зобов'язань?
Якщо рішення прийнято на користь органу ДПС у суді щодо оскаржуваних податкових зобов'язань, пеня нараховується за весь період, включаючи період судового оскарження.
3. Який порядок нарахування пені на занижену суму ПЗ у разі подання уточнюючої звітності після граничного терміну подання, але до граничного терміну сплати такого ПЗ при самостійному виправленні помилки?
У разі подання платником податків уточнюючої звітності після граничного терміну подання, але до граничного терміну сплати сум податкових зобов'язань пеня не нараховується.
4. Яким чином пеня сплачується до бюджету?
Платник податків може сплачувати суми пені окремим платіжним документом або одним платіжним документом, разом із грошовим зобов'язанням.
5. Яку відповідальність передбачено у разі несплати або несвоєчасної сплати платником авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів (частини чистого прибутку)?
При нарахуванні суми дивідендів, призначених для виплати власникам корпоративних прав, платник податків повинен нарахувати авансовий внесок на суму таких дивідендів за встановленою ставкою і внести його до бюджету до/або під час такої виплати. У разі ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) авансового внеску до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів до платників застосовується відповідальність у вигляді штрафів, передбачених ст. 127 ПКУ, та пені відповідно до ст. 129 ПКУ. Але слід пам'ятати, що авансовий внесок не потрібно справляти у всіх випадках, передбачених пп. 153.3.5 ПКУ, наприклад при виплаті дивідендів фізособам (як резидентам, так і нерезидентам).
6. Яку відповідальність передбачено за нездійснення податковим агентом перерахунку сум доходів і сум ПСП, якщо проведення такого перерахунку є обов'язковим згідно з нормами ПКУ?
Перерахунок сум доходів, нарахованих платникові, проводиться роботодавцем для визначення правильності оподаткування. За непроведення роботодавцем перерахунку сум доходів відповідальність законодавством не передбачена. Однак у разі проведення органом ДПС документальної перевірки щодо правильності обкладення ПДФО працівниками органу ДПС буде зроблено перерахунок сум доходів самостійно. У випадку недоплати податку до платника буде застосовано штрафні санкції та нараховано пеню на суму податкового боргу з ПДФО.
Максим ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, менеджер, керівник практики податкового і юридичного консультування КПМГ у Львові