Податковий кодекс визнає податковою звітністю документ, на підставі якого здійснюється нарахування або сплата податкового зобов'язання. А отже, ставитися до заповнення та подання такого документа треба з усією серйозністю, адже неправильний розрахунок податку чи неподання декларації призведе до застосування значних санкцій до підприємства1.
Що ПКУ розуміє під податковими деклараціями
Податковою декларацією (розрахунком) є документ, на підставі якого нараховується та (або) сплачується податкове зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізосіб, суми утриманого та (або) сплаченого податку (див. п. 46.1 ПКУ). Статус податкової декларації має і Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ).
1 Докладно про застосування штрафних санкцій за неподання податкових декларацій читайте у «ДК» №17-18/2012.
Важливо також знати, що:
1) митні декларації прирівнюються до податкових декларацій з метою нарахування та сплати податкових зобов'язань;
2) додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною;
3) якщо відповідно до ПКУ податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, то податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. Остання за таких умов не подається (п. 46.3 ПКУ);
4) якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч нормам ПКУ, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці податкової декларації. За потреби разом із декларацією платник може подати і доповнення, складені за довільною формою (п. 46.4 ПКУ);
5) до ухвалення нових форм декларацій, які набирають чинності для складання звітності з податкового періоду, наступного за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, чинними залишаються попередні форми декларацій (п. 46.6 ПКУ);
6) платник податку на прибуток разом із відповідною податковою декларацією подає квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. А платники податку на прибуток — малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України (ГКУ), подають разом із річною податковою декларацією річну фінансову звітність (п. 46.2 ПКУ).
Великі, середні та малі підприємства
Згідно з ч. 7 ст. 63 ГКУ усі підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.
Малі підприємства (незалежно від форми власності) мають середньооблікову чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не більшу за 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не більше 70 млн гривень.
Великі підприємства мають середньооблікову чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік більше 250 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік більше 100 млн гривень.
Решта підприємств визнаються середніми.
У які способи подаються податкові декларації
ПКУ в п. 49.3 передбачає три способи подання декларації до органу державної податкової служби (спосіб подання обирається платником податків, якщо інше не передбачено ПКУ):
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) шляхом надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладеного;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з п. 49.4 ПКУ, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу ДПС в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Ці підприємства не можуть за власним бажанням обрати інший спосіб подання звітності — у паперовому вигляді чи поштою.
Якою мовою СГ мають право заповнювати звітність (у т. ч. в електронному вигляді)?
Згідно зі ст. 11 Закону про мови, а також роз'ясненням КСУ, наведеним у Рішенні від 14.12.99 р. №10-рп/99, українська мова, як державна, є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Отже, звітність до податкових органів (у т. ч. в електронному вигляді на адресу центру обробки електронних звітів) подається українською мовою.
Подання звітності поштою
Згідно з п. 49.5 ПКУ, у разі надсилання на адресу відповідного органу ДПС податкової декларації поштою платник податку зобов'язаний зробити це не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного п. 49.18 ПКУ. Оскільки, згідно з п. 49.20 ПКУ, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем. Відповідним чином слід обчислювати і 10-денний строк для надсилання декларації поштою.
Слід також пам'ятати: якщо поштове відправлення втрачено, зіпсовано чи його вручення органу ДПС затримано з вини оператора поштового зв'язку, платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації. А оператор несе відповідальність відповідно до закону.
Платник податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) органу ДПС другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Прикладами зіпсування відправлення, які не містять вини оператора поштового зв'язку, можуть бути такі випадки: неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); є подерті аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання. Такі випадки наведено у п. 4.5 Методрекомендацій №827 як причини невизнання поданої декларації, тому що призводять до неможливості визначити обов'язкові реквізити чи показники поданої декларації.
Незалежно від факту втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму ПЗ, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ.
До речі, ПКУ не забороняє подання уточнюючого розрахунку поштовим відправленням та не встановлює особливостей такого подання. У загальному випадку уточнюючий розрахунок можна надати не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за звітний період. Можливість подання уточнюючого розрахунку поштовим відправленням передбачено пп. 4.15.3 Методрекомендацій №827.
Коли подаються податкові декларації
Згідно зі ст. 49 ПКУ, податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
1) календарному місяцю (у т. ч. в разі сплати місячних авансових внесків) — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
2) календарному кварталу або календарному півріччю (у т. ч. в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
3) календарному року — протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
4) календарному року для платників ПДФО — до 1 травня року, наступного за звітним;
5) календарному року для платників ПДФО — підприємців — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Пам'ятайте: якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем.
Запитували — відповідаємо
Чи застосовуються санкції, якщо податкова звітність надіслана поштою з повідомленням про вручення пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання, але отримана органом ДПС вчасно?
Якщо платник податків надсилає податкову декларацію (розрахунок) поштою пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку її подання, але при цьому органи ДПС отримують її в терміни, що не перевищують граничних строків подання декларації (розрахунку), визначених ПКУ, то до такого платника не повинні застосовуватись штрафні санкції.
Подання звітності електронним способом
Підприємство може подавати електронну звітність самостійно (наприклад, через програму OPZ «Податкова звітність») або через посередників — операторів електронної звітності. Щоб мати змогу подавати звітність засобами електронного зв'язку, юрособа — платник податків, відповідно до п. 5 розділу III Iнструкції №233, повинна:
1) спочатку через акредитований центр сертифікації ключів (порядок його акредитації затверджено постановою КМУ від 13.07.2004 р. №903) отримати посилені сертифікати відкритих ключів (на кожен ЕЦП додається на диску пароль доступу). Найчастіше це ключі на печатку та підписи керівника і головного бухгалтера. Сертифікати оформляються у 3-х примірниках: 1-й залишається в акредитованому центрі сертифікації, 2-й і 3-й — отримує підприємство;
2) після отримання сертифікатів платник підписує з органом ДПС за своїм місцезнаходженням договір про подання звітності засобами електронного зв'язку (додаток 1 до Iнструкції №233). У договорі платник зазначає свою електронну скриньку, на яку він отримуватиме квитанції про прийняття/неприйняття звітів. Разом із двома підписаними примірниками договору до органу ДПС подається 3-й примірник сертифікатів.
Таблиця
Строки подання звітності з податків та зборів
|
|
|
|
|
| Податок на прибуток |
|
|
|
| Податок на доходи фізичних осіб |
|
|
|
| Податок на додану вартість |
|
|
|
| Акцизний податок |
|
|
|
| Збір за першу реєстрацію транспортного засобу |
|
|
|
| Екологічний податок |
|
|
|
| Плата за користування надрами |
|
|
|
| Туристичний збір |
|
|
|
| Збір за місця для паркування транспортних засобів |
|
|
|
| Плата за землю |
|
|
|
| Плата за землю (якщо не подано річну декларацію) |
|
|
|
| Збір за спеціальне використання води |
|
|
|
| Єдиний податок для юридичних осіб |
|
|
|
| Єдиний податок для фізичних осіб |
|
40 — для 2 та 3 групи |
10 — для третьої групи |
| Фіксований сільськогосподарський податок |
|
|
|
| Збір за користування радіочастотним ресурсом |
|
|
|
| Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (подання) |
|
|
|
| Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування |
|
|
|
Пам'ятайте: у разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях1. А податковий орган для прийняття електронної звітності від платника повинен мати чинні посилені сертифікати відкритих ключів підприємства, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів. Згідно з п. 7 розділу III Iнструкції №233, підставою для прийняття електронної звітності є:
1) відповідність отриманого документа затвердженому формату (стандарту);
1 Проте слід звернути увагу на лист ДПАУ від 16.03.2011 р. №7273/7/16-1117, відповідно до якого, у разі якщо законодавством передбачено разом зі звітом подавати певні паперові документи, їх треба подавати окремо.
2) підтвердження ЕЦП печатки та посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів у паперовій формі, — при дотриманні вимог ст. 3 Закону №852;
3) чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований чи блокований).
Водночас податкова звітність повинна мати обов'язкові реквізити, визначені пунктом 48.3 ПКУ.
Обов'язкові реквізити декларації
Відповідно до п. 48.3 ПКУ податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відмітку у паспорті);
- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
- найменування органу ДПС, до якого подається звітність;
- дата подання звіту (або дата заповнення залежно від форми);
- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;
- підписи платника податку — фізособи та/або посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Згідно з п. 48.4. ПКУ в окремих випадках, коли це відповідає суті податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:
- відмітка про звітування за спецрежимом;
- код виду економічної діяльності (КВЕД);
- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;
- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Податкова звітність, складена з порушенням вищенаведених норм, може бути не визнана як податкова декларація (розрахунок).
Фактичне прийняття підтверджується відповідно до положень Методрекомендацій №827 квитанціями:
1) повідомлення про отримання звітності формується програмним забезпеченням адресата звітності — свідчить про доставку звіту адресату звітності в електронній формі і внесення до бази даних адресата звітності. Це повідомлення надсилається услід за квитанцією №1 і є аналогом поштового повідомлення про вручення кореспонденції. Містить застереження, що відсутність позначки часу на електронному документі не дозволить платникові офіційно довести факт своєчасного надання документа;
2) квитанція №1 (формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора) засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі. У ній зазначаються назва і код ЄДРПОУ платника, формат і назва звіту, період, за який подається звіт, дата і час доставки звіту до центрального органу ДПС, але у ній немає позначки часу отримання документа органом ДПI за місцезнаходженням платника;
3) квитанція №2 (також формується у центрі обробки електронної звітності) — свідчить про факт і час приймання (неприймання) звіту в електронній формі та внесення його даних до бази даних адресата звітності. Вона містить назву і код ЄДРПОУ платника, формат файла звітності, назву звіту і період подання, дату і час доставки звіту до органу ДПС районного рівня, а також (і це найголовніше!) у квитанції зазначається реєстраційний номер звіту, за яким документ прийнято на районному рівні.
Отже, тільки з отриманням усіх трьох документів бухгалтер зможе полегшено зітхнути.
Це варто знати
Чи подовжуються граничні строки для подання податкової декларації, розрахунку (у разі тимчасової відсутності посадових осіб: відрядження, лікарняний тощо)?
Граничні строки подання податкової декларації, розрахунку можуть бути збільшені тільки за правилами та на підставах, передбачених пунктами 102.6 — 102.7 статті 102 ПКУ (якщо посадова особа була у тюрмі, перебувала у розшуку, була безвісти відсутня тощо). Перенесення строків через лікарняний, відрядження тощо посадових осіб у цих пунктах не передбачені. Iнші випадки, не передбачені ПКУ, не дають права для збільшення граничного строку подання податкової декларації (розрахунку).
До речі, за письмовим запитом платника податку на підставі рішення керівника контролюючого органу може бути подовжено строк звітування, якщо платник податків перебував за кордоном (п. 102.6.1 ПКУ).
10 запитань, які найчастіше виникають під час подання електронної звітності
1. Закінчився строк дії сертифіката електронних ключів. Чи потрібно після отримання нових сертифікатів повідомляти ДПI або вносити зміни до договору про визнання електронних документів?
Згідно з р. 6 примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1 до Iнструкції №233), зазначений договір діє до закінчення строку дії посилених сертифікатів відкритих ключів.
Строк дії сертифікатів законодавчо не обмежений, але акредитовані центри сертифікації ключів видають такі сертифікати суб'єктам підприємництва в основному на один рік.
Якщо платник податків подає до органів ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну дії нових посилених сертифікатів ключів.
2. Чи можна протягом одного дня надсилати декілька звітних податкових декларацій в електронному вигляді у разі виправлення показників? Яка звітність, повторно надіслана протягом дня, вважатиметься останньою прийнятою?
СГД має право повторно надсилати податкові декларації, розрахунки у разі виправлення помилок до закінчення граничного строку подання декларації, зазначивши при цьому тип документа «звітний новий». Згідно з пп. 4.13.6 Методрекомендацій №827 та п. 8 Iнструкції №233 чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий платником податків до закінчення термінів подання відповідної звітності, визначених законодавством.
3. Який режим роботи органів ДПС щодо приймання звітності в електронному вигляді?
Органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щодня, крім вихідних, святкових і неробочих днів. Терміни прийняття звітності органом ДПС в електронному вигляді не відрізняються від термінів прийняття звітності у паперовому вигляді. Проте ПКУ дозволяє подавати електронну звітність (п. 49.5 ПКУ) не пізніше закінчення останньої години дня, в якому минає такий граничний строк, тобто до 23.59 у день, коли закінчується граничний строк подання звітності. Проте ми б радили не відкладати подання електронної звітності на останній день, та ще й до 23.59. Робіть це завчасу.
4. На яку поштову адресу слід надсилати податкову електронну звітність?
Платники податків надсилають податкову звітність на поштову адресу: zvit@sta.gov.ua.
5. Які звіти можна подати в електронному вигляді та де можна знайти останню версію оновленого програмного забезпечення для передачі електронної звітності?
Реєстр форм звітних документів платників податків юридичних та фізичних осіб для занесення до електронної бази звітних документів ДПСУ й оновлені версії форм податкової звітності можна знайти на офіційному веб-сайті ДПС України (www.sts.gov.ua) у рубриці «Платникам податків про електронну звітність»/«Iнформаційно-аналітичне забезпечення»/«Реєстр електронних форм податкових документів».
Програмне забезпечення для передачі звітності в електронному вигляді можна знайти на офіційному веб-сайті ДПСУ (www.sts.gov.ua) у рубриці «Платникам податків про електронну звітність»/«Програмне забезпечення».
6. Який порядок надання платником податків пояснення, додаткових документів у разі подання звітності до органів ДПС в електронному вигляді?
Як зазначається у ПКУ, «у разі необхідності платник податків може подати разом із такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання» (п. 46.4 ст. 46 ПКУ). Як роз'яснюють фахівці ДПСУ в ЄБПЗ, «платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв'язку, можуть подавати пояснення, копії дозволів тощо, які не мають затвердженого формату (стандарту) електронного вигляду, до органів ДПС особисто або через уповноважену на це особу або ж надсилати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення».
7. Чи мають право СГД у разі неотримання квитанції №2 про прийняття податкової звітності у електронній формі надати повторно на паперовому носії звітність?
СГД, що належать до малих підприємств, або фізособи мають право у разі неотримання квитанції №2 про прийняття звітності в електронній формі подати повторно на паперовому носії звітність до органу ДПС. Великі та середні підприємства такого права не мають, бо звітують лише в електронній формі.
8. Чи мають право платники податків при укладенні договорів з іншими СГ, використовувати сертифікати відкритих ключів, отриманих для підпису звітності у електронному вигляді?
Сертифікати відкритих ключів платниками податків отримано для підпису звітності в електронному вигляді, а не для використання в іншій діяльності, тож ми не радимо використовувати їх в іншій діяльності.
9. Чи має право платник податків подати фінансову звітність до податкової в електронній формі та чи буде він отримувати при цьому квитанції (першу, другу)?
Як зазначають спеціалісти ДПСУ в Єдиній базі податкових знань, платник податків має право подати фінансову звітність в електронній формі. У разі подання платником податків фінансової звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку йому надсилатимуть квитанції.
10. Чи потрібно переукладати договір про подання звітності в електронному вигляді у зв'язку зі зміною посадових осіб юрособи (директора, головного бухгалтера або особи, яка уповноважена вести бухгалтерський облік)?
Якщо на підприємстві змінюється керівництво (директор, головний бухгалтер або особа, яка уповноважена вести бухгалтерський облік), то у термін до моменту надсилання наступної електронної звітності слід отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису документів (керівника, бухгалтера). Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів, тобто переукладати договір з органом ДПС не потрібно.
Коли орган ДПС може відмовити у прийняті декларації
Подаючи до органів ДПС звітність, потрібно дуже уважно стежити за заповненням обов'язкових реквізитів. Адже згідно з п. 49.11 ПКУ у разі подання платником податків до органу ДПС податкової декларації, заповненої з порушенням норм щодо обов'язкових реквізитів, податковий орган зобов'язаний у визначений строк1 надати такому платникові податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
1 3 робочі дні з дня подання — при особистому поданні декларації платником податків чи уповноваженою особою та 5 робочих днів — при поданні в інший спосіб.
Виникає практичне запитання: чи може бути не визнана податкова декларація, якщо реквізит «дата подання» не збігається з датою фактичного подання декларації, тобто декларація надрукована раніше, ніж подана згідно з Податковим кодексом України?
Враховуючи, що реквізит «дата подання» звіту (або «дата заповнення» залежно від форми) є обов'язковим, не радимо розривати ці дати у часі. У Єдиній базі податкових знань податківці зазначають: «Якщо реквізит «дата подання» не збігається з датою фактичного подання декларації (тобто декларація надрукована раніше, ніж подана), орган ДПС зобов'язаний надати такому платникові податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови».
У разі якщо податковий орган не надає платникові податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або не надсилає його платникові податків у встановлений строк, — податкова декларація, надана платником, згідно з пп. 49.9.2 ПКУ, вважається прийнятою.
Зверніть увагу: визначаючи процедуру відмови у прийнятті декларації, ПКУ вживає три різні терміни щодо порядку оформлення цієї відмови:
1) «письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації» (див. п. 49.11);
2) «відмова органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації» (див. абз. 1 п. 49.12);
3) «рішення», яке можна оскаржити (див. пп. 49.12.2).
Нагадаємо, що згідно зі ст. 42 ПКУ податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платникові податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або особисто вручені платникові податків чи його законному чи уповноваженому представникові.
Тож якщо податковий орган не надсилає протягом установленого строку відмову в прийнятті декларації, то можна наполягати на тому, що згідно з пп. 49.9.2 ПКУ вона вважається прийнятою.
Зверніть увагу: якщо штатним розписом не передбачено посади головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації здійснюється безпосередньо керівником платника податку, то така податкова декларація підписується двічі керівником: у графі «керівник» та у графі «особа, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку» або «головний бухгалтер».
Це варто знати
Яка звітність має статус «До відома»?
Відповідно до п. 4.10 р. 4 Методичних рекомендацій №827, у разі якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи не застосовуються. Така декларація заноситься до бази даних адресата звітності з ознакою «звітна нова» (якщо це передбачено формою) та «звітна» (якщо це не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує статус «До відома».
У яких випадках проставляється штамп «ОТРИМАНО» при поданні податкової та фінансової звітності (баланс) на примірнику звітності, що залишається у СГД?
Пунктом 4.8 р. 4 Методичних рекомендацій №827, зокрема, визначено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. На примірнику, що залишається у платника, проставляється штамп «ОТРИМАНО».
За роз'ясненнями податківців у ЄБПЗ, платник податку подає фінансову звітність разом з відповідною квартальною або річною податковою декларацією у порядку, передбаченому для подання податкової декларації, на якій проставляється відмітка про отримання.
Камеральна перевірка декларації
Звернувшись до підпункту 75.1.1 ПКУ, бачимо, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу ДПС виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Згідно з п. 76.1 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу Державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не є обов'язковими. Уся податкова звітність з податку на прибуток має бути камерально перевірена у такі строки (див. лист ДПАУ від 21.06.2011 р. №17197/7/15-0617):
1) протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному місяцю;
2) протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному кварталу;
3) камеральні перевірки податкових декларацій з земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та фіксованого сільськогосподарського податку проводяться посадовими особами органів державної податкової служби протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання таких декларацій.
Нормативна база
- Методрекомендації №827 — Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджені наказом ДПАУ від 31.12.2008 р. №827.
- Iнструкція №233 — Iнструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом ДПАУ від 10.04.2008 р. №233.
- Наказ №242 — Наказ ДПАУ від 03.05.2006 р. №242 «Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків».
Максим ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, менеджер, керівник практики податкового і юридичного консультування КПМГ у Львові