• Посилання скопійовано

Щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктами господарювання, які здійснюють виробництво та продаж ювелірних виробів

Лист ДПСУ від 06.02.2012 р. №3443/7/17-1217

Щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктами господарювання, які здійснюють виробництво та продаж ювелірних виробів

Суттєво. Фізичні особи — підприємці, які надають побутові послуги населенню, зокрема з виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням, та послуги з ремонту ювелірних виробів, мають право застосовувати спрощену систему оподаткування.

! Ювелірам

Державна податкова служба України у зв'язку із численними зверненнями щодо переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво та продаж ювелірних виробів, повідомляє таке.

З 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України від 4 листопада 2011 року №4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування обліку та звітності» (далі — Закон №4014).

Абзацом четвертим підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 глави 1 розділу XIV Кодексу (у редакції Закону №4014) установлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, не можуть бути платниками єдиного податку.

У Кодексі поняття «видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» не визначено. Терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (ст. 5 Кодексу).

Законом, який визначає правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, є Закон України від 18 листопада 1997 року №637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (далі — Закон №637).

Пунктом 1 статті 1 Закону №637 установлено, що дорогоцінні метали — це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Дорогоцінне каміння — це природні та штучні (синтетичні) мінерали у сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах) (п. 2 ст. 1 Закону №637).

Поняття «вироби з дорогоцінного металу» визначено в Iнструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. №244 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 25.03.2004 р. за №369/8968.

Так, виріб з дорогоцінного металу — це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини, паладію), який використовується як прикраса або предмет побуту.

Крім того, пунктом 2 ст. 4 Закону №637 визначено, що всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, проводять їх облік за встановленими формами і подають статистичну звітність. Оперативний облік видобутку, переробки, переміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них ведеться суб'єктами підприємницької діяльності окремо за кожним видом операції з урахуванням технології, виду утворених відходів та виробничих втрат. Особливості обліку дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння визначаються Міністерством фінансів України.

Згідно зі ст. 1 Закону №637 суб'єкти підприємницької діяльності, які виготовляють ювелірні вироби та побутові вироби з дорогоцінних металів, зобов'язані мати іменник, відбиток якого проставляється виготовлювачем на всіх виробах та щорічно підлягає реєстрації в органах, які здійснюють державний пробірний контроль.

Щодо розподілу видів діяльності відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2005, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року №375 (у Міністерстві юстиції України не зареєстрований), пов'язаних із виробництвом та реалізацією дорогоцінних металів, згідно з листом Державної служби статистики України від 30.12.2011 р. №14/3-12/636 класифікація видів економічної діяльності має переважно статистичне призначення та методологічні основи застосування.

Таким чином, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво та реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі ювелірних виробів, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.

Разом із тим зазначаємо, що фізичні особи — підприємці, які надають побутові послуги населенню, зокрема з виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням, та послуги з ремонту ювелірних виробів, мають право застосовувати спрощену систему оподаткування (підпункти 28 та 29 пункту 291.5.8 статті 291 Кодексу).

Заступник голови А. IГНАТОВ

До змісту номеру