Лист Мін’юсту від 05.01.2012 р. №18633-0-33-11/6.1
Дані про підприємців підлягають реєстрації?
Питанню захисту персональних даних на сьогодні присвячено вже багато роз'яснень держорганів. Але запитання виникають далі. Так, оцінивши проблему захисту даних фізосіб, володільці БПД тепер мають враховувати й їхній підприємницький статус. Про це докладніше далі у статті.
База персональних даних, яка включає в себе персональні дані фізосіб, які володілець такої бази має намір збирати, обробляти, зберігати тощо, має бути зареєстрована в Державному реєстрі шляхом подання відповідної заяви.
Суперечки з приводу того, кому треба реєструвати таку базу даних та які саме дані (тобто обсяг таких персональних даних) слід збирати, обробляти та зберігати, загалом знайшли своє логічне розуміння у держорганів. Настала друга фаза — тлумачення окремих норм цього Закону.
Отже, Мін'юст у листі від 05.01.2012 р. №18633-0-33-11/6.1 (див. «ДК» №10/2012) робить такі висновки щодо суб'єктів персональних даних, дані про яких мають захищатись відповідно до вимог Закону №22971:
1. Виходячи з визначення терміна «персональні дані», якщо за даними про фізособу-підприємця можна ідентифікувати або конкретно ідентифікувати таку особу, то така фізособа-підприємець є суб'єктом персональних даних.
1 Закон України від 01.06.2010 р. №2297-VI «Про захист персональних даних».
2. Зважаючи на визначення терміна «база персональних даних», структурована сукупність даних про фізособу-підприємця є базою персональних даних, яка підлягає обов'язковій реєстрації.
Держслужба листом від 05.01.2012 р. №09/46-12 (див. «ДК» №10/2012) підтримала Мін'юст.
Тож виявляється, що Закон №2297 захищає персональні дані не лише фізосіб, а й фізосіб-підприємців?
Мін'юст у своєму роз'ясненні від 14.01.2011 р. «Статус фізичної особи — підприємця: проблеми застосування законодавства» зазначає, що кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено і у статті 50 ЦК України.
Тобто громадянин, який хоче реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізособи, якого він набув з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки — «підприємець». При цьому юридичний статус «фізособа-підприємець» сам собою не впливає і жодним чином не обмежує будь-які правомочності особи, які випливають з її цивільної право- та дієздатності.
Таким чином, на сьогодні тлумачення кола суб'єктів персональних даних значно розширено та доповнено: бази персональних даних про фізосіб-підприємців, дані про яких дають змогу ідентифікувати або конкретно ідентифікувати таку особу, підлягають державній реєстрації.
Позиція, звісно, досить цікава, проте вона викликає ще більше запитань, оскільки:
1) не роз'яснює, чи має бути така база зареєстрована окремо чи включена до бази даних фізосіб (контрагентів) як складова частина;
2) дещо розширює приписи закону щодо захисту персональних даних саме фізосіб (щодо іншого — підприємницького — статусу фізособи закон особливих приписів не містить, хоча ч. 6 ст. 24 Закону №2297 фізосіб-підприємців виділено в окрему категорію суб'єктів забезпечення захисту персональних даних у БПД).
Загалом будь-які дані про контрагентів зберігаються юрособами в переважній більшості випадків з метою ведення податкового та бухгалтерського обліку. такі персональні дані про підприємців, якщо й зберігаються, то, як правило, у бухгалтерських програмах, наприклад «1С-бухгалтерія». А такі програми, навіть у разі коли вони й містять персональні дані фізосіб, не є базами персональних даних та не підлягають реєстрації.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»