Оплата праці

Зарплата не може бути нижчою від мінімальної

Підприємство виплачує зарплату працівникам у середньому у розмірі 900 — 1000 грн за місяць. Оскільки протягом 2011 р. мінімальна зарплата періодично збільшується, то чи потрібно підприємству так само збільшувати розмір зарплати? Чи будуть якісь наслідки, якщо цього не робити?

Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче за який не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (ст. 95 КЗпП).

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. У таблиці наведено розмір мінімальної зарплати у 2011 році.

Таким чином, держава гарантує певний рівень оплати праці працівників, які працюють повний робочий день за трудовим договором (див. таблицю).

Таблиця

Розмір мінімальної заробітної плати у 2011 році

Причому це стосується і працівників, які працюють за сумісництвом чи на умовах неповного робочого дня (тижня), адже оплата за фактично відпрацьований час не може ставити його у гірше становище порівняно з іншими працівниками. Наприклад, якщо працівник працював повний робочий день та отримував заробітну плату у розмірі 1600 грн (йдеться про нараховану зарплату), то у разі переведення його на неповний робочий день, скажімо, 4 год. на день, його оплата праці не може бути меншою від 800 грн.

При цьому, звісно, потрібно розуміти, що зважаючи на той факт, що розмір зарплати у цьому випадку буде меншим за розмір мінімальної зарплати, встановленої у 2011 р., все ж таки відповідальність за виплату зарплати у неповному обсязі для керівника не настає, адже працівник не виконує встановленої норми праці.

Щодо погодинної оплати праці, то відповідно до Порядку визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі, затвердженого Постановою КМУ від 05.05.2010 р. №330:

1) мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі встановлюється одночасно з встановленням розміру мінімальної заробітної плати на місяць відповідно до умов та порядку, передбачених статтями 9 і 10 Закону про оплату праці;

2) мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на місяць та середньомісячної норми тривалості робочого часу за рік при 40-годинному робочому тижні.

Роботодавець має право самостійно обирати форму та систему оплати праці працівників, що встановлюється у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами. У кожному конкретному випадку повинна застосовуватися саме та форма оплати праці, яка найбільше відповідає організаційно-технічним умовам виробництва і тим самим сприятиме поліпшенню результатів трудової діяльності.

При цьому якщо роботодавець все ж таки обирає погодинну оплату праці, то ставка оплати за годину також не може бути меншою від мінімальної, встановленої законодавством. I якщо на підприємстві провадиться оплата праці виходячи з мінімальної, такому підприємству потрібно щоразу підвищувати розмір заробітної плати до рівня мінімальної.

Iнакше адміністративної відповідальності керівнику не уникнути.

У разі недотримання законодавчо встановлених мінімальних розмірів заробітної плати до керівника може бути застосована адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 510 грн до 1700 грн (ч. 1 ст. 41 КУпАП).

Те саме стосується й фізосіб-СПД, які використовують найману працю на умовах зареєстрованих у центрі зайнятості трудових договорів.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

За виплату зарплати раз на місяць — штраф на посадових осіб у розмірі 510 — 1700 грн

Чи можуть застосувати штраф за виплату зарплати один раз на місяць, якщо підприємство не мало коштів на рахунку на виплату авансу? Що буде підприємству за невиплату авансу і хто може покарати?

Минулого року на роботодавця змінами до ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці було покладено обов'язок виплачувати заробітну плату двічі на місяць з дотриманням двох умов:

1) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;

2) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Такі вимоги встановлено Законом України від 23.09.2010 р. №2559-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати».

Причому розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається таким чином:

а) встановлюється колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом);

б) розмір авансу не може бути менший від оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Наприклад, у листах від 22.11.2010 р. №964/13/84-10 та від 09.12.2010 р. №912/13/155-10 (див. «ДК» №50/2010 та №30/2011 відповідно) Мінпраці зазначає, що першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів. Тож заробітна плата за першу половину місяця (15 календарних днів) має виплачуватись у період з 16 по 22 число, а за другу — з 1 по 7 число.

Тож для обчислення авансу ліпше орієнтуватися на подані до бухгалтерії табелі робочого часу за перші 15 днів календарного місяця.

Щодо відповідальності за виплату авансу не в повному обсязі або порушення виплати авансу, то відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-СПД від 510 грн до 1700 грн.

Протоколи про адмінправопорушення складаються органами Мінпраці (ст. 255 КУпАП), а справи розглядаються місцевими судами (ст. 221 КУпАП).

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

Допомога по вагітності отримується зі спецрахунку

Як розрахувати суму декретних, якщо:
1) працівниця перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку і з 2010 року не працює;
2) працівниця працює кілька днів на місяць (без графіка)?
Чи можна обійти отримання коштів з Фонду соцстраху з ТВП на спецрахунок? Підприємство фактично не працює.

Можливою є ситуація, коли працівниця, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, подає лікарняний по вагітності та пологах. У ч. 2 п. 3 ст. 38 Закону №2240 сказано, що допомога у зв'язку з вагітністю та пологами у період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.

Якщо працівниця перед настанням страхового випадку (відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами) не мала заробітку, середня заробітна плата для розрахунку розміру допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої їй на момент настання страхового випадку (п. 10 Порядку №1266).

У бухгалтерському обліку лікарняні по вагітності та пологах нараховуємо за кредитом субрахунка 663 «Розрахунки за іншими виплатами» та дебетом субрахунка 378 «Розрахунки з державними цільовими фондами» на повну суму, що відшкодовується ФСС з ТВП.

Проілюструємо на прикладі, як відображається нарахування лікарняних у податковому та бухгалтерському обліку.

Приклад Працівниця ПП «Шавлія» Микитин Н. П. під час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку подала лікарняний по вагітності та пологах. Заробітна плата з розрахунку на 1 календарний день обчислюється шляхом ділення окладу на 30,44 (саме така середньомісячна кількість календарних днів визначена абз. 7 п. 14 Порядку №1266). Оклад становить 1000,00 грн, середньоденна зарплата — 32,85 грн (1000,00 грн : 30,44). Належна сума допомоги становитиме — 4139,10 грн (32,85 грн х 126 к. д.)

В обліку підприємства проведення відобразяться так, як показано у таблиці.

Таблиця

Відображення нарахування лікарняних у податковому та бухгалтерському обліку

У податковому обліку декретні не будуть відображені, бо це транзитні кошти для підприємства. У податковому розрахунку за формою №1ДФ допомога по вагітності та пологах відображається з ознакою доходу «128». Уся сума допомоги по вагітності та пологах відображається у кварталі, коли її було нараховано, тобто не розбивається за місяцями, на які припадає період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Щодо розрахунку допомоги по вагітності та пологах при неповному робочому часі без встановлення графіка. Чи може працівниця працювати не за графіком? КЗпП такого виду працевлаштування не передбачає. Оплата відбувається за фактично виконану роботу, тож йдеться про виконання робіт за договором цивільно-правового характеру. Якщо працівниці заплачено, приміром, за 2 робочі дні протягом місяця (договір цивільно-правового характеру не укладено), сума допомоги буде вкрай незначною. Чому? Тому що згідно з абз. 3 п. 14 Порядку №1266 середньоденна зарплата визначається діленням заробітку за розрахунковий період на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком). Тобто сума декретних буде вкрай мізерною, бо середньоденний заробіток визначатиметься діленням суми заробітку за минулі півроку на кількість днів за цей період.

Жодної можливості виплатити декретні з наступним зарахуванням за рахунок ЄСВ законодавством не передбачено. Найповніше про те, як отримати виплати від ФСС з ТВП, роз'яснило Мінпраці у листі від 18.02.2011 р. №1742/0/14-11/18 (див. «Дебет-Кредит» №10/2011), де, зокрема, сказано: «Частиною другою статті 21 Закону №2240 передбачено, що страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок (або окремий рахунок для бюджетних установ) для зарахування страхових коштів, які надаються Фондом і можуть бути використані страхувальником виключно для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам».

Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»