Облік утримання та сплати аліментів

До обов'язків працедавців як осіб, що виплачують працівникам дохід, з якого утримуються аліменти (наприклад, заробітну плату), входить утримати ці кошти і — так уже склалося у вітчизняній виконавчій практиці — сплатити аліменти особам, які мають на це право згідно з чинним законодавством. Отже, перед бухгалтерами часто постають два запитання: як правильно утримати аліменти і як відобразити таке утримання та сплату в обліку? Спробуємо відповісти.

Що таке аліменти

Згідно з СКУ аліменти — це утримання, матеріальна допомога, право на які мають члени родини. Право на аліменти фізособи мають: на себе (згідно зі ст. 17, 84, 86, 88, 193, 198 СКУ) та на дитину (згідно зі ст. 181, 199 СКУ).

Аліменти можуть сплачуватися як добровільно, тобто за домовленістю сторін, так і за рішенням суду, де розглядався позов про стягнення аліментів, а також за приписом нотаріуса, якщо обов'язок сплати аліментів було встановлено письмовим договором, засвідченим нотаріально (п. 2 ст. 78 СКУ). Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, коли аліменти встановлено сторонами або судом у твердій грошовій формі.¹ Якщо ж суд, виходячи з матеріального становища того, хто повинен сплачувати аліменти, встановив розмір аліментів у твердій сумі, меншій ніж мінімальний розмір аліментів згідно із законодавством, на дитину другому з батьків виплачується державна допомога у розмірі різниці між визначеним розміром аліментів та 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тобто навіть якщо за виконавчим листом, який отримав працедавець, щомісячна сума аліментів менша від мінімального розміру аліментів, встановленого законодавством, не треба доутримувати нічого за власною ініціативою працедавця — слід чітко діяти за розпорядженням суду, наведеним у виконавчому листі.

¹ В такому випадку сума аліментів підлягає індексації (п. 2 ст. 184 СКУ), на думку автора, у порядку, встановленому Постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078. Нарахування індексації здійснюватиме особа, яка утримує аліменти, за рахунок боржника (платника аліментів).

Згідно зі ст. 26 Закону про оплату праці і ст. 127 КЗпП є обмеження на відрахування із заробітної плати. Так, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, — п'ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам.

Але це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. При цьому слід розуміти, що під вирахуванням мається на увазі примусове стягнення.

У разі якщо працівник виявляє бажання сплачувати аліменти добровільно і подає про це працедавцю заяву, аліменти будуть утримуватися у розмірі, зазначеному в заяві.

Тобто навіть якщо працівник попросить у заяві, щоб усю зарплату після оподаткування перераховувати як аліменти, таке прохання працедавець має виконати.

Заборгованість за аліментами

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем згідно з нормами Закону про виконавче провадження, а у разі спору — судом. Тобто у разі наявності у працівника заборгованості за аліментами працедавця повідомлять про суму такої заборгованості виконавчим листом.¹

¹ Якщо працедавець отримує виконавчий лист з уже наявною за працівником сумою боргу з аліментів, зверніть увагу на те, що згідно з п. 1 ст. 194 СКУ аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш ніж за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Самостійно встановлювати суму заборгованості за аліментами надавач доходу, з якого утримуються аліменти, повинен лише в одному випадку: у разі якщо дохід було нараховано, але стягнути аліменти в зазначеному законодавством розмірі неможливо (п. 7 ст. 74 Закону про виконавче провадження).

З чого утримуються аліменти

Утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.

Перелік видів доходів, які враховуються (а також не враховуються) при визначенні розміру аліментів на одного з членів подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджено Постановою №146.

Доходи, з яких утримуються аліменти

• Основна заробітна плата за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо.
• Усі види доплат і надбавок до заробітної плати.
• Грошові і натуральні премії.
• Оплата за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні.
• Заробітна плата, що зберігається під час відпустки, а також компенсація за невикористану протягом кількох років відпустку, що одержується при звільненні.
• Заробітна плата, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків та в інших випадках збереження середньої заробітної плати.
• Винагорода за загальними річними підсумками роботи підприємств та організацій.
• Винагорода, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств преси, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню.
• Одноразова винагорода (відсоткові надбавки) за вислугу років.
• Допомога з державного соціального страхування, а також допомога з тимчасової непрацездатності, що встановлені у колективних сільськогосподарських підприємствах.
• Доплата до допомоги з державного соціального страхування, що виплачується за кошти підприємств, установ, організацій.
• Суми, що виплачуються для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування збитків на догляд, додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих.
• Допомога з безробіття.
• Одержувана пенсія, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними.
• Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства, призначена відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».
• Стипендії, що виплачуються студентам у період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.
• Доходи від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходи, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства.
• Усі види заробітку, що одержується адвокатами за роботу в юридичних консультаціях.
• Плата, отримана за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю).
• Iнші види заробітку.

Доходи, з яких не утримуються аліменти

• Вихідна допомога при звільненні і суми неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги.
• Компенсація працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років.
• Допомога на лікування.
• Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами.
• Одноразова допомога при народженні дитини.
• Державна допомога на поховання.
• Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
• Компенсаційні виплати при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість.
• Польове забезпечення, надбавки до заробітної плати й інші суми, які виплачуються замість добових і квартирних.
• Компенсаційні суми, які виплачуються за амортизацію інструментів і зношеність одягу.
• Матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу з безробіття.
• Вартість безкоштовного надання квартир та комунальних послуг.
• Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням.
• Допомога малозабезпеченим сім'ям із дітьми.
• Соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям.
• Державна соціальна допомога на дітей-інвалідів, а також надбавки на догляд за інвалідом з дитинства та дитиною-інвалідом, що передбачені Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».
• Допомога з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років.
• Тимчасова державна допомога, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину.
• Субсидії готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
• Щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення.
• Вартість речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації.
• Дотації на обіди, вартість путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за кошти підприємств та організацій.

У більшості випадків, крім декількох, визначених Постановою №146 окремо, аліменти утримуються із «чистої», тобто після утримання податків, суми доходу, під час його нарахування, а сплачуються особі, якій вони призначені, під час виплати такого доходу (п. 13 Постанови №146).

Як виплачуються аліменти

Порядок виплати аліментів встановлюється двома шляхами.

Якщо аліменти сплачуються за домовленістю сторін, то і розмір, спосіб та строки, у який вони будуть сплачуватися, встановлюється цими сторонами. Наприклад, працівник може подати працедавцю заяву про відрахування аліментів з його зарплати у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві (але така заява може бути ним і відкликана). На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховують не пізніше триденного строку з дня, встановленого для виплати заробітної плати (ст. 187 СКУ). Такі заяви повинні зберігатися в особи, яка утримувала аліменти, бажано — у вогнетривкому сейфі або шафі, протягом строку, встановленого для виконавчих листів (доки не мине потреба — згідно з Наказом Головного архівного управління від 20.07.98 р. №41), після чого така заява має здаватися в архів.

Якщо аліменти стягують примусово за виконавчим листом, то обов'язок утримання з боржника і сплати сум аліментів стягувачу покладено тільки на ту особу, якій такий лист надіслано, тобто на працедавця, надавача пенсій, державної допомоги, стипендій тощо. Спосіб стягнення таких аліментів встановлюється або рішенням суду, який їх призначив, або стороною, яка має право на отримання аліментів.

Порядок документального оформлення аліментів, що стягуються за виконавчим листом

Згідно з пп. 7.1.3 Iнструкції №74/5, виконавчі документи направляються за місцем роботи боржника, отримання ним пенсії, стипендії чи інших доходів для проведення стягнення в передбаченому законом порядку. Який саме це порядок?

Відповідно до ст. 31 Закону про виконавче провадження, виконавчі документи надсилаються і особі, яка буде утримувати аліменти, і боржнику із супровідними листами простою кореспонденцією. Працедавець або інший надавач доходу, з якого будуть утримуватися аліменти, може бути повідомлений і в іншій формі, зокрема рекомендованим листом, під розпис, або навіть електронною поштою (на своє бажання). Також на бажання утримувача аліментів може вестися у дозвільній формі журнал або реєстр отриманих та повернених виконавчих документів.

Типовою формою розпорядження від державного виконавця, затвердженою додатком 32 Iнструкції №74/5, передбачено, що працедавці зобов'язані повернути державному виконавцю заповнене повідомлення про його отримання (корінець від розпорядження). Заповнюється цей корінець головним бухгалтером підприємства, підписується та завіряється печаткою підприємства.

Зверніть увагу на те, що, згідно із пп. 7.2.4 Iнструкції №74/5, виконавчі документи за місцем виконання зберігаються (доки не мине потреба) в сейфах, вогнетривких шафах.

Також ст. 69 Закону про виконавче провадження встановлено, що працедавці особи, які утримують аліменти, кожні шість місяців повинні надсилати державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати аліментів за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Наразі типової форми такого звіту немає, тож державні виконавці окремих піврічних звітів не вимагають. Але у разі припинення перерахування коштів стягувачу у зв'язку зі зміною боржником місця роботи або з інших причин працедавці не пізніш як у триденний строк повідомляють держвиконавця про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, якщо воно відоме. Ось у такому повідомленні (на зворотній стороні виконавчого листа) у відповідному рядку показують ці відомості разом із сумою боргу з аліментів, яка залишилася нестягнутою на дату припинення трудових відносин. Наприклад, на зворотному боці листа може бути написано: «Припинено утримання аліментів у зв'язку із звільненням працівника з 31.08.2011 р. Сума боргу з аліментів, яка залишилась нестягнутою, становить 2000,00 грн». Ці записи засвідчуються підписом відповідальної особи та скріпляються печаткою. Виконавчий лист підлягає негайному надісланню до відділу виконавчої державної служби, яка його направила, у разі коли працівник перериває трудові відносини або закінчується термін стягнення з нього аліментів.

Посадові особи, винні у ненаданні таких відомостей без поважних причин, можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої законом. Так, згідно зі ст. 188¹³ КУпАП невиконання законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявку без поважних причин за викликом державного виконавця тягне за собою накладення штрафу від 20 до 70 н. м. д. г. (від 340 до 1190 грн у 2011 р.).

Крім того, бухгалтерія може вести різноманітні форми аналітичних документів щодо аліментів. Це можуть бути відомості щодо кожного отримувача або боржника з аліментів, із наведенням способу сплати аліментів, адрес стягувачів та інших реквізитів, за якими сплачуються аліменти, сум утриманих та сплачених аліментів та заборгованості за її наявності. Такі дані використовуються для визначення суми залишку боргу, а також надаються, наприклад, у формі реєстру посадовій особі, яка відповідає за сплату аліментів.

Строки сплати аліментів

Як уже говорилося, у разі якщо аліменти сплачуються добровільно, то строки сплати аліментів мають зазначатися боржником самостійно, у заяві.

Якщо аліменти сплачуються за виконавчим листом, згідно зі ст. 69 Закону про виконавче провадження, працедавці здійснюють відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений у виконавчому листі, а якщо такий строк не встановлено — до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. При цьому, якщо аліменти пересилаються поштою, то витрати на доставку стягувачу грошових переказів утриманих аліментів через відділення зв'язку провадяться за рахунок платника аліментів (п. 14 Постанови №146).

Відповідальність за своєчасність та повноту утримання і сплати аліментів покладено на осіб, які провадять таке утримання і сплату. Отже, якщо працедавець утримає (нарахує) аліменти, але не перерахує їх стягувачу, відповідати за це боржник вже не буде.

Приклади відображення аліментів у обліку

У податковому обліку підприємства аліменти не відображаються, адже вони не містять інформації про його фінансово-господарську діяльність. Аліменти проходять через підприємство транзитом. Але у звіті за формою №1ДФ суми нарахованих і сплачених аліментів вказуються — щодо кожного стягувача, з ознакою доходу 140. При цьому сума отриманих аліментів не обкладається ПДФО (пп. 165.1.14 ПКУ).

Приклад 1 Працівник подав працедавцю заяву на утримання з його зарплати щомісяця по 800,00 грн і перерахування колишній дружині як аліментів. За умови що місячна зарплата працівника становить 2500,00 грн, утримання і сплата аліментів матиме такий вигляд (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Утримання аліментів за умовами прикладу 1

Приклад 2 Підприємство отримало виконавчий лист, в якому сказано, що за рішенням суду з працівника мають бути стягнені аліменти на неповнолітніх дитей у розмірі 30% від зарплати після оподаткування. При цьому за працівником значиться борг з аліментів у сумі 1600,00 грн. Нагадаємо, що максимальна сума утримань із зарплати у зв'язку зі сплатою аліментів на неповнолітніх дітей становить 70% від заробітної плати працівника. Отже, працедавець утримує 30% на оплату поточного зобов'язання з аліментів, і 70 - 30 = 40% на погашення заборгованості за аліментами. Але про можливість працедавця стягнути 70% заробітку на виплату аліментів повинно бути зазначено у виконавчому листі.

Місячна зарплата працівника становить 1000,00 грн (ПСП — 470,50 грн), утримання і сплата аліментів матиме такий вигляд (див. таблицю 2 ).

Таблиця 2

Утримання аліментів за умовами прикладу 2

Нормативна база

• СКУ — Сімейний кодекс України.
• КЗпП — Кодекс законів про працю.
• КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
• Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
• Закон про виконавче провадження — Закон України від 21.04.99 р. №606-ХIV «Про виконавче провадження».
• Постанова №146 — Постанова КМУ від 26.02.93 р. №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».
• Iнструкція №74/5 — Iнструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Мін'юсту від 15.12.99 р. №74/5.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»