Бажано ставити на ПН основну печатку підприємства
Підприємство має істотний обсяг поставок. Чи можна на податкових накладних ставити печатку «Для податкових накладних»?
Відразу зазначимо, що ст. 201 ПКУ, відповідно до положень якої оформляється податкова накладна (далі — ПН), не містить окремої вимоги до печатки, якою завіряється така накладна.
На офіційному веб-сайті ДПАУ в «Єдиній базі податкових знань» на запитання «Чи може підприємство віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, підтверджену податковою накладною з печаткою «для податкових накладних», «для документів» тощо?» це відомство відповідає: «До податкового кредиту покупець має право віднести суми ПДВ, які підтверджені належним чином оформленими податковими накладними та скріплені основною печаткою платника податків — продавця або спеціальною печаткою, яка виготовлена для філії такого платника податків — продавця, у разі делегування їй права виписки податкової накладної. Податкові накладні, скріплені печатками «канцелярія», «фінансовий відділ», «для документів», «для довідок» або будь-якими іншими, не дають права підприємству-покупцю на податковий кредит, оскільки кожна з вищезазначених печаток має свої особисті повноваження (про яких свідчить їх назва)».
Не зовсім зрозуміло, чому ПН повинні засвідчуватися основною печаткою підприємства. Згідно з п. 16 Наказу №969 на всіх екземплярах ПН має стояти печатка платника податків — продавця, і все (аналогічні вимоги містилися і в п. 18 старого Порядку №165). Щодо печатки «Для податкової накладної» ДПАУ у своєму старому листі від 26.11.99 р. №6666/6/16-1220-27 (що чинний і донині) наголошувала, що ПН, скріплені печатками «Канцелярія», «Фінансовий відділ», «Для документів», «Для довідок» або якимось іншими, крім основної печатки підприємства або простої круглої печатки «Для податкової накладної», виготовленими за умови дотримання норм пп. 3.3.7 Iнструкції №171 (а саме, печатка, якою завіряються ПН, обов'язково повинна містити код продавця за ЄДРПОУ), не дають права покупцеві на податковий кредит, оскільки кожна з вищеназваних печаток має свої особливі повноваження (про які свідчить їх назва). Наказ №17 утратив чинність 21 лютого 2011 року (згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2011 р. №5). I саме до цієї дати й могло застосовуватися вищезазначене роз'яснення ДПАУ в «Єдиній базі податкових знань».
1 Iнструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затверджена наказом від 11.01.99 р. №17.
Який на цій підставі можна зробити висновок?
Їх, як завжди, два.
Надто обережні можуть «штампувати» свої ПН лише основною печаткою підприємства. I в цьому разі у виграші одержувач такої ПН: ПК з нього на підставі такої ПН не знімуть.
А всі решта, якщо в їхній діяльності недостатньо використання однієї печатки, згідно з наказом (розпорядженням) керівника виготовляють додаткову печатку, у тому числі і «Для податкової накладної», тим більше що тепер ні основна печатка підприємства, ні будь-які інші не підлягають обов'язковій реєстрації у МВС України. Умова ідентифікації такої печатки з продавцем, природно, є необхідною. Проте в цьому разі можуть виникнути проблеми з одержувачем такої ПН, і він може або зажадати замінити таку ПН, або взагалі звернутися зі скаргою на свого постачальника до відповідних органів.
Марина ТАРАСОВА, «Дебет-Кредит»
ПН, не старші за 365 днів, можна включати до реєстру так само, як і ПН поточного звітного періоду, але ДПАУ проти
У якому рядку декларації з ПДВ (нової) відобразити податкові накладні з датою виписки, що відрізняється від звітного місяця (старі накладні)? У якому додатку до декларації їх показати?
Згідно з п. 7 Порядку №1002, реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку у податкових деклараціях з податку на додану вартість. Отже, перш ніж вносити до декларації з ПДВ дані зі старих податкових накладних, слід визначити, як ці дані відобразити у реєстрі. Тим паче, що ДПАУ у наказі №41 від 25.01.2011 р. (п. 9) бачить електронну копію реєстру вже частиною податкової звітності ПДВ із відповідними наслідками для платників податку.
Поточна версія реєстру податкових накладних передбачає у розділі II, де відображаються документи, що дають право на податковий кредит, наведення не тільки дати складання такого документа, але і дати його отримання платником податку. Порядок заповнення цього реєстру також не передбачає жодних заборон щодо такого відображення. Пункт 198.6 ПКУ передбачає, що у разі, коли платник податку не включив до податкового кредиту у відповідному звітному періоді суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Отже, на підставі аналізу нормативних документів можна дійти висновку, що платник податку спокійно може включати старі податкові накладні протягом 365 днів з дати їх складання і до реєстру, і до податкового кредиту декларації з ПДВ у тому самому порядку і до тих самих рядків, що і податкові накладні поточного звітного періоду.
На жаль, ДПАУ дотримується дещо іншого, фіскального погляду, який висловила у своєму листі від 22.02.2011 р. №4905/7/16-1517-10 (див. «ДК» №15/2011). ДПАУ, зокрема, наголошує, що документи, які дають право на податковий кредит, платник податку повинен відображати у тому податковому періоді, в якому таке право виникло. Якщо постачальник відмовляється надавати відповідні документи, для цього є процедура включення до податкового кредиту сплаченого постачальнику ПДВ на підставі відповідної скарги, поданої разом із декларацією. Якщо ж постачальник надсилає документи поштою і податкова накладна надходить із запізненням, то доказом такого запізнення, як і в минулих роках, ДПАУ вважає конверти зі штампами про надсилання та отримання листа. Iнакше ДПАУ вважає, що платник податку без документального підтвердження отримання ПН із запізненням не має права на включення податкової накладної до складу податкового кредиту.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»
Нова форма декларації з ПДВ не передбачає рядків для самостійного виправлення помилок
У декларації з ПДВ і Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2010 р. до ПЗ не було включено податкову накладну, яка мала бути виписана неплатнику ПДВ (нерезиденту). Також було завищено ПК (двічі включено одну і ту саму ПН) у лютому 2011 р. Як правильно виправити ці помилки, наприклад, у травні? Як відобразити виправлення у Реєстрі ПН?
Починаючи зі звітності за березень платники ПДВ повинні здавати її за новими формами, затвердженими наказом ДПАУ від 25.01.2011 р. №41. Форма звичайної декларації з ПДВ відтепер не передбачає окремих рядків для виправлення помилки (аналог рядка 8.1 та 16.1 старої форми декларації). Тобто виправити ту чи іншу помилку можна лише через подання УР, який можна подати як самостійний документ або у складі декларації з ПДВ. Нагадаємо, що, як і раніше, одним УР можна виправити показники тільки однієї декларації. Причому УР, затвердженим наказом №41, треба виправляти і більш ранні періоди (до набрання чинності наказом №41). За умовами запитання, у разі заниження ПЗ у листопаді 2010 р. (припустимо, що помилки виправляються через УР у травні 2011 р.) слід врахувати таке. Штраф за недоплату (якщо така має місце) у цьому випадку нараховується у розмірі 3% відповідно до пп. «а» п. 50.1 ПКУ. Якщо ж виправлення відбувається через декларацію, то тоді у разі недоплати податку до бюджету — «самоштраф» у розмірі 5%. Сума штрафу за наявності зазначається платником самостійно у рядку 26 УР. Як ліпше виправлятися — за допомогою УР разом з поточною декларацією чи окремим УР — платник вирішує самостійно. «Дешевше» виправлятися через УР як самостійний документ. Залежно від того, як подається УР, робиться відповідна позначка у полі 01 шапки УР: разом із декларацією — Х у полі 1; як самостійний документ — Х у полі 2.
Звітний період УР — це період, у якому ви його подаєте, тобто травень — поле 02 шапки УР буде 05/2011. А період, який виправляється (поле 03), — 11/2010 або 02/2011, залежно від періоду, який виправляємо. Якщо цей період вже виправлявся, то додатково треба поставити позначку у полі 031. До графи 4 УР треба занести дані з листопадової (лютневої) декларації, що виправляється з урахуванням попередніх УР, якщо такі були. Практично переписати до графи 4 всі рядки з декларації, що виправляється. Відповідно, до графи 5 УР заносяться дані, які мають бути після виправлення. Тобто якщо відповідний рядок декларації не зазнав змін, то до графи 5 переписуєте дані із графи 4. У нашому випадку (заниження ПЗ) зазнав змін рядок 1 декларації з ПДВ, тобто до графи 5 УР мають бути занесені правильні, збільшені показники (окремо обсяг постачання, окремо сума ПДВ). У графі 6 УР буде відображене недопоказане ПЗ листопада (графа 5 — графа 4 з відповідним знаком).
Нагадаємо платникам (і це випливає з листа ДПАУ від 16.03.2011 р. №7273/7/16-1117): незалежно від того, як подається УР, — як окремий документ чи як додаток до декларації, в обліку органом ДПС він проводиться як окремий документ. Причому згідно з цим самим листом значення графи 6 за рядками 20.1, 23.1 23.2, 25 та 26 УР заноситься до особової картки платника незалежно від результатів розрахунків з бюджетом, визначених у декларації за звітний (податковий) період.
У разі виправлення помилок у рядках раніше поданої декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку мають бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Тобто в нашому випадку (заниження ПЗ) має бути поданий додаток Д5 з розшифровкою такого заниженого ПЗ у рядку «Iнші», бо покупець — неплатник ПДВ. Тобто додатки треба заповнювати тільки в частині уточнень (з плюсом — недопоказане ПЗ, з мінусом — зайвий ПК).
Підсумуємо: якщо виправлятися через декларацію, то платник повинен подати декларацію, де у шапці слід зазначити, який період виправляється; оформити УР; у декларації зробити відповідну позначку, що подається і УР; в УР зробити позначку, що він подається разом з декларацією; подати додатки до декларації, які потрібно, а також додатки до УР. Аналогічно відбувається виправлення помилки у випадку завищення ПК.
Відобразити в Реєстрі ПН недопоказане ПЗ треба так. Це має бути реєстр періоду, в якому уточнюємо (тобто за умовами прикладу — травень). У податковій накладній, яку не було відображено у тому періоді, коли потрібно, і включено до УР за звітний період, до виду документа додається літера «У» (наприклад, ПН — податкова накладна, ПНУ — податкова накладна, яку включено до уточнюючих розрахунків). У розділі I Реєстру таку невраховану ПН відображаємо з видом документа ПНУ у графі 4. Датою виписки у графі 2 буде або дата, яка відповідає даті подання УР як самостійного документа, або довільна дата звітного періоду, в якому відбувається виправлення, якщо УР подається разом з декларацією. Решта граф заповнюються відповідно до реквізитів документа. Аналогічно треба вчинити щодо запису до реєстру, коли виправляємо завищений ПК, тільки з тією різницею, що суми треба відобразити з мінусом. Також не забути у Реєстрі ПН за місяць підсумувати окремо дані, занесені до УР у такому звітному місяці.
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»
Розрахунок коригування у реєстрі ПН відображають датою отримання, а не датою виписування
Як правильно відобразити у Реєстрі ПН та декларації з ПДВ (новій) отримане коригування податкового кредиту (додаток 2 до податкової накладної), якщо коригування здійснюється:
— датою звітного місяця;
— датою, що відрізняється від звітного місяця?
У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст. 192 розділу V ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
На підставі такого розрахунку одержувач товарів або послуг здійснює коригування податкового кредиту також відповідно до ст. 192 розділу V ПКУ (за умови, що суму ПДВ податкової накладної, до якої виписано коригування, було віднесено до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від'ємним або додатним значенням). Це здійснюється незалежно від того, було виписано розрахунок коригування до податкової накладної за поточний звітний період чи за минулий. Обидва документи — і податкова накладна, і розрахунок коригування до неї — мають бути відображені у реєстрі отриманих ПН і декларації з ПДВ окремо.
У реєстрі ПН розрахунок коригування до податкової накладної відображається так:
— у графі 1 проставляється номер запису розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної);
— у графі 2 зазначається дата отримання розрахунку коригування;
— до графи 3 вноситься дата виписування розрахунку коригування, зазначена постачальником у самому документі. Зверніть увагу: наявність цих двох різних граф передбачає можливість цілком законного відображення розрахунку коригування датою його отримання від постачальника, а не датою виписування. Отже, незалежно від того, коли було виписано розрахунок коригування, у реєстрі податкових накладних він має відображатися датою отримання, до речі, зазначеною й у самому розрахунку коригування;
— у графі 4 наводиться номер розрахунку коригування, встановлений постачальником;
— у графі 5 зазначається вид документа позначенням «РК»;
— у графі 6 зазначається найменування (прізвище, ім'я, по батькові — для фізособи-підприємця) постачальника;
— у графі 7 зазначається індивідуальний податковий номер постачальника — платника ПДВ;
— у графі 8 зазначається загальна сума, включаючи ПДВ;
— у графах 10, 12, 14 та 16 зазначається сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість за товарами/послугами та основними фондами, визначена виходячи з їх вартості, зазначеної у графах 9, 11, 13 та 15 (відповідно). Оскільки такі записи здійснюються на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, то вони робляться з відповідним знаком («+» або «-»).
У декларації з ПДВ, згідно з наказом ДПАУ від 21.01.2011 р. №41, розрахунок коригування податкового кредиту відображається у рядку 16.
У рядку 16.1 відображається коригування, згідно зі ст. 192 розділу V ПКУ, обсягів придбання ПК, який було включено до рядка 10.1.
У рядку 16.1.1 відображається збільшення або зменшення, згідно зі ст. 192 розділу V ПКУ, обсягів придбання, щодо яких не нараховувався ПДВ.
У рядку 16.1.2 відображається коригування, згідно зі ст. 192 розділу V ПКУ, обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено до рядка 15.1.
У рядку 16.1.3 відображається коригування, згідно зі ст. 192 розділу V ПКУ, обсягів придбання, щодо яких ПДВ не включався до податкового кредиту і які було включено до рядка 15.2.
При заповненні цих рядків обов'язковим є подання додатка Д1 до декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»