У разі припинення діяльності ФОП після 01.01.2011 р. жодні довідки з фондів соцстраху не потрібні
Закривається фізособа-підприємець, яка працювала на фіксованому патенті всю свою діяльність. Вона повинна здати до реєстраційної палати п'ять довідок: одну — із податкової та чотири — із фондів. Діяльність не провадиться вже 5 років (до податкової подавалися порожні звіти). Колись була діяльність, наймані працівники, подавалися звіти до ПФ, реєструвалися трудові договори у ФЗ. Але у соцстрах на облік так і не ставали. Потім утворився ще ФСС НВВ, у якому підприємець також не був зареєстрований. От якраз цей фонд і вимагає, щоб підприємець надав акт аудиту податкової і довідку з ЦЗ, що останні 10 років не було найманих працівників. Якщо це не так, то ФОП має їм надати відомості із нарахування зарплати. Відомостей ФОП не має (не збереглися). Погрожують нарахувати страхові внески, штрафи, пеню за 10 років. Чи правомірні дії ФСС НВВ? Чи повинен ФОП зберігати будь-які відомості із нарахування зарплати та її виплати? Чи можуть поставити на облік у фонді без згоди ФОП?
Справді, під час реєстрації припинення фізособи — суб'єкта підприємницької діяльності державному реєстратору подають, серед інших документів, зазначених у ч. 9 ст. 47 Закону про держреєстрацію (у редакції, чинній на 31.12.2010 р.):
— довідку відповідного органу ДПС про відсутність заборгованості щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
— довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;
— довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що особа не перебувала на обліку.
З огляду на положення Закону №1105-XIV, фізособа-підприємець, яка використовує найману працю, є страхувальником та зобов'язана була зареєструватися в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням у 10-денний строк з дня отримання свідоцтва про держреєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, а фізособи — суб'єкти підприємницької діяльності, фізособи, які використовують найману працю, — у 10-денний строк після укладання трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників (п. 3.1 Iнструкції №12 — у редакції на момент створення Фонду та визначення обов'язку та порядку реєстрації у ФСС НВВ та порядку сплати внесків. Адже, як випливає із запитання, підприємець на той момент уже працював підприємцем та мав найманих працівників).
Але тут потрібно зважати і на те, що останні 5 років підприємець не провадив діяльності та подавав звітність до податкових органів з прочерками. З огляду на таку ситуацію, вважатимемо, що на той момент, коли працівників було звільнено, такий підприємець розірвав трудові договори з працівниками та зняв їх з реєстрації у ЦЗ.
У такому випадку у підприємця не було нарахувань та виплати зарплати, а отже, жодних відрахувань податків та зборів, у т. ч. до ПФУ та соцфондів, він не здійснював.
Крім того, є ще один важливий нюанс щодо сплати внесків до ФСС НВВ. Закон №1105 не містить вказівки про те, що такі внески разом із пенею та штрафами мають стягуватись без урахування строків давності. Тож якщо Фонд і зможе пред'явити претензії щодо сплати внесків та штрафів, то лише за останні три роки. I, на нашу думку, якщо такий підприємець покаже відсутність виплати зарплати за умови реєстрації у ФСС НВВ за останні три роки (фактично йдеться про 2008, 2009 та 2010 роки), до нього не можуть бути застосовані жодні санкції.
Тоді після реєстрації у Фонді йому нададуть довідку про відсутність заборгованості. Хоча у цій ситуації можна було б обійтись і довідкою Фонду про те, що підприємець не перебував на обліку.
Проте, враховуючи все наведене вище, можна обійтись і без усього цього.
Звернімося до положень Закону №755. Законом про ЄСВ до ч. 9 ст. 47 Закону №755 внесено зміни, якими вилучено абзац 6. Тобто всі підприємці, які припиняють свою діяльність та подають заяви після 01.01.2011 р., не зобов'язані подавати довідки відповідних органів фондів соцстрахування про відсутність заборгованості або про те, що вони не перебували на обліку.
Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення держреєстрації припинення фізособи-підприємця, якщо вони не передбачені частиною 9 цієї статті (ч. 10 ст. 47 Закону №755).
Тож і жодні довідки з фондів соцстраху вже не потрібні.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»
ЄСВ сплачується за умови наявності оподатковуваного доходу
Підприємець-фізособа минулого року перебував на єдиному податку. У 2011 р. він з I кварталу перейшов на загальну систему оподаткування. ДПС розрахувала авансові внески зі сплати ПДФО. Як сплачувати ЄСВ у такому випадку, якщо в місяці:
1) отримано дохід від підприємницької діяльності;
2) не здійснювалася діяльність і не отримано доходу (прибутку)?
Згідно з пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, для підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, базою для нарахування ЄСВ є сума доходу (прибутку), отриманого від їхньої діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО, та сума доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізосіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Звернімося до ст. 177 ПКУ, яка визначає об'єкт обкладення ПДФО для підприємців на загальній системі оподаткування. Згідно з п. 177.2 ПКУ, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця. Отже, навіть за умови отримання виручки у разі, якщо витрати, понесені у зв'язку із її отриманням, дорівнюватимуть або навіть перевищуватимуть таку виручку, підприємець не сплачує ПДФО, а отже, — і ЄСВ.
З іншого боку, якщо такий підприємець має хоча би гривню доходу, що обкладається ПДФО, йому доведеться сплачувати не тільки 15% ПДФО із такої гривні, але й ЄСВ у сумі, не меншій від розміру мінімального страхового внеску. Нагадаємо, що для підприємців встановлено загальну ставку ЄСВ — 34,7%. I для того щоб встановити мінімальний страховий внесок, цю ставку застосовують до мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується дохід (пп. 5 п. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). Наприклад, у січні 2011 р. такий мінімальний страховий внесок становив 941,00 х 0,347 = 326,53 грн.
Але, крім мінімального розміру ЄСВ, встановлено і його максимальний розмір. Так, наприклад, максимальний розмір ЄСВ для підприємців у січні 2011 р. становитиме 14115 х 34,7% = 4897,91 грн, де 14115 грн = 941 х 15 — це максимальна величина бази нарахування ЄСВ, що дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (пп. 4 п. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»