Класичний приклад: на момент укладення договору покупець не був зареєстрований платником ПДВ. Пізніше він отримав ПДВ-статус, але продавця про це не повідомив. Продавець складає ПН на неплатника (умовний ІПН 100000000000), адже впевнений, що жодних змін не було. За деякий час після реєстрації ПН покупець просить виправити помилку, аби відобразити податковий кредит.
І далі перед продавцем постають запитання:
1. Чи обов’язково виправляти ПН, адже покупець повідомив про свій статус із запізненням?
2. Чи будуть для продавця негативні наслідки, якщо проігнорувати прохання покупця?
3. Якщо виправляти, то як?
Що нам каже ПКУ?
Продавець — платник ПДВ зобов’язаний (ст. 201 ПКУ):
— скласти податкову накладну на дату визнання ПЗ з ПДВ;
— зареєструвати її в ЄРПН у встановлені строки;
— надати покупцю на його вимогу.
Якщо вимогу надати покупцю ПН (усе ще зазначену в п. 201.10 ПКУ) можна вважати анахронізмом, — покупець самостійно знаходить таку ПН в ЄРПН, то решта вимог цілком актуальні.
І ось цікавий момент, ПКУ містить вимоги щодо складання реєстрації та надання ПН саме до продавця — платника ПДВ. А от вимог до покупця своєчасно повідомляти контрагентів про свій статус платника ПДВ або навпаки про анулювання такого статусу в ПКУ немає.
Отже, у правовому полі ініціатива і відповідальність лежать на продавцеві, тимчасом як покупець має переважно права, і не має прямих обов’язків.
У цій ситуації продавець у найбільш програшному становищі. Він має скласти ПН вчасно і зробити це правильно виходячи з інформації, яка була актуальна на момент складання ПН. Перевірка правильності цих даних, таким чином, покладена на самого продавця. Він же й несе відповідальність за неправильно складену ПН. А покупець за те, що надав неправильні дані або не повідомив своєчасно про зміни, за ПКУ жодної відповідальності не несе.
Зверніть увагу! Помилка у ПН могла бути різна.
Варіант 1: це те, що ми розглянули вище. Був окремий договір із суб’єктом господарювання. І ПН на нього була складена окремо, за обсягами госпоперації, яка була здійснена саме з ним. Отже, треба просто змінити дані про покупця у ПН.
Варіант 2: подекуди така помилка трапляється в разі купівлі товарів представником юрособи в магазині. І магазин складає ПН за щоденними підсумками операцій, включаючи обсяг проданих такому представникові товарів до загального денного обсягу продажів. А тепер доведеться мало того що складати нову ПН на цього покупця, то ще й коригувати ПН за щоденними підсумками, вилучаючи з неї обсяг постачання та ПДВ за операцією з таким контрагентом.
Якщо в другому варіанті нічого не вдієш, крім попросити платників ПДВ суворо інструктувати своїх працівників перед закупівлею та надавати їм копію витягу з Реєстру платників ПДВ, то в першому варіанті проблемі можна було запобігти.
Як перевірити статус покупця?
До початку воєнного стану це було доволі просто: на сайті ДПСУ міститься Реєстр платників ПДВ. Тоді доступ до нього був вільний. Шляхом нескладного пошуку, зокрема, за номером ЄДРПОУ або РНОКПП покупця, можна було дізнатися, чи є він на дату пошуку зареєстрованим платником ПДВ. Якщо його в цьому Реєстрі немає, то, отже, він платником ПДВ не є. Окремо був ще й Реєстр осіб, реєстрацію яких як платників ПДВ анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.
На початку війни доступ до всіх державних реєстрів тимчасово закрили. Потім почали відкривати, але вже не так вільно, як доти. Про що є попередження на сторінці сайту ДПСУ.
На сьогодні доступ до даних Реєстру платників ПДВ надається через е-кабінет платника податків.
Проте, якщо ви волієте мати підтвердження інформації офіційним документом, є ще один шлях: отримати витяг або довідку з Реєстру платників ПДВ.
Витяг може отримати ваш контрагент на себе (п. 7.4 розд. VII Положення про реєстрацію платників ПДВ, там само наведено порядок отримання витягу, а його форма затверджена додатком 9 до цього Положення). А відтак надати вам або його паперову копію, або переслати електронну версію, якщо витяг отримано в електронній формі.
Зверніть увагу!
Витяг діє до внесення змін до Реєстру. Тому що ближче дата надання витягу до дати складання ПН, то більше гарантій, що інформація у витягу актуальна.
Електронний документообіг у цьому разі є незамінним помічником. По-перше, ваш контрагент може отримати свіжий витяг в електронній формі всього за 2 робочі дні після надсилання запиту. По-друге, якщо контрагент чомусь не бажає надавати свіжий витяг, а дані наданого ним старого витягу не збігаються з тим, що ви бачите в Реєстрі платників ПДВ, то ви самі можете отримати довідку з Реєстру про такого контрагента (п. 7.7 розд. VII Положення про реєстрацію платників ПДВ), але тільки в електронній формі. Контролюючі органи надають таку довідку (її форма затверджена додатком 11 до Положення) безоплатно протягом 3 робочих днів від дати надходження запиту.
А чи можна проігнорувати запит покупця і лишити все як є?
Це запитання часто ставлять ті, хто не перевіряє контрагентів і загалом бажає здійснювати мінімум маніпуляцій з оформленням документів.
На жаль, це ситуація, коли помилка є і проігнорувати її обійдеться дорого.
По-перше, пояснимо читачам, у чому полягає помилка.
Відповідно до пп. г та пп. д п. 201.1 ПКУ обов’язковими реквізити ПН є:
— податковий номер платника податку (продавця та покупця);
— повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юрособи або прізвище, ім’я та по батькові фізособи, зареєстрованої як ПДВ, — покупця (отримувача) товарів/послуг.
Отже, якщо у ПН зазначено «не ті» дані, як у прикладі, наведеному на початку:
— умовний ІПН неплатника 100000000000 замість ІПН платника ПДВ;
— отримувач «Неплатник», а не дані статутних документів, то це помилкова ПН і, отже, у платника немає реєстрації правильної ПН.
На цьому наголошують і податківці, зокрема в ІПК від 19.03.2025 №1513/ІПК/99-00-21-03-01, ІПК від 18.10.2024 №4903/ІПК/99-00-21-03-01.
Наслідки
Якщо продавець — платник ПДВ не виправлятиме:
— для покупця — втрата права на ПК;
— для продавця — ризик перевірки та штрафи.
Якщо покупець подасть заяву за формою додатка Д6 до декларації з ПДВ зі скаргою на продавця, який припустився помилки в обов’язкових реквізитах ПН або не зареєстрував ПН вчасно, то контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви.
Право подати заяву зберігається за покупцем протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано ПН або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
А розмір штрафу залежатиме від варіанта помилки (вище ми навели два можливі варіанти).
Якщо це варіант 1, тобто ПН була складена на певну покупку, але на неплатника ПДВ, то це помилка в обов’язкових реквізитах (п. 120-1.3 ПКУ). За сам факт цього порушення не оштрафують, наслідком податкової перевірки буде податкове повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення помилки в ПН платником податків — продавцем. А от уже невиконання цього ППР тягне за собою штрафи:
— 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в такій ПН, — у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;
— 20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в такій ПН, — у разі невиправлення помилок у строк від 16 до 30 календарних днів;
— 30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в такій ПН, — у разі невиправлення помилок у строк від 31 до 60 календарних днів;
— 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в такій ПН, — у разі невиправлення помилок у строк від 61 до 90 календарних днів;
— 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в такій ПН, — у разі невиправлення помилок у строк від 91 до 120 календарних днів;
— 60 відсотків суми ПДВ, зазначеної в такій ПН, — у разі невиправлення помилок у строк від 121 до 150 календарних днів;
— 70 відсотків суми ПДВ, зазначеної в такій ПН, — у разі невиправлення помилок у строк від 151 до 180 календарних днів;
— 100 відсотків суми ПДВ, зазначеної в такій ПН, — у разі невиправлення помилок після закінчення 181 календарного дня.
Але покупець має право подати заяву-скаргу не тільки в разі помилок в обов’язкових реквізитах зареєстрованої ПН, а й якщо продавець відмовляється скласти та зареєструвати на покупця ПН (згадайте варіант 2 помилки, який ми навели вище). І тоді буде застосовано штраф за відсутність реєстрації ПН згідно з п. 120-1.2 ПКУ.
Зверніть увагу! Не за затримку реєстрації (навіть якщо вона буде зареєстрована після податкової перевірки), а саме за відсутність реєстрації ПН, — адже на момент перевірки ПН в ЄРПН не було. А цей штраф становить 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, які мали бути зазначені у такій ПН.
Як продавець — платник ПДВ може виправити помилку?
Перше, про що слід згадати, — це граничні строки, протягом яких цю помилку можна виправити. Порядок коригування даних ПН визначено ст. 192 ПКУ. Він каже, що у розрахунку коригування (РК) є граничний строк реєстрації в ЄРПН — 1 095 календарних днів з дати складання ПН, до якої складено РК. Це збігається і зі строками реєстрації в ЄРПН самої ПН.
Для варіанта 1 порядок складання РК, податківці розписали за посиланням.
Постачальник має скласти:
— РК з причиною коригування «103», яким показники ПН виводяться в нуль. Такий РК складається на дату виявлення помилки та підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем);
— ПН на покупця — платника ПДВ, дані якої відповідатимуть первинним (бухгалтерським) документам. Така ПН складається датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
При цьому податківці доходять висновку: у податковій декларації з ПДВ відображають дані про обсяг здійсненої платником госоперації (дані зайво складеної ПН та РК до неї у податковій декларації з ПДВ не відображають).
Але це справедливо лише для випадку, якщо помилку виявили швидко і виправили в одному звітному періоді (місяці). Якщо ж ні, то помилка в ПН не позбавляє продавця обов’язку відобразити в декларації з ПДВ правильні дані про обсяг операції та ПЗ з ПДВ у тому періоді, коли вона відбулася. Інша річ, що у наступних звітних періодах виправлення помилки в ПН на показники декларації вже не впливає (операції в декларації відображаються без деталізації, кому — платникові чи не платникові ПДВ — було продано товар/послугу).
У разі помилки за варіантом 2 доведеться скласти РК з причиною коригування «103» до ПН за щоденними підсумками операцій. Але не обнулити її, а лише вилучити з неї обсяг операції, яка була проведена з платником ПДВ, та суму ПЗ з ПДВ за нею. А далі скласти нову ПН на такого платника ПДВ у порядку, зазначеному вище.
У декларації з ПДВ наслідки виправлення помилки будуть ті самі, що й у варіанті 1.
Чи платитиме продавець штраф у разі виправлення помилки?
А тут уже не дуже все справедливо. Адже в обох варіантах йому доведеться скласти та зареєструвати нову ПН.
З РК проблем не виникне, адже він складатиметься на від’ємну суму (ліміту реєстрації вистачить) і буде датований моментом виправлення помилки (штрафу за несвоєчасну реєстрацію не буде, якщо не пропустити граничного строку реєстрації, а це досить просто, адже реєструватиме цей РК сам продавець).
А ось із новою ПН проблема може бути. Адже ці ПН датується моментом виникнення ПЗ з ПДВ.
Якщо помилку знайшли швидко і граничний строк реєстрації ПН ще не минув, а продавець вкладеться в цей строк та зареєструє правильну ПН в ЄРПН, — штрафу не буде. Але це в ідеалі.
Якщо помилку знайшли після закінчення граничного строку реєстрації ПН, то штраф буде.
Нагадаємо, що відповідно до п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ штраф за порушення платником ПДВ граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, встановлюється у таких розмірах:
— до 15 календарних днів — 2% суми ПДВ, зазначеної у таких ПН/РК;
— від 16 до 30 календарних днів — 5% такої суми ПДВ;
— від 31 до 60 календарних днів — 10% такої суми ПДВ;
— від 61 до 365 календарних днів — 15% такої суми ПДВ;
— на 366 і більше календарних днів — 25% такої суми ПДВ.
Зверніть увагу!
Штрафи у цих розмірах застосовуються у разі порушення граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року. Якщо ж ПН/РК датовані до 16.01.2023, то їх несвоєчасна реєстрація тягне за собою накладення штрафу в розмірах, установлених п. 120-1.1 ПКУ.
Про розмір штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК 2025 року та порядок їх застосування ми докладно розповіли в статті «Які штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК до них у 2025 році?».
Висновки
1. Продавець зобов’язаний скласти ПН із правильним ІПН, навіть якщо покупець не повідомив про його реєстрацію платником ПДВ. Для цього продавцю потрібно скласти і зареєструвати РК із типом причини «103» та нову ПН.
2. Якщо все залишити як є, то для продавця наслідки невтішні: уможливлюються скарга від покупця, перевірка та штрафи за відсутність реєстрації правильної ПН.
3. Виправлення помилки може мати наслідком фінансові втрати: штраф за невчасну реєстрацію правильної ПН. Розмір штрафу залежить від строків порушення реєстрації правильної ПН, тому що скоріше виявлено та виправлено помилку, то краще.
4. Щоб мінімізувати ризики, варто перевіряти статус платника ПДВ вашого контрагента.