Ця стаття стосується фізосіб, тобто кожного з нас, хто під час роздрібної торгівлі (тобто продажу речей таким самим фізособам — кінцевим споживачам) можуть опинитися в полі зору ДПС чи Нацполіції. І тоді важливо знати свої права та розуміти, як діяти правильно.
Хто сьогодні найчастіше потрапляє під контроль
Органи ДПС та працівники Нацполіції складають протоколи, щоб оштрафувати тих, хто, на їхню думку, провадить підприємницьку діяльність, але не зареєстрований як ФОП.
І це при тому, що чітких критеріїв, що вважати підприємницькою діяльністю і як її відрізнити від простого продажу непотрібних речей за оголошенням, немає (є судова практика, але законодавство з цього питання потребує вдосконалення).
Але тепер це особливо образливо, адже у протоколах контролери посилаються на норми скасованого з 28.08.2025 ГКУ!
Найчастіше, як показує судова практика останніх місяців 2025 року (постанова суду 16.10.2025 у справі №598/2004/25, постанова суду від 10.10.2025 у справі №296/11019/25 та постанова суду від 13.09.2025 у справі №607/19279/25), у протоколах посилаються на порушення ст. 58 ГКУ, за що ст. 164 КУпАП була передбачена адмінвідповідальність — йдеться про провадження госпдіяльності без держреєстрації як госпсуб’єкт, що тягне за собою накладення штрафу від 17 тис. грн до 34 тис. грн із конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних унаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
На практиці під перевірку та складання протоколів найчастіше потрапляють люди, які торгують на ринках чи онлайн без оформлення ФОПа.
Чому контролюючі органи іноді застосовують нечинні норми закону?
Причин може бути кілька:
1) перевантаження та недосконалість системи;
2) низька обізнаність про зміни в законодавстві;
3) людський фактор;
4) відсутність належного захисту своїх прав з боку громадян.
Щодо останнього наголосимо, що більшість людей навіть не знають, що мають право:
— вимагати роз’яснень;
— не підписувати протокол;
— отримати копію;
— надавати пояснення;
— оскаржувати неправомірні дії.
Проте саме контролюючі органи зобов’язані роз’яснювати права громадянам до моменту складення протоколу!
Про які права щодо складання протоколу варто знати
Право вимагати посвідчення: Ви маєте право побачити службове посвідчення особи, яка складає протокол.
Право знати, у чому вас звинувачують: інспектор чи поліцейський зобов’язаний назвати норму, яка порушена. Ви можете уточнити: «Чи є чинною ця стаття? Чи можете показати, що вона діє?».
Право на пояснення у протоколі: у протоколі є графа «пояснення особи». Туди можна написати: «З правопорушенням не згоден, норма нечинна/складено з порушенням процедури».
Право на адвоката: ви можете відмовитися від пояснень до приходу адвоката.
Право отримати копію протоколу: обов’язково сфотографуйте його — одразу або після вручення.
Право не підписувати протокол: підпис не є підтвердженням вини.
Коли справу можуть одразу закрити: реальні ситуації
Судова практика загалом та зокрема, наведені вище судові справи підказують нам, що справу про адмінправопорушення закривають у таких випадках:
1. Орган послався на вже нечинний кодекс/статтю.
Наприклад, коли після скасування ГКУ інспектор й надалі застосовує санкції за порушення, яких більше не існує.
2. Порушено процедуру складання протоколу.
Немає свідків, неправильно зазначено час/місце, немає доказів.
3. Немає складу правопорушення.
Наприклад, людину звинувачують у торгівлі без реєстрації, а вона просто передавала покупку для знайомого або торгує на ринку.
4. Докази, отримані з порушенням закону.
Наприклад, незаконна фото- чи відеофіксація.
5. Інспектор неправильно трактував закон
Поширена ситуація, коли не розрізняють підприємницьку та іншу діяльність, що не суперечить закону.
Висновок: знання — найкращий захист
Навіть якщо ви — звичайний громадянин і ніколи не мали справ зі судами чи контролюючими органами, — ви маєте повний набір прав, які можна й потрібно використовувати.
Будьте уважні до документів, фіксуйте все, що відбувається, і не варто боятися захищати себе.