Гнучкий режим робочого часу — це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку! (ст. 60 КЗпП).
Гнучкий режим робочого часу (далі — ГРРЧ) — це форма організації праці, за якою для деяких категорій працівників, для працівників окремих підприємств або їхніх структурних підрозділів установлюється режим праці з саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня (п. 1.2 Методичних рекомендацій).
Отже, ГРРЧ може бути встановлений як для деяких працівників, так і для цілих підрозділів. А головна відмінність у тому, що вони самі регулюватимуть час початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня.
Але якщо їм передбачено погодинну оплату праці, то від норми робочого часу нікуди не подінешся.
Тобто, хай би за яким графіком працювали такі працівники, їх однаково потрібно табелювати. Але, будуючи для них графік роботи, слід дотримуватися встановленої КЗпП тижневої норми робочого часу (базова — 40 годин) і поширювати її на графік певного облікового періоду (тиждень, місяць, квартал, рік тощо). Докладніше про це див. у таблиці 1.
Таблиця 1
Умови гнучкого режиму робочого часу
| № з/п | Поділ | Опис | Примітка |
| 1. | фіксований час | час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини | може передбачатися: — поділ робочого дня на частини; — змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи у межах встановленої норми тривалості робочого часу; — час перерви для відпочинку і харчування. (Лист Мінекономіки від 28.04.2021 №4706-06/25564-07) |
| 2. | змінний час | час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу; | У гнучкому графіку зі змінним часом обов’язково потрібно зазначати години роботи, наприклад з 10:00 до 12:00; з 15:00 до 17:00; з 17 00 до 21:00. Тобто працівник на власний розсуд визначає періоди роботи у межах змінного часу, щоб відпрацювати встановлену норму тривалості робочого часу 40 годин на тиждень. Якщо працівник є сумісником, то у графіку зазначають години його роботи, наприклад з 10:00 до 12:00; з 15:00 до 17:00 або з 17:00 до 21:00 |
| 3. | час перерви для відпочинку і харчування | — за ст. 66 КЗпП працівникові надається перерва для відпочинку та харчування до 2 годин; — у звичайному режимі час перерви визначається правилами ВТР; — при гнучкому графіку конкретні години перерви слід закріпити в наказі або трудовому договорі |
|
| Увага! У визначені фіксовані години працівник обов’язково має бути на роботі. А змінний час він може обирати самостійно. Головне — щоб у підсумку була відпрацьована вся встановлена норма робочого часу. |
|||
Приклад. На підприємстві «А» працює бухгалтер-експерт. З 01.10.2025 він працює за ГРРЧ:
фіксований час перебування на роботі — з 10:00 до 12:00, з 14:00 до 16:00;
змінний час — з 08:00 до 10:00, з 12:00 до 14:00, з 16:00 до 19:00;
перерва на відпочинок та харчування — у період з 12:00 до 14:00, одна година.
Вихідні дні: субота, неділя.
Запровадження гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
Як зазначається у Методичних рекомендаціях №359, режим ГРРЧ може бути застосований на підприємствах у різних варіантах щодо початку та закінчення робочого дня, його тривалості, перерв на харчування та відпочинок (вільного від роботи часу).
Як бачимо, законодавство надає роботодавцю та працівникові достатньо можливостей для погодження індивідуального режиму праці. Водночас гнучкий робочий час має певні межі і не є повністю «вільним». Тому ГРРЧ не слід розуміти як роботу «без правил»: наявність такого режиму не надає працівникові права приходити чи полишати робоче місце так, як він захоче.
Відсутність працівника на його робочому місці за графіком згідно з ГРРЧ фіксований час без поважних причин вважається порушенням трудової дисципліни (п. 3.6 Методрекомендацій №359).
Організація роботи за ГРРЧ
В умовах ГРРЧ тривалість робочого часу (зміни) не може перевищувати 12 годин на добу (п. 3.4 Методрекомендацій №359).
Робота в умовах ГРРЧ може бути організована за двома варіантами:
— за підсумованого обліку робочого часу працівник повинен відпрацювати встановлену відповідно до законодавства кількість робочих годин в обліковому періоді, який прийнято для підсумованого обліку робочого часу. У цьому разі протягом установленого облікового періоду працівник повинен недопрацьовані впродовж тижня (місяця) години роботи відпрацювати в інший час, а якщо працівник за тиждень (місяць) відпрацював понад нормальну тривалість робочого часу, йому має бути надано відповідний час відпочинку;
— за поденного обліку робочого часу працівник зобов’язаний додержуватися встановлених ПВТР тривалості робочого дня незалежно від його початку, закінчення та тривалості перерви на обід.
Обов’язковою умовою застосування ГРРЧ є забезпечення обліку відпрацьованого робочого часу та контролю за трудовою дисципліною працівником із таким режимом (п. 3.5 Методрекомендацій №359).
Фіксація перебування працівника на роботі, а також облік відпрацьованого робочого часу здійснюються в порядку, визначеному ПВТР, у т. ч., наприклад, за допомогою книги обліку чи технічних засобів (системи доступу до приміщень чи комп’ютерних програм) із подальшим перенесенням до табеля обліку робочого часу, в якому відображають фактично відпрацьований працівником час.
Під час виконання роботи за межами підприємства (участь в інших роботах, службове відрядження тощо) ГРРЧ не застосовується (п. 3.9 Методрекомендацій №359).
Коли ГРРЧ встановлювати не рекомендовано
Гнучкий режим робочого часу недоцільно застосовувати на підприємствах із безперервним виробничим процесом чи за умов багатозмінної роботи, коли працівник не має можливості стати до виконання обов’язків до початку або після завершення зміни.
Також такий режим є невдалим рішенням у випадках, коли робота потребує обов’язкової присутності працівника у години, встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку (наприклад, у сфері торгівлі, послуг, під час транспортних чи вантажно-розвантажувальних операцій).
Крім того, ГРРЧ не може застосовуватися там, де це суперечить вимогам охорони праці та безпеки працівників.
Документальне оформлення ГРРЧ працівникові
Проявити ініціативу щодо встановлення ГРРЧ може як працівник, так і роботодавець.
ГРРЧ може встановлюватися (ст. 60 КЗпП):
1) за заявою працівника з прийнятними для нього часовими межами графіка роботи та наказом роботодавця, який на ці умови погоджується;
2) роботодавцем — наказом у разі виробничої потреби з обов’язковим повідомленням працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи.
Зразок 1. Заява працівника про ГРРЧ (Завантажити)
Зразок 2. Наказ про запровадження ГРРЧ (Завантажити)
Але у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 КЗпП, якими передбачено повідомлення працівників не пізніше ніж за два місяці, не застосовуються (ст. 3 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ).
ГРРЧ може бути:
— встановлений на певний період або без обмеження у часі;
— погоджений ще під час прийняття на роботу або вже у процесі трудових відносин.
Також читайте у статті «Зміна істотних умов праці та помилки роботодавців: добірка висновків Верховного Суду».
Як повернутися до звичайного режиму роботи?
Якщо ГРРЧ встановлюється тимчасово, то оформляти повернення до звичайного режиму додатково не потрібно (див. таблицю 2).
А ось якщо йдеться про дострокову зміну режиму роботи, без наказу не обійтися.
Тут теж ініціатором може бути як роботодавець, так і працівник.
Якщо це ініціатива працівника, діємо у звичайний спосіб, тобто заяву пише працівник, а роботодавець видає наказ.
Якщо з ініціативи роботодавця відбувається повернення з ГРРЧ до звичайного режиму, є три варіанти:
1) як зміна істотних умов праці;
2) у разі виробничо-технічної потреби та/або для виконання невідкладних чи непередбачених завдань тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) можна застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальний режим роботи на підприємстві І тоді норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються (це не зміна істотних умов праці);
3) у разі порушення встановленого ГРРЧ, крім застосування відповідних дисциплінарних стягнень, працівник може бути переведений на загальний режим роботи без дотримання вимоги щодо повідомлення про зміну істотних умов праці.
Таблиця 2
Що треба знати про гнучкий режим робочого часу
| Ключові питання | Відповіді |
| Запровадження | Встановлюється за письмовою згодою між працівником та роботодавцем |
| Особливості режиму | Працівник сам обирає час початку й закінчення роботи в межах норми. Може бути безстроковим або на певний період |
| Закріплення умов | У наказі чи договорі визначають: фіксований час, змінний час та час перерви |
| Обмеження | Не застосовується, якщо робота потребує присутності у чітко визначені години або суперечить вимогам безпеки |
| Організація роботи | Роботодавець узгоджує графік працівника з ГРРЧ із режимом інших співробітників та обліковим періодом |
| Гарантії | ГРРЧ не змінює нормування, оплату і трудових прав працівників |
| Тимчасові зміни | За потреби роботодавець може до 1 місяця перевести працівника на загальний режим без попередження за 2 місяці |