Чи можна застосувати виняток із пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ?
Особливу увагу в цій ситуації слід звернути на пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ.
Зазначеною нормою до доходів нерезидента віднесено інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України. Водночас ця сама норма містить важливий виняток. Зокрема, до таких доходів не належать доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт чи наданих послуг, переданих або наданих резидентові таким нерезидентом.
Тобто сам законодавець прямо вилучає з об’єкта оподаткування компенсацію вартості товарів, робіт чи послуг, що надаються нерезидентом резидентові.
У вашій ситуації словацька компанія фактично не отримує окремого доходу від провадження госпдіяльності на території України. Навпаки, йдеться про відшкодування витрат, пов’язаних із проживанням та перевезенням працівника української компанії.
Якщо між сторонами є договірні відносини, які передбачають можливість перевиставлення витрат, а словацька компанія відшкодовує лише документально підтверджені суми без націнки, винагороди чи окремої плати за організаційні послуги, то є вагомі підстави вважати, що така виплата має саме компенсаційний характер.
Додатковим аргументом є те, що відповідні витрати виникли у зв’язку з оплатою послуг, які фактично були надані та спожиті за межами України.
Йдеться про проживання у готелі та внутрішній авіапереліт у країні відрядження. Тобто такі операції не пов’язані з провадженням госпдіяльності нерезидента на території України.
Крім того, навіть якщо розглядати перевиставлення витрат як компенсацію вартості послуг, пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ прямо вилучає виручку та інші види компенсації вартості товарів, робіт і послуг із переліку доходів, що підлягають оподаткуванню.
Водночас ні ПКУ, ні Конвенція про уникнення подвійного оподаткування між Урядом України і між Урядом Словацької Республіки не містить спеціальних правил щодо оподаткування операцій із компенсації витрат нерезидентові в подібних ситуаціях. Тому щодо цього доцільно отримати ІПК.
Чи потрібна довідка про податкове резидентство?
Потреба в отриманні довідки про податкове резидентство виникає лише тоді, коли платник застосовує положення міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування для звільнення доходу від оподаткування або застосування зниженої ставки податку.
Якщо ж за результатами аналізу буде зроблено висновок, що компенсація витрат взагалі не є доходом нерезидента у розумінні пп. 141.4.1 ПКУ, то формально підстав для застосування Конвенції між Україною та Словацькою Республікою й, отже, обов’язкового отримання довідки про резидентство немає.
Водночас на практиці отримання такої довідки може бути доцільне як додатковий доказ у разі виникнення спору з контролюючим органом.
Висновки
1. Обов’язок утримувати податок з доходів нерезидента виникає лише у разі виплати нерезидентові доходу з джерелом походження з України, визначеного пп. 141.4.1 ПКУ. Якщо словацька компанія лише перевиставляє документально підтверджені витрати на проживання та внутрішній авіапереліт без націнки та без надання окремих послуг, така виплата має ознаки компенсації витрат, а не доходу нерезидента. Додатковим аргументом є те, що послуги були фактично надані та спожиті за межами України, а пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ вилучає компенсацію вартості товарів, робіт і послуг із переліку оподатковуваних доходів нерезидента.
2. За умови, що виплата не визнається доходом нерезидента у розумінні пп. 141.4.1 ПКУ, обов’язок утримувати податок з доходів нерезидента не виникає. І тоді довідка про податкове резидентство словацької компанії формально не є обов’язковою, проте її доцільно отримати як додатковий доказ компенсаційного характеру виплати.
3. Позаяк ПКУ не містить спеціальних правил щодо оподаткування таких компенсаційних виплат нерезидентові, для мінімізації податкових ризиків доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію.