Ліцензія закінчується — чи закривати ФОПа?
Роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися виключно за наявності чинної ліцензії (ч. 7 ст. 16 Закону №3817-IX).
Тому закінчення строку дії ліцензії означає лише втрату права на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. При цьому законодавство не містить вимоги щодо обов’язкового припинення державної реєстрації ФОПа у зв’язку із закінченням строку дії ліцензії.
Крім того, операції з безоплатної передачі товарів також вважаються реалізацією (пп. 14.1.202 ПКУ). Саме тому після закінчення строку дії ліцензії суб’єкт господарювання не має права ані продавати алкогольні напої, ані передавати їх іншим особам безоплатно.
Водночас ДПС у «ЗІР», категорія 113.03, роз’яснює, що суб’єкт господарювання, в якого закінчився строк дії ліцензії, не може реалізовувати (передавати) іншим особам (як фізособам, так і суб’єктам господарювання) залишки такої продукції, але може використати їх для власного споживання.
Отже, якщо ліцензія вже закінчилася, алкогольні напої, які фактично наявні, можуть бути використані власником для особистих потреб без виникнення об’єкта оподаткування акцизним податком. Сам собою цей факт не вимагає закриття ФОПа.
Інша ситуація виникає у разі припинення підприємницької діяльності. Так, дія ліцензії припиняється автоматично з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОПА (п. 2 ч. 2 ст. 46 Закону №3817).
Водночас ДПС у «ЗІР», категорія 114.02, зазначає, що до моменту ліквідації ФОПа та за наявності чинної ліцензії залишки алкогольних напоїв потрібно або реалізувати у межах ліцензованої діяльності, або повернути постачальникові. Після припинення підприємницької діяльності фізособа не є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, а тому не повинна сплачувати акцизний податок із фактичних залишків алкогольних напоїв, які використовуватимуться нею для власного споживання.
Щодо нестачі алкогольних напоїв ситуація є більш ризиковою
Підпунктом 14.1.212 ПКУ прямо встановлено, що для потреб оподаткування акцизним податком зіпсовані, знищені товари, а також товари, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання, у тому числі нестачі, виявлені під час інвентаризації, вважаються реалізованими кінцевому споживачу.
Датою виникнення податкових зобов’язань у такому разі є дата складання документа, який підтверджує факт нестачі (пп. 216.9 ПКУ).
Водночас із цього правила є винятки. Згідно з пп. 216.3 ПКУ податкове зобов’язання не виникає, якщо:
- втрати документально підтверджені та сталися внаслідок аварії, пожежі, повені, крадіжки або інших форс-мажорних обставин;
- втрати відбулися у межах затверджених нормативів природного убутку.
За відсутності належних підтвердних документів податковий орган має всі підстави розцінити нестачу як реалізацію підакцизного товару з відповідним донарахуванням акцизного податку.
Щодо відкриття нової торгової точки
Важливо: алкогольні напої можуть зберігатися лише у місцях зберігання, внесених до відповідного реєстру. При цьому у ФОПа має бути чинна ліцензія на продаж алкоголю. Тому використання залишків алкоголю на новій торговій точці можливе лише після належного оформлення нового місця провадження діяльності та отримання відповідної ліцензії. Саме переміщення залишків між торговими точками законодавством не заборонено, однак вони мають перебувати у місці зберігання або місці торгівлі, яке відповідає вимогам Закону №3817.
Про документальне підтвердження переміщення алкоголю між власними магазинами див. роз’яснення ДПС тут.
Можливі штрафи
1. Якщо під час перевірки буде встановлено нестачу алкогольних напоїв
Податковий орган може визнати такі товари необлікованими або реалізованими з порушенням законодавства про РРО. І тоді може застосовувати фінансову санкцію за ст. 20 Закону про РРО у розмірі 100 % вартості необлікованих товарів за цінами реалізації.
Крім того, контролюючий орган може донарахувати роздрібний акцизний податок.
2. Якщо буде встановлено продаж алкоголю після закінчення строку дії ліцензії
До суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі 200% вартості партії товару, щодо якої допущено порушення, але не менше ніж три мінімальні зарплати, встановлені законом станом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 ч. 2 ст. 73 Закону №3817).
3. Якщо алкоголь зберігатиметься у місці, яке не має права використовуватися для такого зберігання
Якщо після закриття торгової точки алкоголь зберігатиметься у приміщенні, яке не є місцем торгівлі з чинною ліцензією або не внесене до відповідного реєстру місць зберігання, уможливлюється застосування санкції, передбаченої п. 32 ч. 2 ст. 73 Закону №3817 в сумі 100% вартості товарів (продукції), наявних у такому місці зберігання, але не менше ніж 3 розміри мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.