• Посилання скопійовано

Експорт безоплатних зразків нерезидентові у 2026 році: митна вартість, облік та податки

Юрособа (резидент, платник ПДВ та податку на прибуток) безоплатно збирає в Україні зламані товари (як непотріб) для передачі їх як зразків нерезидентові за кордон. Оплати за товари та послуги немає, доставку оплачує нерезидент. Яку вартість зазначати у митній декларації, як ставити зразки на баланс, які наслідки з ПДВ та податку на прибуток (чи виникає податок на доходи нерезидента)?

Митна вартість у декларації

Згідно з нормами Митного кодексу України, при безоплатному експорті товарів, які не є об’єктом купівлі-продажу, замість стандартного рахунка-фактури (інвойса) складають рахунок-проформу. У цьому документі договірну (контрактна) вартість зазначають як нульову.

Проте з митною метою (ведення митної статистики, оцінювання ризиків) у митній декларації обов’язково має бути зазначена митна вартість. Позаяк товари є зламаними та непридатними для використання, вони не мають комерційної вартості. І тоді рекомендується зазначити номінальну вартість (наприклад, на рівні вартості макулатури, брухту або 1 євро/грн за одиницю) й обов’язково додати до рахунку-проформи примітку: «Вантаж не має комерційної вартості. Вартість зазначена виключно для митних цілей».

Бухгалтерський облік зразків

Юрособі треба зарахувати ці зразки на баланс, бо вона експортуватиме їх від свого імені. Відповідно до стандартів бухобліку безоплатно отримані запаси прибуткують за справедливою вартістю (п. 12 НП(С)БО 9). З огляду на те що товари є непотребом, їх справедливу вартість доцільно встановити на рівні символічної вартості, заявленої у митній декларації.

В обліку буде проведення: Д-т 28 «Товари» — К-т 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів». У момент фактичного вивезення зразків за межі України їх балансову вартість списують: Д-т 949 «Інші витрати операційної діяльності» — К-т 28.

Наслідки з ПДВ

Безоплатна передача зразків вважається постачанням товарів згідно з пп. 14.1.191 ПКУ. Проте, позаяк товари фактично вивозяться за межі митної території України, така операція підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 0% за умови наявності належно оформленої експортної митної декларації (пп. 195.1.1, пп. 187.1 ПКУ).

Базою оподаткування при безоплатному експорті є договірна вартість товару, яка дорівнює нулю (пп. 189.17 ПКУ). Загальне правило абзацу другого пп. 188.1 ПКУ вимагає нараховувати ПДВ виходячи з бази, не нижчої за ціну придбання товарів. Проте, позаяк підприємство отримало цей непотріб абсолютно безкоштовно (ціна придбання становить 0 грн), то й мінімальна база дорівнює нулю. Тому донараховувати податкові зобов’язання за ставкою 20% не потрібно, складають лише одну нульову податкову накладну на експорт.

Податок на прибуток

У податково-прибутковому обліку операція відобразиться за правилами бухобліку: визнаний дохід та витрати нівелюють одне одного. Водночас, якщо юрособа є платником податку на прибуток, який коригує фінрезультат на податкові різниці, застосовується різниця за пп. 140.5.10 ПКУ. Фінрезультат треба збільшити на суму вартості безоплатно переданих товарів нерезидентові.

Податок на доходи нерезидента

Є значний ризик щодо податку на доходи нерезидента (репатріацію). Ми розглянули це питання в консультаціях:

На думку податкової служби, резидент має утримати і сплатити податок за ставкою 15%. Позаяк нерезидентові гроші не виплачуються, податок доведеться розрахувати із застосуванням «натурального коефіцієнта» та сплатити коштом резидента.

Розрахунок здійснюють за формулою «натурального коефіцієнта» згідно з ПКУ, пп. 141.4.2:

податок = вартість зразків (та послуг) × 100 / (100 - 15) - вартість зразків (та послуг).

Водночас у «ЗІР» (102.16: «Чи підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента безоплатно надані товари, послуги, ОЗ нерезиденту — ЮО?») податкова зазначає:

«Кожен конкретний випадок оподаткування податком на доходи нерезидента операцій з безоплатного надання товарів, послуг, основних засобів нерезиденту — юридичній особі потребує аналізу договорів та первинних документів, тому з порушеного питання платникам доцільно подавати запит для отримання індивідуальної податкової консультації до контролюючих органів у порядку, передбаченому ст. 52 ПКУ».

Автор: Золотухін Олександр

До змісту номеру