Арешт рахунків: як діяти платникові податків у 2026 році

Читайте також:

• «Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту»;
• «Арештовано банківські рахунки: поради Мінʼюсту, які допоможуть не розгубитися»;
• «Мін’юст: арешт рахунків та майна боржників у 2026 році»;
• «Якщо у боржника немає з чого стягнути борг і строки стягнення минули: чи виключать його з Реєстру боржників?»;
• Арешт рахунків за недопуск до обладнання».

Арешт рахунку створює багато проблем одночасно: паралізує розрахунки з контрагентами, унеможливлює виплату зарплати і ставить під загрозу виконання податкових зобов’язань. Але чи означає арешт рахунку право не платити податки? І чи можна сплатити їх готівкою, якщо всі рахунки заблоковано? Чи є альтернативні варіанти?

У цій статті відповімо на ці запитання, з’ясуємо два принципово різні режими арешту, проаналізуємо чинне законодавство, позиції ДПС та судову практику.

Два різні види арешту рахунку: важливо розрізняти!

На практиці нерідко плутають два самостійні правові механізми арешту рахунків, які мають принципово різну природу, підстави та наслідки. Але від того, хто наклав арешт, залежить і те, якими інструментами захисту може скористатися власник рахунку.

Арешт коштів органами ДПС (податковий арешт — ст. 94 ПКУ).

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (п. 94.6 ПКУ).

Підстави для звернення ДПС до суду щодо арешту рахунку визначено п. 94.2 ПКУ. Зокрема:

• платник ухиляється від перевірки (недопуск до перевірки);
• платник вчиняє дії щодо виведення активів або приховування майна;
• немає реєстрації як платника податків, якщо вона є обов’язковою;
• вартість майна платника є меншою від суми податкового боргу.

Важливо!

ДПС не може накласти арешт на кошти на рахунку платника податків власним рішенням керівника якогось органу ДПС — виключно через суд.

Якщо йдеться, зокрема, про недопуск до перевірки, то адміністративний арешт (за рішенням керівника ДПС) поширюється лише на майно, але не на кошти на рахунках (п. 94.4 ПКУ). Це підтвердила судова практика — див. постанову Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №813/2018/17.

Звільнення коштів з-під арешту також здійснюється виключно за рішенням суду: за зверненням контролюючого органу протягом двох робочих днів з дня, коли йому стало відомо про підстави для зняття арешту (наказ Мінфіну від 14.07.2017 №632).

Тут важливо нагадати, що новий Закон №4833, який ми розглянули за посиланням, змінює і порядок застосування арешту та зняття арешту з рахунків. Ці процедури планується зробити повністю автоматичними.

Проте ці зміни стосуються лише виконавчого провадження за Законом №1404, тобто виконання рішення суду щодо накладення / зняття арешту на рахунок прискориться. А норми ПКУ щодо адмінарешту коштів на рахунку платника податків цей закон не змінює.

Арешт у виконавчому провадженні (Закон №1404).

Про цю процедуру йдеться в ст. 56 Закону №1404: арешт на рахунки накладається за постановою державного або приватного виконавця у межах відкритого виконавчого провадження.

Цей механізм запускається тоді, коли є борг і кредитор (у тому числі податковий орган щодо вимоги про сплату ЄСВ) отримав виконавчий документ від суду та звернувся до виконавця.

За новим Законом №4833 (див. «ДК» №20/2026) арешт охоплює всі рахунки, електронні гаманці та цінні папери боржника. Він знімається постановою виконавця — після погашення боргу або за рішенням суду про скасування арешту.

Увага!

Вимога про сплату недоїмки з ЄСВ сама собою є виконавчим документом (ч. 4 ст. 25 Закону №2464). Якщо платник не сплатить борг з ЄСВ або не оскаржить вимогу протягом 10 календарних днів, — ППР передається державному виконавцю й арешт накладається за правилами Закону №1404, без звернення до суду.

Таблиця 1. Порівняльна таблиця двох видів арешту рахунків

Що змінилося в арешті рахунків з 24 квітня і ще зміниться з 24 жовтня!

Нагадаємо, що Закон №4833 набере чинності 23 жовтня 2026 року (через шість місяців з дня опублікування), але до деяких його норм варто приготуватися вже тепер.

Автоматичне зняття арешту та захист дрібних боржників.

З 23.10.2026, якщо сума стягнення не перевищує 10 мінімальних зарплат (у 2026 році — 86 470 грн), арешт на кошти не накладається, а наявний арешт підлягає зняттю після автоматичного погашення боргу через АСВП (формуватиметься автоматичне повідомлення та розсилатиметься банкам).

Водночас, якщо сума стягнення не перевищує 50 мінімальних зарплат (понад 400 000 грн у 2026 році), виконавець не має права звертати стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку під ним. Закон №4833 не змінює воєнного режиму розпоряджання арештованими рахунками (п. 10-2 Закону №1404) — ці норми діють до скасування воєнного стану. Але з 24.04.2026 такі особи мають бути вилучені з Єдиного реєстру боржників, а з їх рахунків знято арешт.

Арешт коштів дебіторів боржника.

Найбільш дискусійна норма Закону №4833, яка набирає чинності з 23.10.2026, — це нова редакція ч. 3 ст. 56 Закону №1404.

Виконавець за заявою стягувача чи з власної ініціативи матиме право накласти арешт на кошти та електронні гроші, що належать не самому боржнику, а особі, яка має підтверджений судом борг перед боржником. Це істотно розширює коло осіб, чиї рахунки можуть бути заблоковані у межах одного виконавчого провадження!

Як платити податки, якщо рахунок заарештовано

Арешт рахунку не звільняє платника від обов’язку своєчасно сплачувати податки. Це принципова позиція і ДПС, і судів. І все ж таки кілька способів залишаються доступними навіть при заблокованих рахунках.

1. Наслідки залежать від того, хто наклав арешт.

Якщо арешт накладено ДПС (рішення суду, п. 94.6 ПКУ).

У цьому разі видаткові операції з арештованого рахунку заблоковано. Жодної спеціальної норми, яка б прямо дозволяла платити податки з цього рахунку попри арешт, ПКУ не містить. Натомість п. 87.1 ПКУ дозволяє використовувати будь-які власні кошти для сплати податкових зобов’язань — тобто не обов’язково кошти з арештованого рахунку.

Якщо арешт накладено виконавцем (Закон №1404) — воєнний режим.

Тут діє спеціальна норма — п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404 (діє на період воєнного стану). Боржники — юрособи, ФОПи та самозайняті особи, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно: для виплати зарплати (не більше ніж 5 мінзарплат на місяць на одного працівника) і для сплати податків, зборів та ЄСВ без обмеження сумою.

Увага!

Фізособи-боржники (включаючи ФОПів) можуть здійснювати видаткові операції з арештованого рахунку в розмірі до 2 мінзарплат на місяць (у 2026 р. — до 17 294 грн), а також сплачувати податки та збори без урахування арешту. Для цього треба визначити один «робочий» рахунок, подавши заяву до виконавця.

2. Способи сплати при заблокованих рахунках.

Спосіб 1. Визначення «робочого» рахунку (у разі арешту виконавцем).

За умови арешту виконавцем платник може подати заяву про визначення одного поточного рахунку для здійснення видаткових операцій. Виконавець зобов’язаний винести відповідну постанову протягом двох робочих днів. З цього рахунку можна здійснювати дозволені операції, включаючи сплату податків.

Спосіб 2. Сплата готівкою через касу банку.

Пункт 87.1 ПКУ відносить до джерел сплати «будь-які власні кошти» платника — у тому числі готівкові. Готівкова форма сплати прямо передбачена п. 35.2 ПКУ. Це дозволяє сплатити більшість податків (ПДФО, ЄП, ВЗ тощо) готівкою через касу банку або термінал самообслуговування.

Порядок заповнення платіжної інструкції при готівковій сплаті визначено Наказом Міністерства фінансів від 22.03.2023 №148. Платник зазначає у реквізиті «Призначення платежу» відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує у повному обсязі при виконанні операції.

Увага!

Готівкові розрахунки між госпсуб’єктами обмежені сумою 10 000 грн за одним платежем протягом дня (п. 6 розділу II постанови НБУ від 29.12.2017 №148). Для фізосіб (у т. ч. ФОПів при розрахунках із фізособою) ліміт становить 50 000 грн.

Проте для розрахунків госпсуб’єктів із бюджетами та державними цільовими фондами обмеження не діють (п. 8 розділу ІІ постанови НБУ від 29.12.2017 №148).

Спосіб 3. Сплата ПДВ в разі арешту рахунку — окремий випадок.

Тут є принципове обмеження, підтверджене ДПС у «ЗІР», категорія 101.17, та численними роз’ясненнями регіональних управлінь ДПС:

Нормами чинного законодавства не передбачено поповнення платником ПДВ рахунку в СЕА ПДВ готівкою через касу банку або через термінал, якщо поточний рахунок платника ПДВ заблоковано (арештовано).

Причина: відповідно до п. 200-1.4 ПКУ, рахунок у СЕА ПДВ поповнюється виключно з поточного рахунку платника. Готівковий або інші шляхи законодавством не передбачено.

Спосіб 4. Сплата через представника.

Сплата податку здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, — його представником (п. 38.2 ПКУ). ДПС у «ЗІР», категорія 129.04, підтверджує: грошове зобов’язання або податковий борг платника (крім ЄСВ) може погасити інший госпсуб’єкт або фізособа (у т. ч. засновник, директор) — за умови, що ця особа є представником платника.

Нюанси заповнення платіжної інструкції у разі сплати податкового боргу іншою ЮО, ФОПом або ФО наведено за посиланням. ГУ ДПС у Чернівецький області наголосило, що платник податків, сплачуючи податки, збори, інші платежі за іншого платника податків у випадках, передбачених ПКУ, заповнює податковий номер платника податків, грошові зобов’язання та/або податковий борг якого погашається, у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції.

Як оформити такі відносини, наведено у «ЗІР».

Увага!

Якщо особа, яка сплатила податок, не є представником платника (наприклад, немає відповідного договору, довіреності тощо), ДПС може кваліфікувати сплачену суму як додатковий оподатковуваний дохід платника («ЗІР» 129.04).

ЄСВ за третю особу сплатити неможливо — це прямо заборонено ч. 9 ст. 25 Закону №2464.

Спосіб 5. Сплата ЄСВ готівкою ФОПа.

ДПС у роз’ясненнях зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності для ФОПів, які за наявності банківського рахунку або єдиного рахунку сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку. Сама можливість такої сплати передбачена ч. 7 ст. 9 Закону №2464.

Таблиця 2. Способи сплати податків при різних видах арешту

Практичні рекомендації при арешті рахунку — алгоритм дій

Перший крок — з’ясувати, хто наклав арешт: ДПС (через суд) чи виконавець. Від цього залежать усі подальші дії.

Якщо арешт від ДПС (рішення суду, п. 94.6 ПКУ):

• перевірити законність підстав арешту (чи відповідають вони п. 94.2 ПКУ);
• негайно зв’язатися з юристом для оцінки можливості оскарження ухвали суду в КАС України;
• оцінити альтернативні варіанти сплати податків;
• для ПДВ — вжити заходів щодо зняття арешту або вирішити питання з ДПС у позасудовому порядку.

Якщо арешт від виконавця (Закон №1404):

• подати виконавцю заяву про визначення одного «робочого» рахунку для видаткових операцій (протягом 2 робочих днів буде видано постанову);
• з визначеного рахунку сплачувати податки, ЄСВ та зарплату в дозволених межах;
• оскаржити дії виконавця, якщо є процесуальні порушення.