Новий Закон про державний нагляд: що і коли зміниться для бізнесу

Закон №4840 на заміну Закону №877 — так буде, але після закінчення війни!

Держнагляд (контроль) у сфері госпдіяльності — один із ключових елементів регуляторного середовища, що безпосередньо впливає на ділову активність, інвестиційний клімат та добробут громадян.

Попередній базовий акт у цій сфері — Закон №877 — діяв майже два десятиліття. За потреби до нього лише вносили зміни. Але, попри вдосконалення, він залишав простір для корупційних ризиків, адміністративного тиску та непередбачуваних перевірок. І ось маємо чергову спробу це побороти. Цього разу законотворці вирішили діяти кардинально.

23 квітня 2026 року був опублікований новий Закон №4840-IX «Про основні засади державного нагляду (контролю)» (див. «ДК» №20/2026). Цей документ замінює Закон №877 і визначає системний перехід до сервісної, ризик-орієнтованої та цифровізованої моделі контролю.

За оцінками розробників, стара система генерувала понад 500 тисяч перевірок на рік, штрафи на суму до 2 млрд євро та спричиняла падіння прямих іноземних інвестицій на 20% у 2025 році. Очікується, що новий закон цю ситуацію виправить.

Проте, якщо й виправить, то не швидко, адже Закон №4840 набирає чинності поступово. Базова норма (п. 1 Прикінцевих та перехідних положень закону) каже, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Проте окремі положення вводяться в дію наступного дня після опублікування (тобто діють уже з 24 квітня 2026 року). Про них ми скажемо окремо.

До введення в дію всіх норм Закону №4840 (що відбудеться після скасування / припинення воєнного стану) замість відтермінованих норм й надалі застосовуватимуться відповідні положення Закону №877.

Сфера дії закону про державний нагляд (контроль): що змінюється і чому це важливо?

Обидва закони регулюють здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Проте Закон №4840 істотно розширює та уточнює предмет регулювання.

Закон №877: державний нагляд (контроль) визначався як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства — зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки.

Закон №4840: розширює коло суб’єктів, що здійснюють нагляд: окрім центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, до переліку прямо включено органи виконавчої влади АР Крим, місцеві державні адміністрації та державні соціальні страхові фонди.

Змінюється і функціональне навантаження: поряд із виявленням порушень та запобіганням їм, акцент робиться на відстеженні усунення порушень та запобіганні потенційним порушенням, які ще можуть бути допущені.

Таким чином, за новим законом контроль набуває більш превентивного характеру (див порівняння у таблиці 1).

Таблиця 1. Сфера дії закону про державний нагляд (контроль)

Принципи державного нагляду (контролю) — старі та нові

Обидва закони закріплюють певні спільні принципи:

• пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров’я людини;
• підконтрольність і підзвітність органів нагляду відповідним органам влади;
• рівність прав і законних інтересів суб’єктів господарювання;
• об’єктивність та неупередженість здійснення нагляду;
• відкритість, прозорість, плановість і системність;
• неприпустимість дублювання повноважень;
• невтручання до статутної діяльность суб’єктів господарювання, якщо вона провадиться у межах закону;
• ризик-орієнтований підхід до планування заходів.

Але новий Закон №4840 доповнює перелік принципів, орієнтуючи систему нагляду на сервісну модель:

1. Принципи адміністративної процедури — прямо включені до засад нагляду відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру».

2. Відповідальність органів нагляду — за незаконні дії та рішення при здійсненні контрольних заходів.

3. Профілактичний і консультативний характер нагляду — пріоритет запобігання порушенням над покаранням за них.

4. Недопустимість надмірного навантаження — заходи нагляду мають бути пропорційні до ризику.

КМУ більше не регулятор перевірок бізнесу?

Попри те що й надалі діятиме Закон №877 (причому, скільки часу це триватиме, — наразі невідомо!), з 24.04.2026 у Кабміну забрали всі права регулятора, крім:

1) у період дії воєнного та/або надзвичайного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування КМУ може ухвалювати рішення щодо:

• припинення здійснення планових та/або позапланових заходів держнагляду (контролю) повністю або частково,
• а в разі часткового припинення здійснення позапланових заходів держнагляду (контролю) встановити додаткові вимоги до здійснення таких заходів держнагляду (контролю);

2) зазначені рішення КМУ не можуть передбачати припинення планових та позапланових заходів держнагляду (контролю) у сферах держнагляду (контролю), що пов’язані з виконанням міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, та/або стосуються питань безпеки держави;

3) рішення КМУ про припинення заходів держнагляду (контролю) в умовах воєнного стану, затверджені на день набрання чинності цим Законом, є чинними — зокрема, йдеться про Постанову КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану».

Тобто протягом воєнного стану і ще півроку після КМУ ще регулюватиме порядок проведення перевірок бізнесу. Але після — жодних актів від КМУ, які могли б змінювати / доповнювати норми закону щодо перевірок госпсуб’єктів, — уже не буде.

А наразі маємо ще таку загальну норму:

з 24.04.2026 планові та позапланові заходи держнагляду (контролю), розпочаті до запровадження воєнного стану та карантину, за результатами яких не складено актів, вважаються такими, що не відбулися.

Планові заходи: від паперових планів до цифрової системи

Планові перевірки — найбільш передбачуваний для бізнесу вид контролю. Саме тут новий закон запроваджує найрадикальніші зміни.

Планування перевірок за Законом №877.

За попередньою системою річні плани перевірок затверджувалися органами нагляду до 1 грудня попереднього року (або квартальні плани — до 25 числа останнього місяця кварталу, що передував плановому). Критерії ступеня ризику та методики їх визначення затверджував Кабмін за поданням органу нагляду. Суб’єкти господарювання поділялися на три ступені ризику — високий, середній та незначний, — і відповідно отримували різну частоту перевірок:

• високий ступінь ризику — не частіше ніж один раз на два роки;
• середній ступінь ризику — не частіше ніж один раз на три роки;
• незначний ступінь ризику — не частіше ніж один раз на п’ять років.

Планування перевірок за Законом №4840.

Новий закон зберігає три рівні ризику, але істотно змінює підхід до планування та частоти перевірок (ч. 5 ст. 6 Закону №4840):

• високий ризик — не частіше ніж один раз на рік (частіше, ніж раніше);
• середній ризик — не частіше ніж один раз на три роки (зберігається);
• незначний ризик — не частіше ніж один раз на п’ять років (зберігається).

Важливо!

Для суб’єктів із відсутністю порушень та наявністю позитивного аудиту та/або відсутності порушень за останні два роки інтервали між перевірками можуть бути збільшені (ч. 4 ст. 6 Закону №4840).

Додатковим інструментом скорочення частоти перевірок стає страхування відповідальності за шкоду довкіллю або третім особам.

Щодо критеріїв ризику (ч. 4 ст. 6 Закону №4840), то:

1) вочевидь матимемо нову Методику їх розроблення, яка має враховувати оцінку ймовірності настання небезпечних подій та негативних наслідків від госпдіяльності, що впливатиме й на уніфіковані акти;

2) госпсуб’єкт має право звернутися до органу контролю за роз’ясненнями щодо віднесення його до певного ступеня ризику та їх перегляду.

Строк здійснення планових перевірок не перевищуватиме 5 робочих днів, а для позапланових перевірок — 2 робочих днів, якщо до початку таких заходів орган держнагляду отримав підтвердження, що госпсуб’єкт належить до суб’єктів мікро- або малого підприємництва.

Інтегрована інформаційно-комунікаційна система

Ключова новація Закону №4840 — запровадження єдиної Інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю). Через неї:

• формуються плани перевірок, акти та звіти;
• присвоюються рейтинги суб’єктам господарювання за рівнем ризику;
• бізнес має право пройти перевірку онлайн (за наявності технічних ресурсів);
• органи нагляду можуть повідомляти про планову перевірку онлайн — через Систему, а не паперовим листом;
• підприємець може офіційно листуватися з органами контролю, подавати скарги та відмовлятися від комплексного планового заходу через безоплатний електронний кабінет;
• підприємець не зобов’язаний надавати витяги та копії документів, що вже надавалися цьому органу раніше та/або перебувають у його власності.

Закон №4840 також зобов’язує органи нагляду щороку до 1 лютого публікувати звіти про виконання планів перевірок із поясненням причин, якщо перевірки не відбулися або не були закінчені.

На нашу думку, інтегрована система міститиме всі адреси, за якими провадиться госпдіяльність певного суб’єкта господарювання.

Адже, якщо у перший день здійснення заходів держнагляду посадова особа органу контролю виявила за зазначеною у посвідченні (направленні) на здійснення заходу держнагляду адресою місцезнаходження госпсуб’єкта його відсутність та встановила іншу адресу його місцезнаходження, такий захід контролю може здійснюватися за нововстановленою адресою, про що зазначається в акті, складеному за результатами здійснення планових чи позапланових заходів держнагляду.

Водночас здійснення заходів держнагляду (контролю) за іншою адресою місцезнаходження госпсуб’єкта, ніж зазначено в посвідченні (направленні) на здійснення контролю, не вважатиметься створенням перешкод посадовим особам органу контролю з боку госпсуб’єкта.

Увага! Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатація територій, будинків, будівель, споруд та їхніх частин, машин та механізмів, надання послуг госпсуб’єктами тимчасово повністю або частково припиняються (зупиняються) лише за рішенням суду (нові норми за ст. 283-3, 371 КАС України, строк розгляду справи — 3 робочі дні).

Позапланові перевірки: чіткі підстави та обмежені строки

Підстави для позапланових перевірок за Законом №877.

Перелік підстав для позапланових заходів за старим законом включав:

• подання скарги суб’єктом господарювання на порушення його прав;
• виявлення даних, що свідчать про порушення вимог законодавства;
• неподання у встановлений строк документів обов’язкової звітності;
• настання аварій, смерті, травм, отруєнь;
• звернення фізосіб щодо заподіяння шкоди;
• невиконання приписів у встановлений строк.

Строк позапланової перевірки не перевищував 10 робочих днів (2 дні для суб’єктів малого підприємництва).

Позапланові заходи за Законом №4840.

Новий закон зберігає принцип вичерпного переліку підстав для позапланових заходів, при цьому сам перелік не змінюється, але закон вимагає чіткої прив’язки їх до реального ризику.

Перевіряється лише той напрям, що спричинив перевірку, — це правило зберігається.

Погодження державної регуляторної служби (ДРС) на проведення позапланових перевірок з окремих підстав — діє тепер максимум 90 днів з дня ухвалення.

Ключова новація — запровадження скороченої судової процедури у спорах щодо допуску до перевірки. Тепер розгляд спору становить 3 робочі дні (ст. 283-3 КАС України). Важливо: всі юрособи зобов’язані мати електронні кабінети в електронному суді (ЕСІТС, https://id.court.gov.ua/), але з огляду зміни — варто про це подбати й ФОПам (ч. 6 ст. 18 КАС України).

Підсумуємо ці новації в таблиці 2.

Таблиця 2. Новації у позапланових перевірках

Увага!

Допуск до планових та позапланових перевірок (ч. 12 ст. 4 Закону №4840) отримав несподівану умову: такі заходи щодо госпсуб’єкта здійснюються в його присутності (йдеться про керівника ЮО чи ФОПа) або уповноваженої ним особи.

Ці особи повинні прибути на місце здійснення заходів держнагляду (контролю) протягом чотирьох годин з моменту прибуття посадових осіб органу контролю за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Незалежний аудит: нова можливість для бізнесу

Одна з найбільш практично значущих новацій Закону №4840 — це просування незалежного аудиту (знову).

Щоправда, цього разу не йдеться про обов’язковість аудиту для всіх суб’єктів господарювання. І податкової перевірки аудит не замінить. Але строки наступної податкової перевірки може посунути.

Відтепер суб’єкти господарювання можуть самостійно ініціювати аудит для виявлення й усунення порушень без застосування санкцій, — якщо це зроблено до початку планової перевірки.

Механізм функціонує так: СГ замовляє незалежний аудит, аудитор виявляє порушення, СГ усуває їх — і за наявності позитивного висновку аудиту отримує право на збільшений інтервал між плановими перевірками. У такий спосіб закон стимулює самоконтроль та добровільне дотримання законодавства.

У Законі №877 такого механізму не було — бізнес не мав правових інструментів для «профілактичного» самообстеження, яке б впливало на частоту подальших перевірок.

Права та захист госпсуб’єктів

Серед прав госпсуб’єктів під час держнагляду (контролю) змін практично немає, але за новим Законом №4840 важливо нагадати про такі:

1. Консультаційна підтримка.

Право бізнесу на безоплатні індивідуальні консультації від контролюючих органів діяло й раніше. Але тепер отримані консультації можна буде використовувати як аргумент під час перевірок або в суді — це зафіксовано в законі. Тим самим закон стимулює відкритий діалог між бізнесом та органами нагляду замість конфронтаційної моделі.

Увага: цей сервіс існував і раніше, проте не так активно використовувався, через те що прямої норми, яка б захищала бізнес у разі, якби він діяв за такою консультацією, щодо більшості перевірок не було (тільки щодо податкових). Можливо, тепер, завдяки новаціям, потреба в ньому буде більша і це справді допомагатиме бізнесу.

2. Судовий захист та відшкодування збитків.

Закон №4840 істотно розширює можливості для судового захисту:

• рішення органів нагляду можна оскаржувати в суді;
• збитки, завдані незаконними діями інспекторів, відшкодовуються за кошти бюджету;
• у разі систематичного (протягом двох років у суді) визнання дій інспектора протиправними, передбачено дисциплінарну відповідальність.

Чому це важливо?

За Законом №877 також існувало право на оскарження (ст. 21), проте механізм відшкодування збитків (ст. 9) та дисциплінарної відповідальності за систематичні порушення не був виражений так чітко.

3. Законні підстави для недопуску інспекторів.

Закон №4840 чітко розмежовує законні підстави для недопуску інспектора від незаконного перешкоджання контрольним заходам.

Наприклад, відсутність у перевіряльників належних документів, порушення строків або обмежень щодо предмета перевірки, і головне — відсутні визначені законом підстави для здійснення заходу держнагляду (контролю) є підставою для недопуску.

Такий підхід захищає бізнес від свавільних перевірок і водночас унеможливлює зловживання правом на недопуск.

Нова система адміністративного оскарження

За приписами ст. 26 — 27 Закону №4840 запроваджено нову уніфіковану процедуру адміністративного оскарження:

• розпорядчих документів — приписи, розпорядження та інші обов’язкові до виконання акти органів нагляду за результатами перевірки;
• рішень про застосування санкцій — постанови про накладення штрафів та інших фінансових стягнень;
• дії чи бездіяльність посадових та службових осіб органу контролю (такі особи лише надають пояснення без участі у розгляді).

Сама процедура є двоступеневою (і здійснюється у порядку, встановленому Законом №2073):

Крок 1 — до органу нагляду або його вищого рівня. Скарга подається до керівника органу нагляду, що видав оспорюваний документ, або до органу вищого рівня. Подати можна як у паперовій формі, так і через електронний кабінет в ІКС.

Крок 2 — до Держрегуляторної служби України. Якщо скарга на рівні органу не задоволена або залишилася без відповіді, — підприємець може звернутися до ДРСУ як до незалежного позавідомчого арбітра. Саме тут ключова новація: вперше з’являється єдиний наддержавний орган розгляду скарг, не прив’язаний до конкретного наглядового відомства.

Участь громадської ради. При органах нагляду створюються громадські ради, які залучаються до розгляду скарг бізнесу на дії або бездіяльність органів нагляду. Це додатковий інструмент публічного тиску — без процесуального значення, але важливий для прозорості.

Ключове правило: подання скарги на розпорядчий документ (припис) автоматично зупиняє його виконання на строк розгляду — тобто ЮО / підприємець не зобов’язані виконувати оспорюваний припис, поки скаргу не розглянуто. Для постанови про штраф — діє окрема процедура забезпечення позову через суд.

Цифровізація системи нагляду (контролю)

Закон №4840 позначає перехід до цифрової моделі взаємодії між бізнесом та контролюючими органами. Хоча елементи цифровізації вже запроваджувалися в межах Закону №877 (інспекційний портал, уніфіковані форми актів), новий закон зводить їх в єдину архітектуру (див. таблицю 3).

Таблиця 3. Єдина система планування та оформлення перевірок

Страхування відповідальності як новий інструмент для бізнесу

Закон №4840 запроваджує принципово новий механізм — страхування відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути завдано внаслідок порушення вимог законодавства.

Суть механізму: якщо підприємець уклав договір страхування відповідальності за шкоду довкіллю або третім особам, для нього передбачено збільшення інтервалів між перевірками.

Законом №4840 визначаються:

• порядок, умови та клас страхування відповідальності;
• мінімальний розмір страхової суми залежно від ступеня ризику;
• строк, на який збільшується перioдичність заходів нагляду в разі укладення страхового договору.

У Законі №877 цього інструменту не було. Тож нова система запроваджує ринковий стимул до відповідального господарювання: страхування стає альтернативою частим перевіркам.

Таблиця 4. Зведена порівняльна таблиця ключових змін

Висновки

Закон №4840 — це не косметична правка, а системна реформа, яка переосмислює саму природу державного контролю. Ключові трансформації можна звести до трьох напрямів.

1. Від каральної до сервісної моделі. Закон зміщує акцент із покарання порушників на запобігання порушенням, консультування бізнесу та надання йому інструментів для самостійного виправлення помилок (незалежний аудит, консультації, страхування).

2. Від паперової до цифрової системи. Єдина ІКС, електронний кабінет, електронні акти з КЕП та автоматичний рейтинг ризику покликані зробити процес прозорим, передбачуваним і менш обтяжливим для бізнесу.

3. Від дискреційного до судового контролю. Зупинення діяльності виключно за рішенням суду, скорочена судова процедура у спорах про допуск до перевірки та чіткий механізм відшкодування збитків формують правову захищеність підприємців.

Водночас ми всі чудово розуміємо, що реальний ефект реформи залежатиме від якості підзаконних актів, швидкості запуску цифрової інфраструктури та готовності органів нагляду перейти від контрольної до сервісної концепції роботи. Закон створює належні правові рамки — тепер слово за його виконанням.