Операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування (особами, які мають відповідну ліцензію), а також пов’язані з такою діяльністю послуги страхових (перестрахових) брокерів і страхових агентів не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.3 ПКУ). Отже, агентська винагорода, яку отримує ТОВ як страховий агент, підпадає під цю норму.
Податкові накладні не складають та не реєструють в ЄРПН за операціями, які:
— не є об’єктом оподаткування ПДВ або
— місце постачання яких визначено за межами митної території України.
Роз’яснення податківців про це наведено тут.
Таким чином:
— ТОВ не складає податкову накладну на суму агентської винагороди;
— відображає такі операції лише у рядку 5 декларації з ПДВ;
— деталізація відбувається у додатку Д4.
Якщо ТОВ здійснює виключно операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (наприклад, тільки агентські страхові послуги), норми ст. 199 ПКУ не застосовуються, бо немає оподатковуваних операцій.
Водночас, якщо ТОВ одночасно здійснює неоподатковувані операції (агентська винагорода за пп. 196.1.3 ПКУ) й оподатковувані операції (20%, 14%, 7%, 0%), воно зобов’язане застосовувати правила ст. 199 ПКУ.
Згідно з пп. 199.1 ПКУ: у разі використання придбаних товарів / послуг або необоротних активів одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях платник повинен нараховувати податкові зобов’язання виходячи з частки їх використання в неоподатковуваних операціях.
Це означає, що за загальногосподарськими витратами (оренда, комунальні послуги, зв’язок, канцтовари тощо), вхідний ПДВ за якими неможливо прямо віднести до конкретного виду діяльності, ТОВ має:
— визначати частку використання (коефіцієнт ЧВ);
— нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання відповідно до ст. 199 ПКУ.