• Посилання скопійовано

Фінансова звітність за І квартал 2026 року: хто подає та за якою формою

Дехто з юросіб повинен складати так звану проміжну фінзвітність щокварталу. Отже, вже слід готуватися до складання фінзвітності за І квартал 2026 року. Її подають до Держстату та ДПС (у разі звітування з прибутку щокварталу).

Проміжну фінзвітність за І квартал 2026 р. підприємства подають до ДПС у строки, передбачені ПКУ. А саме: у складі (як додаток) декларації з податку на прибуток, яку подають до 11 травня (включно).

Також проміжну фінзвітність треба подавати до Держстату. Строк за І квартал 2026 року — 30 квітня.

Але що таке «проміжна фінансова звітність» і хто саме має її складати?

Що таке «проміжна фінансова звітність»?

Базовим звітним періодом, за який складають бухгалтерську фінзвітність (баланс, звіт про фінансові результати тощо), є календарний рік.

Проте для деяких підприємств законодавство встановлює обов’язок складати фінансову звітність за менші періоди (щокварталу).

Таким чином, проміжну фінзвітність складають за результатами I кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців — наростаючим підсумком з початку року.

Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінзвітність можна складати за інші періоди, наприклад і щомісяця. А на вимогу власників або інших користувачів — на потрібну дату і за потрібний їм період.

Тобто насправді фінзвітність — це дуже гнучкий інструмент, і скласти її можна за будь-який період. Проте найчастіше її складають у випадках, передбачених законодавством. А тому під проміжною фінзвітністю, як правило, мається на увазі щоквартальна фінзвітність.

Хто складає проміжну фінансову звітність?

Підприємства, які складають фінзвітність та консолідовану фінзвітність за національними П(С)БО або НП(С)БО в державному секторі, складають проміжну фінзвітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати. Про це сказано у п. 2 Порядку №419.

Отже, середні та великі підприємства подають квартальну звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Також це стосується малих підприємств, які складають фінзвітність за формами №1-м, №2-м за НП(С)БО 25.

А як дізнатися, до якої категорії належить ваше підприємство?

Критерії, за якими визначається належність підприємств до мікро-, малих, середніх та великих, наведено у ст. 2 Закону про бухоблік.

Щоб належати до тієї чи іншої категорії підприємств, достатньо відповідати хоча би будь-яким двом критеріям із трьох протягом двох років поспіль.

Тобто щоб визначитися з формою фінзвітності за І квартал 2026 року, потрібно оцінити показники станом на кінець 2024-го та 2025 років.

Докладніше про процедуру визначення категорії підприємства ми писали в статті «Річна фінансова звітність за 2025 рік: що треба встигнути зробити до кінця грудня».

Хто не подає проміжну фінзвітність?

Проміжну квартальну фінзвітність не подають, а звітують лише за підсумками року за формами №1-мс, №2-мс за НП(С)БО 25:

— мікропідприємства;

— юрособи — платники єдиного податку;

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Це не стосується тих, хто складає фінзвітність за МСФЗ, — вони подають і квартальну, і річну звітність.

Отже, якщо підприємство належить за ознаками до однієї з вищезазначених трьох груп і при цьому складає фінзвітність за МСФЗ (навіть за власним бажанням!), — воно подає і проміжну фінзвітність за формами №1-мс, №2-мс.

Фінзвітність як додаток до декларації з податку на прибуток

Фінзвітність подають податковим органам як додаток до декларації з податку на прибуток, у строки, встановлені ПКУ для подання цієї декларації. Декларацію з прибутку за І квартал 2026 року подають до 11 травня 2026 року (включно).

Нагадаємо, що для податку на прибуток базовим звітним періодом є якраз квартал! Тому подавати декларацію щокварталу, а отже, і складати для податкової фінзвітність щокварталу, повинні всі платники податку на прибуток. Крім тих юросіб, яким пп. 137.5 ПКУ встановлено річний звітний період, а це, зокрема:

а) новостворені платники;

б) виробники сільгосппродукції;

в) платники податку, в яких дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків) за попередній рік не перевищує 40 млн грн.

Як наголошують податківці, формуючи звітність, яка подається одночасно до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати електронні форми з першою літерою «S». Звітність, яку подають лише до ДПС України, формують за електронними формами з першою літерою «J».

Форма квартальної фінансової звітності

Проміжну щоквартальну звітність суб’єкти господарювання, які складають фінзвітність та консолідовану фінзвітність за національними положеннями (стандартами) бухобліку, складають наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати. Це визначено абзацом 15 п. 2 Порядку №419.

Увага: до форм фінзвітності останніми роками зміни не вносили, тож діють старі форми і старий порядок їх складання.

Чи впливає воєнний стан на обов’язок з подання фінзвітності?

До 5 липня 2025 року діяла норма Закону №2115-ІХ, за якою юрособи подавали фінансові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.

За цією самою нормою період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до таких юросіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за таке неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів.

Важливо: з 5 липня 2025 було виключено таку можливість.

А от щодо подання фінзвітності до ДПС зазначимо таке. Згідно з Законом №996-XIV, бухоблік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Підприємства зобов’язані складати фінзвітність на підставі даних бухобліку. Бухоблік на підприємстві ведуть безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Господарські операції мають бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

І війна цю безперервність та обов’язковість ведення бухобліку та складання фінзвітності — не скасувала!

Отже, якщо у вас через втрату первинних документів та регістрів, знищення комп’ютерів, на яких ви вели облік, ведення бойових дій на території, де зберігаються такі документа та ОЗ, немає можливості скласти фінзвітність за звітні періоди, податківці можуть вважати ці проблеми тимчасовими. Тобто вимагати відновити бухгалтерські документи, а фінзвітність скласти та надати.

Нині, якщо строк подання фінзвітності припадає на час воєнного стану і через форс-мажор її не було подано, штрафувати вас за затримку не будуть! Проте лише в тому разі, якщо ви зможете довести, що справді не мали можливості виконати обов’язок. Але такою ситуацією не варто зловживати — і щойно з’явиться можливість скласти та подати фінзвітність, краще це зробити одразу, не чекаючи закінчення війни та трьох місяців після неї.

Автор: Русанова Ганна

До змісту номеру