Особливості бухобліку дебіторської заборгованості прописані нормами НП(С)БО 10.
Довгострокову дебіторську заборгованість відображають на субрахунках:
— 181 «Заборгованість за майно, передане у фінансову оренду»;
— 183 «Інша дебіторська заборгованість».
Поточну дебіторську заборгованість відображають на рахунках:
— 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» (субрахунки з 361 до 364);
— 37 «Розрахунки з різними дебіторами» (субрахунки з 371 до 379).
Таким чином, за всіма рахунками (субрахунками) заборгованостей, які підприємство використовувало протягом звітного періоду і які мають залишки на момент інвентаризації, потрібно провести інвентаризацію.
Бухоблік зобов’язань здійснюють згідно з нормами НП(С)БО 11.
Довгострокові зобов’язання обліковують на рахунках:
— 50 «Довгострокові позики»;
— 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»;
— 55 «Інші довгострокові зобов’язання».
Поточні зобов’язання обліковують на рахунках:
— 60 «Короткострокові позики»;
— 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»;
— 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;
— 64 «Розрахунки за податками й платежами»;
— 65 «Розрахунки за страхуванням»;
— 66 «Розрахунки за виплатами працівникам;
— 67 «Розрахунки з учасниками та кошти клієнтів»;
— 68 «Розрахунки за іншими операціями».
Таким чином, за всіма рахунками (субрахунками) зобов’язань, які підприємство використовувало протягом звітного періоду і які мають залишки на момент інвентаризації, теж потрібно провести інвентаризацію.
Інвентаризацію дебіторської та кредиторської заборгованості перед складанням річної фінзвітності проводять у строк три місяці до дати балансу (п. 10 розд. І Положення №879). Тобто у 2025 році її треба провести в період з жовтня до грудня.
Загальні особливості інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованостей наведені у п. 7 розд. ІІІ Положення №879.
Суть інвентаризації розрахунків — з’ясувати, чи обґрунтовано відображено залишки на відповідних рахунках обліку розрахунків?
Під час такої перевірки встановлюють, зокрема, дотримання строку позовної давності.
Усі наявні на дату інвентаризації залишки за рахунками розрахунків записують до акта інвентаризації.
Підприємства можуть користуватися формами інвентаризаційних документів, установлених Наказом №572:
— Акт інвентаризації розрахунків із дебіторами і кредиторами;
— Довідка до наведеного вище акта про дебіторську і кредиторську заборгованості, щодо яких строк позовної давності минув;
— Акт інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання;
— Акт інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків.
Докладніше про інвентаризацію дебіторської та кредиторської заборгованості зі зразками документів, які при цьому складаються, читайте в нашій статті за посиланням.
Звіряння
Під час інвентаризації кредитори повинні надати виписки з аналітичних рахунків для підтвердження заборгованості дебіторів, які передаються інвентаризаційній комісії (п. 7.2 розд. ІІІ Положення №879). Дебітори мають підтвердити заборгованість або висловити заперечення. Якщо до кінця звітного періоду розбіжності не залагоджено, кожна сторона відображає розрахунки за власними бухгалтерськими даними.
Тобто всім своїм дебіторам підприємство передає виписки за їхньою заборгованістю. Якої форми мають бути ці виписки, кожне підприємство вирішує самостійно. Наприклад, можна скористатися актом звіряння розрахунків за формою додатка 1 до Наказу №148/234/383.
Надсилати виписки кредиторам Положення №879 не вимагає. Навпаки — кредитори мають надсилати виписки підприємству, а воно — підтвердити залишки чи зафіксувати розбіжності. Проте не буде помилкою, якщо підприємство виступить ініціатором і надасть виписки не тільки дебіторам, а й кредиторам.
Як звірити стан розрахунків із бюджетом
Звірити розрахунки з бюджетом за податками і платежами, на наш погляд, доречно за допомогою запиту J1300207 «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС». Цей Запит надсилають через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету. У вікні «Заяви, запити для отримання інформації» можливо встановити відповідний період. Зі списку документів обирають Запит (J1300207) та відповідний територіальний орган ДПС (за замовчуванням установлено орган ДПС за місцем основної реєстрації). Збережений документ треба підписати й надіслати до органу ДПС. Відповідь на запит платник податків отримує через Електронний кабінет як «Витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску» (J1400207).
Списання безнадійної заборгованості
Під час інвентаризації може встановлюватися наявність безнадійної заборгованості.
Бухоблік
Безнадійну дебіторську заборгованість на підставі інвентаризаційних документів списують з балансу (п. 4, 11 НП(С)БО 10):
— Д-т 38 К-т 36 тощо — на суму резерву сумнівних боргів;
— Д-т 944 К-т 36 тощо — на суму перевищення суми заборгованості над величиною резерву чи на всю суму заборгованості, якщо резерву не створювали.
Одночасно списану заборгованість відображають на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість», де обліковують не менше ніж три роки з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового становища боржника.
Безнадійну кредиторську заборгованість включають до складу доходу (п. 5 НП(С)БО 11):
— Д-т 63 тощо К-т 717 — на всю суму заборгованості;
— Д-т 949 К-т 641 — донарахування ПДВ (див. нижче).
ПДВ
У разі списання платником ПДВ дебіторської заборгованості за передоплатою, якщо податковий кредит був за ПН до 01.07.2015, потрібно відкоригувати суму ПК на підставі бухгалтерської довідки (ІПК ДПСУ від 03.03.2023 №492/ІПК/99-00-21-03-02-06). Якщо ПН складена після 01.07.2015, нараховують компенсуюче ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ (ІПК ДПСУ від 03.03.2023 №492/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Списуючи безнадійну дебіторську заборгованість за постачені товари, ПДВ не коригують (ІПК ДПСУ від 06.07.2022 №991/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 19.07.2022 №1090/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Списання товарної кредиторської заборгованості потребує нарахування компенсуючого ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
Списуючи безнадійну кредиторську заборгованість за передоплатою, ПДВ не коригують (ІПК ДПСУ від 21.06.2022 №825/ІПК/99-00-21-03-02-06).
ЄП групи 3
До доходу платника єдиного податку групи 3, який є платником ПДВ, включається кредиторська заборгованість із простроченим строком позовної давності (п. 292.3 ПКУ). Проте згідно з позицією ДПС (ІПК ДПСУ від 14.07.2023 №1879/ІПК/99-00-04-03-03-06) безнадійна кредиторська заборгованість включається до доходу платника ЄП незалежно від того, чи є він платником ПДВ. Списання безнадійної дебіторської заборгованості на оподаткування платника ЄП не впливає.
Податок на прибуток
Списання безнадійної дебіторської заборгованості зменшує, а кредиторської — збільшує фінансовий результат до оподаткування, який є основою для визначення податку на прибуток (пп. 134.1.1 ПКУ). Податкові різниці для списання кредиторської заборгованості не застосовуються.
Якщо підприємство використовує податкові різниці, то при списанні безнадійної дебіторської заборгованості згідно з п. 139.2 ПКУ:
— фінрезультат збільшується на суму витрат списаної заборгованості, що перевищує резерв сумнівних боргів;
— фінрезультат зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості, що відповідає критеріям безнадійної згідно з пп. 14.1.11 ПКУ (в тому числі та, за якою минув строк позовної давності).