Згідно з нормами п. 5 розд. ІV Положення №879:
— взаємне зарахування лишків і нестач через пересортицю можливий лише для запасів однакової назви і кількості, якщо вони з’явились в один і той самий період й у відповідальності однієї особи;
— міністерства й органи виконавчої влади можуть встановлювати порядок, за яким таке зарахування може стосуватися запасів однієї групи, якщо вони схожі за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару;
— якщо вартість нестач більша за лишки, різницю покривають винні особи. Якщо винних не встановлено, різницю розглядають як нестачу понад норму і відносять до витрат;
— якщо лишки перевищують нестачі, то різницю відносять на збільшення обліку запасів та доходів.
З наведеного випливає, що пересортиця — це надлишки за одними і нестачі за іншими запасами одного найменування.
Приклад 2. Під час інвентаризації запасів на складі в однієї матеріально відповідальної особи виявлено нестачу крупи вищого ґатунку 18 кг вартістю 945,00 грн (ціна 52,50 грн за 1 кг) і надлишок крупи першого ґатунку 15 кг вартістю 712,50 грн (ціна 47,50 грн за 1 кг). Ці крупи придбавалися з ПДВ.
Позаяк в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи за один і той самий період, що перевірявся, виявлено як надлишок, так і нестачу крупи, але різних ґатунків, то можна говорити про пересортицю.
Здійснюється взаємне зарахування надлишків із нестачами: 15 кг крупи вищого ґатунку буде списано й оприбутковано 15 кг крупи першого ґатунку (див. зразок 2).
Якщо вартість нестачі буде більша за вартість надлишку, різницю відносять на винних осіб у загальновстановленому порядку, який ми описали.
За даними прикладу 2, вартість нестачі за кількістю, тотожною надлишку, становить 787,50 грн (15 х 52,50). При зарахуванні нестачі з надлишками утворюється різниця 75,00 грн (787,50 - 712,50), яку слід віднести на винних осіб.
Але ж виявлена нестача більша за надлишок на 3 кг (18 - 15). Її вартість становить 157,50 грн (3 х 52,50). За цією кількістю зарахування не проводять, а відразу відносять на винних осіб чи списують на витрати.
Таким чином, за даними прикладу 2, всього різниця між нестачею і надлишком, яку слід віднести на винних осіб чи на витрати, становитиме 232,50 грн (75,00 + 157,50). Крім того, якщо підприємство є платником ПДВ і крупу придбавали з ПДВ, на цю суму потрібно буде нарахувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ — 46,50 грн (232,50 х 20%).
Бухгалтерський облік дивимося у таблиці 4.
Таблиця 4
Бухгалтерський облік пересортиці
№ з/п |
Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума | |
Д-т | К-т | |||
1 | Зарахування надлишків з нестачами за пересортицею у кількості 15 кг за ціною 47,50 грн за 1 кг | 28(1г) | 28(вищ.г.) | 712,50 |
2 | Загальна сума нестачі, включаючи перевищення вартості нестач над лишками при врегулюванні пересортиці | 947 | 28(вищ.г.) | 232,50 |
3 | Нараховано компенсуюче ПДВ | 947 | 641 | 46,50 |
4 | Вартість нестачі віднесено на винну особу (232,50 + 46,50) | 375 | 716 | 279,00 |
Якщо при врегулюванні пересортиці вартість надлишку виявиться вищою від вартості нестачі, різницю відносять на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей та інших операційних доходів:
— Д-т 20, 28 тощо К-т 719.