Таблиця 3. Види запасів, які треба проінвентаризувати
| За п. 6 НП(С)БО 9 | Субрахунки згідно з класом 2 «Запаси» Інструкції №291 |
| Сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, розподілу, передачі, обслуговування виробництва й адміністративних потреб | 201 «Сировина й матеріали»; 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»; 203 «Паливо»; 204 «Тара й тарні матеріали»; 205 «Будівельні матеріали»; 206 «Матеріали, передані в переробку»; 207 «Запасні частини»; 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»; 209 «Інші матеріали» |
| Незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи і надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу | 23 «Виробництво»; 24 «Брак у виробництві»; 25 «Напівфабрикати» |
| Готова продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом | 26 «Готова продукція» |
| Товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу | 281 «Товари на складі»; 282 «Товари в торгівлі»; 283 «Товари на комісії»; 284 «Тара під товарами»; 285 «Торгова націнка»; 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» |
| Малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше ніж одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший ніж один рік | 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» |
| Поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим НП(С)БО 9, а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання | 211 «Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю»; 212 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю»; 213 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю»; 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» |
Особливості інвентаризації запасів наведено в п. 4 розд. ІІІ Положення №879. Рекомендуємо уважно прочитати ці норми і керуватися ними під час інвентаризації.
Інвентаризацію запасів проводять на місцях зберігання окремо для кожної відповідальної особи. Запаси записують до інвентаризаційних описів за назвою, кількістю, ціною та іншими параметрами як на дату перевірки, так і за даними бухгалтерії.
Малоцінні та швидкозношувані предмети перевіряють, порівнюючи фактичну наявність з обліковими відомостями без складання окремого опису. Виявлену нестачу оформлюють актом.
Спецодяг та індивідуальні речі, відправлені у прання чи ремонт, перевіряють за документами від надавача послуг.
Інвентаризаційна комісія разом із відповідальними особами перевіряє запаси через їх підрахунок, зважування або вимірювання. Заборонено вносити до інвентаризаційних документів дані про залишки без фактичної перевірки, лише зі слів відповідальних осіб або за даними обліку.
Докладніше про все це зі зразками документів, які складають під час інвентаризації запасів, читайте за посиланням.
Бухгалтерський облік
Оприбуткування виявлених надлишків запасів
Виявлені під час інвентаризації надлишки запасів оприбутковують за (див. п. 2.14 Методрекомендацій №2):
— чистою вартістю реалізації запасів, якщо вони реалізуються, або
— в оцінці можливого використання запасів, якщо вони використовуються на самому підприємстві.
Чиста вартість реалізації запасів — це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за мінусом очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 НП(С)БО 9).
А оцінка можливого використання може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації (див. п. 2.12 Методрекомендацій №2).
Надлишки запасів, виявлених інвентаризацією, оприбутковують проведенням (див. п. 10 додатка 3 до Методрекомендацій №2):
— Д-т 20, 21, 22 тощо К-т 719.
Так, як зазначено вище, оприбутковують надлишки запасів, якщо не встановлено причину надлишку. Але іноді причиною надлишків можуть бути облікові помилки. Такі надлишки оприбутковують у порядку виправлення помилок, залежно від суті конкретної помилки. Наприклад, якщо причина надлишків — помилкове невідображення в обліку накладної від постачальника, такі надлишки оприбутковують як звичайне оприбуткування запасів, отриманих від постачальника, проведенням:
— Д-т 20, 28 тощо К-т 631.
Списання виявлених нестач запасів
Відповідно до п. 4 розд. ІV Положення №879:
— нестачу запасів у межах норм природного убутку, виявлену під час інвентаризації, списують на витрати за рішенням керівника підприємства. Норми природного убутку застосовуються лише після взаємозаліку нестач і лишків через пересортицю. Якщо норм немає, нестача вважається понаднормовою;
— нестачу понад норми або втрати через псування списують з балансу і відносять на винних осіб. Якщо винних не встановлено, суми обліковують позабалансово до їх визначення або закриття справи.
Нестачі запасів списують на субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» (див. п. 5.7 Методрекомендацій №2). Якщо на підприємстві облік запасів ведуть за цінами продажу, то списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, що за розрахунком відноситься до вартості запасів, які виявилися у нестачі або зіпсовані.
Водночас суми нестач і втрат від псування запасів понад норми природного убутку до ухвалення рішення про конкретних винуватців відображають на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей на субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» показують після вирішення питання про винних осіб з одночасними записами за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» в сумі, що належить до відшкодування винними особами.
Але якщо нестача виникла внаслідок облікової помилки, наприклад запаси використали в госпдіяльності, але помилково не відобразили списання в обліку, таку нестачу фіксують в обліку в порядку виправлення облікових помилок, а не списанням на субрахунок 947.
Податковий облік
Якщо виявлено надлишки
У податковому обліку платників податку на прибуток податкових різниць щодо надлишків запасів немає.
Щодо ПДВ. Дивимося відповідь ДПС на запитання у «ЗІР» (101.04): «Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з оприбуткування надлишків ТМЦ?». ДПС відповідає, що ні, бо не відповідає терміну «постачання товарів».
Щодо ЄП. У платника ЄП групи 3 оприбутковані надлишки можуть збільшувати оподатковуваний дохід. Наприклад, таку думку читаємо в ІПК ДФСУ від 23.07.2019 №3418/6/99-99-12-02-03-15/ІПК. Хоча, на наш погляд, у ПКУ немає норми, за якою надлишки включають до оподатковуваного доходу платника ЄП групи 3.
Якщо виявлено нестачі
У податковому обліку платників податку на прибуток податкових різниць щодо надлишків запасів немає.
Щодо ПДВ. Дивимося запитання у «ЗІР» (101.04): «Як у податковому обліку з ПДВ відображається операція зі списання товарів в межах норм та/або понад норми природного убутку, які втратили товарний вигляд?». ДПС відповідає, що при списанні в межах норм природного убутку товарів, під час придбання яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту, податкові зобов’язання платником ПДВ не нараховуються (за умови що вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню). В інших випадках — ПДВ нараховується за основною ставкою.
Якщо такі товари списують понад норми їх природного убутку, то потрібно нарахувати компенсуючі ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
На суму відшкодування шкоди, яку винна особа погашає підприємству, ПДВ не нараховується (див. абз. 6 п. 188.1 ПКУ).