Форму декларації затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом від 09.08.2024 №400).
Бланк податкової декларації з податку на додану вартість (далі — декларація), особливості її складання і подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.
Декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню. Таким чином, порожню декларацію можна не подавати.
А як щодо випадку, коли ПЗ з ПДВ немає, а вхідні податкові накладні є? Чи обов’язково в такому разі подавати декларацію? Податківці кажуть, що ні! Звісно, якщо ви вирішили скористатися правом на податковий кредит за такими податковими накладними у наступних звітних періодах. Про це ми повідомили тут.
Базовий звітний період дорівнює календарному місяцю.
Але:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Утім, строки подання такої декларації є однаковими: 20 днів після закінчення звітного періоду. На цьому наголошують і податківці.
Структура декларації
Декларація з ПДВ складається із, власне, самої декларації та з 6-ти додатків до неї. Додатки до декларації ми розглянемо докладно нижче, а зараз — порядок складання самої декларації.
Загальні правила для декларації та додатків
Усі сумові показники проставляють у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
У рядках, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляють.
Заповнення декларації
Вступна частина.
У спеціальному полі для відміток про тип декларації (рядки 011, 012) у другій колонці ставлять «х» у рядку спеціального поля, яке відповідає типу декларації. Перша колонка спеціального поля містить код типу декларації, третя — назву типу декларації.
Усього типів декларації два: «Звітна» або «Звітна нова». І, отже, звітну декларацію подають за певний місяць уперше. А якщо до закінчення строку подання було виявлено помилки, то подають звітну нову декларацію з виправленнями.
А як же тип «Уточнююча»? Для виправлення помилок минулих звітних періодів є окремий бланк: уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який ви можете знайти на нашому сайті за посиланням. Невдовзі з’явиться і докладна інструкція щодо заповнення цього бланка.
У рядку 02 зазначають звітний період, за який подається декларація, у форматі «мм рррр». Тобто, наприклад, декларація за травень 2025 року має формат «05 2025».
У рядку 03 — найменування платника ПДВ, який подає декларацію.
Якщо декларацію подає юрособа, то повне найменування.
Якщо декларацію подає ФОП, то прізвище (за наявності), ім'я, по батькові (за наявності).
Усе це — згідно з реєстраційними документами, тобто дані ЄДР і декларації мають збігатися.
Але є й особливі випадки подання декларації та заповнення рядка 03.
Платники податку, які ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юрособи, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою «Договір про спільну діяльність від ____________ №______» та зазначають назву договору.
Платники податку, які ведуть окремий податковий облік госпоперацій, пов'язаних із використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою «Договір про управління майном від ____________ №______» та зазначають назву договору.
Платники податку — інвестори (оператори), які ведуть окремий податковий облік, пов’язаний з виконанням угоди про розподіл продукції, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою «Угода про розподіл продукції від ____________ №______» та зазначають назву угоди.
У рядку 031 наводять податковий номер платника податку або серію (за наявності) та номер паспорта.
Як податковий номер фіксують код згідно з ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізособи.
Серію (за наявності) та номер паспорта зазначають громадяни України, до паспортів яких внесена відмітка, що свідчить про відмову від РНОКПП та наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявністю) та номером паспорта.
У рядку 04 — індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
У рядку 05 — податкова адреса (в тому числі й індекс), номер телефону та електронна адреса (емейл) особи, яка подає декларацію.
Далі у окремому рядку — найменування органу ДПС, до якого подається декларація.
Отже, розповівши, хто подає декларацію, кому і за який період, переходимо до табличної частини декларації, в яких відображаються ПЗ та ПК з ПДВ.
Таблична частина містить, як правило, 5 колонок:
Код рядка — в якій зазначають номер рядка
Код додатка — в якій зазначають, що при заповненні цього рядка треба заповнити (повністю або частково) певний додаток до декларації
Рядок, який можна умовно назвати «вид операції, яка відображається в декларації», або для третього розділу — «розрахунковий показник, визначений за підсумками декларації».
Колонка А — в якій відображають обсяг операцій, зазначених у рядках, без урахування ПДВ. Для першого розділу це буде обсяг постачання товарів/послуг, другого — обсяг придбання товарів/послуг. А ось у третьому розділі цієї колонки немає!
Колонка Б — в якій відображають суму ПДВ, визначену за операціями в рядках. Для першого розділу це буде сума ПЗ з ПДВ, для другого — сума ПК з ПДВ. У третьому розділі немає позначки, що це саме колонка Б (бо і колонки А немає). Проте рядок для зазначення сум ПДВ щодо кожного з рядків в цьому розділі є!
Розділ І «Податкові зобов’язання»
Перший розділ, як зрозуміло з його назви, присвячений ПЗ. Він містить 9 основних рядків, а також службові рядки для деталізації показників основних рядків.
Зверніть увагу! Є думка, що в декларації з ПДВ ми показуємо операції виключно за зареєстрованими податковими накладними/розрахунками коригування до них та за митними деклараціями/аркушами коригування до них.
Щодо податкового кредиту (який ми відображаємо в розділі ІІ це слушно. А от щодо податкового зобов’язання — ні!
Показати операції з постачання товарів/послуг треба навіть в тому разі, якщо податкова накладна на цю операцію не була зареєстрована в ЄРПН. У тому числі, якщо вона була заблокована для реєстрації! Тобто, якщо ПЗ виникло (операція була здійснена), воно підлягає відображенню в розділі І декларації в періоді виникнення (здійснення операції).
Але ці незареєстровані на дату подання декларації ПН треба показати ще й у розділі І додатка Д1 (докладніше про складання цього додатку ми розповімо далі).
У рядку 1 відображають операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою (тобто, 20%) та ставками 7% і 14%, крім ввезення товарів на митну територію України. Їх відображають у розрізі службових рядків:
- 1.1 — для основної ставки 20%;
- 1.2 — для ставки 7%;
- 1.3 — для ставки 14%.
Випадки постачання товарів, для яких установлено ставки 7% та 14%, прописані у пп. «в» та «г» п. 193.1 ПКУ. Зокрема, ставка ПДВ 14% застосовується для постачання на митній території України таких сільгосптоварів, як пшениця, ячмінь, насіння ріпаку та соняшнику тощо. А ставка ПДВ 7% — для постачання лікарських засобів, для послуг з проведення різноманітних вистав, кінематографічних прем’єр, постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) тощо.
Зверніть увагу, що загального підсумку за рядком 1 не визначають (у колонках А і Б рядка 1 проставлено позначки «х»).
Операції з вивезення товарів на митну територію України відображають у рядку 2. І тут та сама історія: загальний підсумок за колонками А і Б не зазначають, а самі операції пказують за службовими рядками окремо:
2.1 — операції, що оподатковуються за нульовою ставкою. Згідно з п. 195.1 ПКУ нульова ставка ПДВ встановлена для вивезення товарів:
а) у митному режимі експорту;
б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;
в) у митному режимі безмитної торгівлі;
г) у митному режимі вільної митної зони.
Підтвердженням такого вивезення має бути відповідна митна декларація;
2.2 — операції, що звільнені від оподаткування. Не забуваймо, що йдеться про операції з вивезення товарів за кордон! Так, є експорт товарів, звільнений від оподаткування ПДВ, наприклад:
— реекспорт товарів (п. 206.5 ПКУ).
Зверніть увагу: до реекспорту товарів у вигляді продуктів їх переробки (п. 3 ч. 1 ст. 86 Митного кодексу) та до реекспорту товарів, раніше ввезених у режимі імпорту, в разі їх повернення нерезидентові-постачальнику за виконання умов, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 86 Митного кодексу, застосовується нульова ставка, а не звільнення від ПДВ;
— експорт культурних цінностей (п. 210.7 ПКУ).
До 01.01.2027 — експорт відходів і лому чорних та кольорових металів, а також паперу і картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТЗЕД (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Перелік вторинної сировини, до якої застосовується ця пільга, затверджено постановою КМУ від 12.01.2011 №15;
2.3 — операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення.
Про цей режим ми докладно розповіли тут і тут.
Тож зараз зауважимо лише те, що в рядку 2.3 теж не наводять підсумкового значення таких операцій, але їх відображають у рядках:
- 2.3.1 — операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
- 2.3.2 — операції, що оподатковуються за основною ставкою (тобто, 20%);
- 2.3.3 — операції, що оподатковуються за ставкою 14%.
У рядку 03 відображають так звані інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто не експорт. А для яких ще операцій передбачено нульову ставку?
Постійно діючу нульову ставку ПДВ зазначено у:
пп. 195.1.2 ПКУ — зокрема, постачання товарів для заправляння або забезпечення морських суден, повітряних суден, наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту ЗСУ, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством, постачання товарів магазинами безмитної торгівлі.
Щодо військового транспорту, зверніть увагу: ця нульова ставка діє і під час воєнного стану, що прямо визначено постановою КМУ від 02.03.2022 №178.
Пп. 195.1.3 ПКУ — зокрема, постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу, послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.
У рядку 4 фіксують З, нараховані відповідно до п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ. Тобто йдеться про так звані компенсуючі ПЗ, які визнаються для того, щоб зменшити вплив ПК. Наприклад, якщо ви придбали товар, визнали за ним податковий кредит, а далі цей товар був знищений або використовувався у пільгованій діяльності чи у діяльності, не спрямованій на отримання доходу.
Думку ДПС про те, чи треба визнавати такі «компенсуючі» ПЗ у разі знищення ОЗ під час війни, ми навели тут. Нашу аналітичну статтю щодо цього читайте тут.
Або коли ви одночасно здійснюєте як оподатковувані, так і звільнені від оподаткування ПДВ операції, і є товари/послуги, які одночасно використовуються за обома напрямами. Докладніше про це ми написали тут.
Увага: у випадках, передбачених п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ, застосовується не лише основна ставка ПДВ 20%, а й пільгові ставки 7% та 14%. Тож у самому рядку 4 не наводять загальних підсумків, а такі операції розшифровують у службових рядках 4.1, 4.2 та 4.3 за кожною із зазначених ставок окремо. При цьому під кожен із таких службових рядків додано ще один з однаковою назвою «коригування податкових зобов’язань». Ці три рядки (4.1.1, 4.2.1, 4.3.1) застосовуються за наслідками річного перерахунку ПДВ, який проводиться за ст. 199 ПКУ.
У рядку 5 відображають операції, що не є об'єктом оподаткування, операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України, операції, звільнені від оподаткування. Одне слово, ті, на які ПЗ з ПДВ взагалі не нараховуються!
Такі операції можна умовно поділити на три категорії:
— ті, що не оподатковуються за визначенням.
Тобто є визначення, які операції є об’єктом оподаткування ПДВ (ст. 185 ПКУ). Отже, все, що в цій статті не зазначено, ПДВ не оподатковується. Але, складаючи декларацію з ПДВ, таку логіку «від зворотного» доведеться застосовувати лише щодо послуг, наданих особою, яка складає декларацію, місце надання яких за межами України. Приклади такої логіки тут і тут;
— ті, що постійно не оподатковуються ПДВ. Перелік таких операцій наведено в ст. 196 ПКУ (ті, що не є об’єктом оподаткування) та в ст. 197 ПКУ (звільнені від оподаткування);
— ті, що тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ. Перелік таких операцій наводиться у підр. 2 розд. ХХ ПКУ, а ще вони можуть бути передбачені міжнародними договорами.
При цьому звільнені від оподаткування ПДВ операції відображають також окремо у двох службових рядках:
У рядку 5.1 — обсяг таких операцій у звітному періоді з урахуванням його коригувань.
У рядку 5.1.2 — тільки обсяг коригувань таких операцій.
Рядок 6 присвячений тим платникам ПДВ, які у звітному місяці отримували послуги від нерезидента та мають визначити ПЗ з ПДВ за такими послугами.
Докладно про це ми розповіли тут.
І знову — в самому рядку 6 загальні підсумки таких операцій не визначають, їх відображають окремо за ставками ПДВ:
- 6.1 — якщо застосовувалася основна ставка ПДВ 20%;
- 6.2 — для ставки 7%.
Рядка 7 в декларації немає! Натомість є кілька рядків, код (номер) яких починається з цифри 7, і всі вони присвячені коригуванню ПЗ:
рядок 7.1, у якому відображають операції з коригування обсягів постачання та податкових зобов'язань за ст. 192 ПКУ. Це випадок, коли коригування відбувається за оподатковуваними операціями у межах митної території України. Тобто повернення передоплати/неоплаченого товару постачальникові, зміна кількості/ціни тощо. Окремо у рядку 7.1.1 фіксують операції, які оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;
рядок 7.2, у якому відображають операції з коригування обсягів постачання та податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів за п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Сам рядок 7.2 сумових показників не містить. Натомість у службових рядках 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3 показують такі операції з коригування за ставкамик ПДВ, які до них застосовувалися.
У рядку 8 — коригування ПЗ у зв'язку з нецільовим використанням товарів, ввезених із застосуванням звільнення від ПДВ. Тут зрозуміло: якщо ввезли товар не в режимі імпорту, а в пільговому режимі і не сплачували при цьому ПДВ, у разі порушення цього режиму і використання товару не за цільовим призначенням, вам у місяці такого порушення треба буде нарахувати ПЗ з ПДВ та показати його в декларації з ПДВ. Докладніше про це читайте тут.
Зверніть увагу: щодо товарів оборонного призначення таке коригування не застосовується. Адже пільга (звільнення від ПДВ) надається за двох умов, одна з яких: постачання у межах виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель. Якщо ж постачання на території України відбудеться на інших умовах, то воно оподатковуватиметься ПДВ у загальному порядку. Докладніше див. тут.
Рядок 9 є підсумковим для Розділу І. У ньому наводять загальну суму нарахованих ПЗ з ПДВ (колонка Б).
Формула підрахунку цього підсумку:
1.1 + 1.2 + 1.3 + 2.3.2 + 2.3.3 + 4.1 + 4.1.1 (-/+) + 4.2 + 4.2.1 (-/+) + 4.3 + 4.3.1 (-/+) + 6.1 (-/+) + 6.2 (-/+) + 7.1 (-/+) + 7.2.2 (-/+) + 7.2.3 (-/+) + 8 колонки Б.
Розділ ІІ «Податковий кредит»
У цьому розділі відображаємо так званий вхідний ПДВ на підставі отриманих зареєстрованих ПН/РК та остаточно оформлених митних декларацій/аркушів коригування до них.
Але якщо митні декларації (точніше, дані з них) показуємо у місяці остаточного оформлення без права переносу, то щодо ПН ситуація інша. У покупця залишається право скористатися податковим кредитом протягом 365 днів з дати складання ПН, встановлене п. 198.6 ПКУ.
Зверніть увагу! Якщо постачальник склав на покупця зайву ПН, то вона в розділі ІІ декларації не відображається. Не відображається в цьому розділі й РК, що його склав постачальник (а зареєстрував покупець) для анулювання такої зайвої ПН. Про це податківці кажуть тут.
Рядок 10 має назву «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів / послуг необоротних активів на митній території України». У ньому самому нічого не відображають, але в службових рядках до нього треба показати зазначені операції:
- у рядку 10.1 — якщо вони оподатковуються за ставкою 20%;
- у рядку 10.2 — якщо вони оподатковуються за ставкою 7%;
- у рядку 10.3 — якщо вони оподатковуються за ставкою 14%;
- у рядку 10.4 — якщо вони оподатковуються за ставкою 0%. Ще в цьому рядку відображають операції без ПДВ.
Зверніть увагу! Як роз’яснюють податківці в «ЗІР», у рядку 10.4 декларації показують обсяги придбання товарів/послуг, необоротних активів на митній території України без ПДВ. При цьому йдеться про весь спектр варіантів, чому щось придбали без ПДВ: і нульова ставка податку, і звільнення від оподаткування ПДВ, і якщо певний товар/послуга не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з ПКУ.
У рядку 11 «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи» відображають те саме, тільки щодо імпорту:
- у рядку 11.1 — якщо під час ввезення було сплачено ПДВ за ставкою 20%;
- у рядку 11.2 — якщо під час ввезення було сплачено ПДВ за ставкою 7%%
- у рядку 11.3 — якщо під час ввезення було сплачено ПДВ за ставкою 14%;
- у рядку 11.4 — якщо ПДВ під час ввезення не було сплачено через застосування ставки ПДВ 0% або ввезені без ПДВ.
У рядку 12 — погашені податкові векселі з ПДВ, які застосовуються тільки певними платниками ПДВ, зазначеними в підр. 3 розд. ХХ ПКУ, — це підприємства суднобудівної промисловості та суб'єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проєкти.
Докладно про застосування та облік таких податкових векселів ми розповіли тут.
У рядку 13 показуємо послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України. При цьому в самому рядку 13 не показуємо нічого, а от у його службових рядках фіксуємо ці послуги за ставками ПДВ:
- у рядку 13.1 — якщо вони були оподатковані за ставкою 20%;
- у рядку 13.2 — якщо вони були оподатковані за ставкою 7%.
Про такі послуги ми вже згадували, коли розповідали про заповнення рядка 6 декларації. І докладно проаналізували в цій статті.
Резидент — платник ПДВ, який отримує ці послуги, має не тільки обов’язок оподаткувати їх ПДВ — скласти податкову накладну, зареєструвати її та відобразити ці послуги та ПДВ з них у розділі І декларації з ПДВ. Ще він має право скористатися в тому самому місяці податковим кредитом на суму такого ПДВ.
Але щодо цих послуг є нюанс: для того щоб одна і та сама сума ПДВ була відображена в ПЗ та ПК декларації за один місяць (і до сплати вийшла нульова сума), потрібна вчасно зареєстрована в ЄРПН податкова накладна. Якщо такої зареєстрованої ПН не буде або вона буде зареєстрована із запізненням, то ПЗ треба буде показати у місяці їх виникнення, а от ПК — у місяці реєстрації податкової накладної!
У рядку 14 — коригування ПК.
Цей рядок заповнюють на підставі розрахунку коригування до податкової накладної. Про це податківці докладно розповіли в «ЗІР».
Зверніть увагу: якщо ви в одному місяці отримали від постачальника і ПН, і РК до неї, показати їх треба в розділі ІІ декларації окремо: в рядку 10 — придбання за обсягами та ПДВ, показаними в ПН, у рядку 14 — коригування цих обсягів та ПДВ за РК. Звісно, якщо внаслідок коригування суми обсягу придбання та ПДВ не змінилися, то таке коригування в рядку 14 не відображаєте.
У рядку 15 — теж коригування податкового кредиту згідно з пп. 192.1.1 ПКУ у разі повернення товару/послуги або суми попередньої оплати, але за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН!
І тоді, як пояснюють податківці, підставою для відображення зменшення ПК може бути бухгалтерська довідка, складена покупцем. Отже, якщо такий РК все ж таки буде зареєстрований із запізненням, то в місяці його реєстрації показувати його в декларації за місяць фактичної реєстрації вже буде не потрібно.
У рядку 16 — від'ємне значення ПДВ з попереднього місяця, що включається до складу податкового кредиту поточного місяця. Цей рядок містить загальну суму ПДВ за трьома службовими рядками.
Зазвичай суму перехідного від’ємного значення ПДВ відображаємо лише в рядку 16.1 — саме до нього переносимо значення рядка 21 з декларації за попередній місяць (за наявності).
Але якщо у звітному місяці ви подали уточнюючий розрахунок, внаслідок чого перехідне від’ємне значення змінилося, то в рядку 16.2 показуєте збільшення або зменшення цього показника з УР.
А якщо у звітному місяці до вас завітала податкова документальна перевірка, то в рядку 16.3 показуєте ще й результат такої перевірки: збільшення або зменшення перехідного від’ємного значення ПДВ.
У разі заповнення рядків 16.2 — 16.3 треба заповнити розшифрування наприкінці декларації (про яку розповімо далі).
У рядку 17 — ПДВ-підсумок розділу ІІ декларації.
Формула підрахунку цього підсумку:
10.1 + 10.2 + 10.3 + 11.1 + 11.2 + 11.3 + 12 + 13.1 (-/+) + 13.2 (-/+) + 14 (-/+) + 15 (-) + 16 (-/+) колонки Б
Розділ ІІІ «Розрахунки за звітний період»
А ось тепер рахуємо суму ПДВ до сплати до бюджету за звітний місяць (докладно ця процедура прописана в ст. 200 ПКУ).
Рахується ця сума дуже просто, як додатна різниця між значеннями рядків 9 та 17 декларації. Тобто, якщо рядок 9 > рядок 17, то різниця і є сумою ПДВ, яку треба заплатити за звітний місяць.
Її відображаємо у рядку 18 декларації.
Якщо рядок 9 = рядок 17, то сума до сплати нульова і до бюджету нічого не платимо.
Якщо рядок 9 < рядок 17, то виникає від’ємне значення суми ПДВ, яке показуємо в рядку 19.
Далі визначаємо суму від’ємного значення понад ліміт реєстрації ПН/РК на момент подання декларації.
Реєстраційний ліміт можна дізнатися в Електронному кабінеті платника податків. Вхід до Е-кабінету — за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua. Його сума відображається в спеціальному довідковому полі «сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації».
Після чого в рядку 19.1 показуємо суму перевищення, якщо рядок 19 > значення реєстраційного ліміту. Суму з рядка 19.1 можна використати лише одним шляхом: вона переноситься до рядка 21 поточної декларації і далі збільшує податковий кредит наступного звітного місяця.
Суму в межах реєстраційного ліміту показуємо в рядку 20, і її можна використати:
— на зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1);
— отримати на неї бюджетне відшкодування (рядок 20.2). Причому, якщо бажаєте просто отримати гроші на свій банківський рахунок, то зазначаєте потрібну суму в рядку 20.2.1. Якщо ж бажаєте отримати бюджетне відшкодування шляхом погашення ПЗ або податкового боргу з інших податків (не ПДВ!), то зазначаєте потрібну суму в рядку 20.2.2;
— або також спрямувати на збільшення ПК наступного місяця (рядок 20.3).
Таким чином, значення рядка 21 — того від’ємного ПДВ, яке переноситься до декларації наступного звітного періоду, — формується як загальна сума рядків 19.1 та 20.3. Значення рядка 21 переносять до рядка 16.1 декларації за наступний місяць.
Але це ще не все!
Наприкінці декларації треба проставити в окремих полях відмітки, якщо:
— декларація подається в останній раз у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ;
— ви застосовуєте касовий метод нарахування ПДВ. Зверніть увагу: ця помітка не проставляється в разі постачання товарів/послуг з оплатою за бюджетні кошти;
— ви подаєте разом із декларацією додатки до неї (позначаєте, які саме) та/або повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування;
— ви подаєте разом із декларацією паперові митні декларації (якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося не з використанням електронної митної декларації). Ось тут треба зазначити і кількість таких МД!
— ви подаєте разом із декларацією доповнення в довільній формі (якщо вважаєте, що чинна форма декларації не дозволяє показати в ній усі потрібні показники). Право подати таке доповнення вам дає п. 46.4 ПКУ.
Далі наприкінці декларації наводите розшифрування даних рядків 16.2 — 16.3 (в разі їх заповнення). Розшифрування наводиться у вигляді таблиці, у якій зазначаються:
— дата, номер, звітний період і сума коригування ПДВ щодо поданого у звітному місяці уточнюючого розрахунку;
— і те саме щодо ППР податківців плюс ІПН постачальника, щодо якого було зменшено від’ємне значення внаслідок податкової документальної перевірки.
Поради податківців щодо заповнення цієї таблиці читайте тут.
Не забудьте наприкінці декларації проставити дату її подання, а також дані (ім’я, прізвище та РНОКПП або серію та номер паспорта) осіб, які відповідають за її подання: керівника підприємства або ФОПа, головного бухгалтера чи іншої особи, яка відповідає за ведення бухобліку.