Додаток 1 — Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) — має два розділи.
Розділ І присвячений ПЗ з ПДВ. Він містить три таблиці.
Таблиця 1.1. Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, до суми податкових зобов'язань за звітний (податковий) період.
Як видно з її назви, у цій таблиці треба показати ПН, на підставі яких відображено ПЗ в розділі І декларації з ПДВ. Але не всі, а тільки ПН за звітний місяць, які на дату подання декларації так і не були зареєстровані в ЄРПН!
Як ми зазначили у статті про складання декларації з ПДВ, у платників цього податку право на податковий кредит виникає на підставі отриманих ПН, які були зареєстровані. Тобто незареєстровані ПН права на ПК не дають! А от податкові зобов’язання в декларації треба показати незалежно від того, зареєстрована ПН на них чи ні.
Йдеться про рядки:
- 1.1, 1.2, 1.3 — у них відображають ПЗ за операціями з постачання на митній території України;
- 4.1, 4.2, 4.3 — в них відображають ПЗ за п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ;
- 6.1, 6.2 — у них відображають ПЗ за послугами від нерезидентів.
Унаслідок чого між даними розділу І декларації та даними ЄРПН у платника виникає різниця. Саме цю різницю він має розшифрувати в таблиці 1.1, навівши:
— індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер покупця;
— дату та номер ПН;
— ознаку здійснення операції відповідно до п. 198.5 та п. 199.1 — якщо це саме така ПН, у графі 5 таблиці ставлять «+»;
— обсяг постачання без ПДВ;
— суму ПДВ — її зазначають у розрізі ставок 20%, 7% та 14%.
Таблиця 1.2. Відомості про коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 192, пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу у разі збільшення суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість
У цій таблиці розшифровуємо коригування ПЗ з ПДВ (тобто зазначаємо дані в розрізі РК).
Нагадуємо, що в розділі І декларації з ПДВ такі коригування відображають у рядках:
— 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 — стосовно ПЗ, нарахованих за п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ;
— 6.1, 6.2 — стосовно ПЗ, нарахованих за послугами нерезидентів. Тобто в цих рядках декларації відображають ПЗ, з урахуванням зареєстрованих РК;
— 7.1 — стосовно решти коригувань, здійснених за ст. 192 ПКУ (в разі повернення товару/передоплати, для виправлення помилок в ПН тощо).
Розшифровують дані цих рядків наведенням:
— індивідуального податкового номера або умовного індивідуального податкового номера покупця;
— дати та номера РК;
— ознаки здійснення операції відповідно до п. 198.5 та п. 199.1 — якщо це саме така ПН, у графі 5 таблиці ставлять «+»;
— обсягу постачання без ПДВ;
— суми ПДВ — її зазначають за ставками 20%, 7% та 14%.
Зверніть увагу! Наприкінці цієї таблиці окремо наводять дані РК, складених унаслідок річного перерахунку ПДВ за п. 199.1 ПКУ. Про такий річний перерахунок за 2024 рік ми докладно розповіли тут.
Тобто ті платники, які визнають ПЗ за п. 199.1 ПКУ, протягом року роблять це, складаючи ПН та відображаючи їх у рядках 4.1, 4.2, 4.3 розділу І декларації. Протягом календарного року, за потреби коригування таких ПН (для виправлення помилок), дані цих РК відображають у рядках 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1.
В останньому місяці року (або в місяці анулювання статусу платника ПДВ) проводять річний перерахунок, і за потреби до таких ПН знову складають РК. У декларації за такий місяць їх відображають так само в рядках 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1. А от у таблиці 1.2 їх треба зазначити окремо, в частині під назвою «Коригування податкових зобов'язань згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу у зв'язку з перерахунком частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях з огляду на фактичний обсяг проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій».
Таблиця 1.3. Відомості про коригування податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів
У ній містяться дані про РК, складені до ПН, які складалися на експорт. Але не будь-який, а на сільгосппродукцію, вивезену в режимі експортного забезпечення (РЕЗ).
Тобто в цій таблиці зазначають відомості лише за РК, складених на підставі пп. «б», «в» пп. 97.4 п. 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Таким чином відбувається деталізація значень рядків 7.2.2 та 7.2.3 розділу І декларації.
Про те, якої сільгосппродукції стосується РЕЗ, ми розповіли тут.
А про те, як складати ПН та РК на експорт такої продукції, ми повідомили тут.
У цій таблиці треба показати:
— дату та номер РК та ПН, до яких це РК складали;
— ознаку коригування: 1 — у разі коригування ПЗ на підставі пп. «б» або 2 — у разі коригування ПЗ на підставі пп. «в» пп. 97.4 підр. 2 розд. ХХ ПКУ;
— звітний (податковий) період, у якому відображено операцію з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів. Тобто місяць та рік, у декларації за які ПЗ з такої ПН були відображені;
— обсяг постачання без ПДВ — показуємо дані саме з РК (може мати як додатне, так і від’ємне значення). Зверніть увагу: в разі ознаки коригування 2 ці дані в таблиці не зазначають!
— суму ПДВ — її фіксують саме за даними РК, тобто як суму коригування ПЗ (+/-) за ставками 20% та 14%.
Розділ ІІ присвячений ПК з ПДВ. Він містить дві таблиці.
Таблиця 2.1. Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7% і 14%
Податковий кредит з розділу ІІ декларації треба розшифрувати в розрізі ПН та РК повністю!
Тому в таблиці 2.1 показуємо дані з ПН за всіма операціями, які сформували ПК у звітному місяці та були відображені в розділі ІІ декларації в рядках:
— 10.1, 10.2, 10.3 — щодо придбання товарів/послуг, необоротних активів на митній території України;
— 13.1, 13.2 — щодо послуг, придбаних у нерезидентів.
У цій таблиці треба показати дані про:
— індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника;
— період (місяць, рік) складання ПН;
— ознаку касового методу — якщо суми ПК формувалися за касовим методом відповідно до п. 187.10 ПКУ, у графі 4 таблиці ставимо «+»;
— ознаку здійснення операцій з придбання необоротних активів — у графі 5 таблиці ставимо «+» у разі здійснення операцій з придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів;
— обсяг постачання без ПДВ;
— суму ПДВ — її зазначаємо за ставками 20%, 7% та 14%.
Підсумки рахуємо як наприкінці кожного рядка (тобто в розрізі ІПН постачальників) у графі 10, так і наприкінці таблиці (із зазначенням окремо підсумку за ПК, визнаного за касовим методом, та ПК, сформованого за придбанням (створенням тощо) необоротних активів.
Таблиця 2.2. Відомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу
А ось тут показуємо дані з РК. Причому підсумки теж рахуємо як щодо постачальників (графа 10 декларації), так і разом за звітний період наприкінці таблиці.
У самій таблиці треба показати:
— індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника;
— період (місяць, рік) складання ПН;
— ознаку здійснення операцій з придбання необоротних активів — у графі 3.2 таблиці ставимо «+» у разі здійснення операцій з придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів;
— період (місяць, рік) складання РК або іншого документа, на підставі якого проводиться коригування. Як ми зазначили в попередній статті, таким документом може бути й бухгалтерська довідка (за відсутності зареєстрованого РК);
— обсяг постачання без ПДВ;
— суму ПДВ — її зазначаємо за ставками 20%, 7% та 14%.
Наприкінці таблиці також окремо визначаємо підсумок за тими коригуваннями, які здійснюються на підставі зареєстрованих РК — цей підсумок переносимо до рядка 14 розділу декларації. А також — підсумок тих коригувань, які здійснюються на підставі іншого документа — їх відображаємо у рядку 15 розділу ІІ декларації.
Окремо треба порахувати підсумки коригувань і за послугами, придбаними в нерезидентів (тобто за умовним ІПК ««500000000000»). Підсумок коригувань за ставкою 20% ПДВ переносимо до рядка 13.1 розділу ІІ декларації. Підсумок коригувань за ставкою 7% ПДВ — до рядка 13.2 розділу ІІ декларації.