Є один випадок, який не потребує реєстрації платником ПДВ, проте вимагає подання звітності з ПДВ.
Суб’єкти господарювання — неплатники ПДВ при отриманні послуг від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України, мають нарахувати ПДВ на такі послуги. А також скласти розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, і сплатити ПДВ до бюджету.
Отже, подавати розрахунок мають юрособи та ФОПи, не зареєстровані платниками ПДВ.
А як щодо звичайних фізосіб? Адже вони теж можуть отримувати послуги від нерезидентів і теж не є зареєстрованими платниками ПДВ? Ні, вони податкову звітність з ПДВ не складають і не подають.
Що ж до послуг від нерезидентів на митній території України, які отримують звичайні фізособи та ФОПи, не зареєстровані платниками ПДВ, то окремо треба виділити так звані електронні послуги. Про них ми поговоримо трохи нижче. А зараз зауважимо, що звітність з ПДВ за ними має подавати сам нерезидент.
Та повернімося до СГ-неплатників ПДВ. Розрахунок подають лише за ті місяці, в яких виникло податкове зобов’язання з ПДВ за послугами, отриманими від нерезидентів на митній території України.
Місце надання послуг нерезидентом визначається за ст. 186 ПКУ.
Дата виникнення податкових зобов’язань виникає за правилом першої події, тобто за датою, яка настала раніше:
- датою списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачі платіжних послуг на оплату послуг;
- або датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом (п. 187.8 ПКУ).
Розрахунок подають до податкової протягом 20 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ПКУ).
ПДВ сплачують до бюджету протягом 10 к. д., наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку (п. 203.2 ПКУ).
Давайте розглянемо правила заповнення розрахунку.
Заголовна частина («шапка» розрахунку)
Вид декларації (ряд. 01).
Ставлять «Х» у відповідній комірці — «Звітний» (011), «Звітний новий» (012) чи «Уточнюючий» (013).
Звітний (податковий) період, за який подається (ряд. 02).
Зазначають рік та місяць, за який подають розрахунок. Наприклад, у разі подання за травень 2025 року — «2025», «05».
Звітний (податковий) період, що уточнюється (ряд. 03).
У разі подання уточнюючого розрахунку — рік та місяць, за який уточнюються показники.
Платник (04) — повне найменування (прізвище (за наявності), ім'я, по батькові (за наявності)) платника податків згідно з реєстраційними документами.
Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта (041).
Податковий номер — код згідно з ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) — фізособи.
Серію (за наявності) та номер паспорта зазначають громадяни України, до паспортів яких внесено відмітку, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта.
Податкова адреса (05).
Тут зазначають як податкову адресу, так і поштовий індекс, телефон та електронну адресу.
Податковою адресою платника податків — фізособи визнається місце його проживання, за яким він береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ПКУ).
Податковою адресою юрособи (відокремленого підрозділу юрособи) є місцезнаходження такої юрособи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ПКУ).
Розрахунок подають до: — тут наводять найменування контролюючого органу, до якого подається розрахунок. Вище ми зазначили, що розрахунок подають до податкової служби за основним місцем податкового обліку.
Розрахунок податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (розд. І)
Наведемо те, як проводиться розрахунок ПЗ з ПДВ, у таблиці 2.
Увага: числові дані в розрахунку наводять у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Таблиця 2. Заповнення розрахунку податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (розд. І)
| №кол. | Назва колонки | Коментар |
| 1 | №з/п | Номер заповненого рядка |
| 2 | Нерезидент (постійне представництво нерезидента), не зареєстрований як платник податку | Назва нерезидента, який надає послуги. Дивимося відповідь ДПС на запитання в «ЗІР» (101.16): «Чи може платник ПДВ при отриманні на митній території України послуг від нерезидента рядок «Постачальник (продавець)» податкової накладної заповнити без перекладу державною мовою?». ДПС зазначає: так, у разі неможливого перекладу. На наш погляд, за аналогією цей висновок щодо ПН можна застосовувати і для потреб розрахунку. Але думка ДПС щодо цього нам невідома. Тому може бути доречно отримати ІПК |
| Договір про надання робіт/послуг | Зазначають дату і номер договору, за яким отримано послуги від нерезидента | |
| 3 | Дата | |
| 4 | Номер | |
| Акт виконаних робіт/послуг | Зазначають дату і номер акта виконаних послуг, отриманих від нерезидента | |
| 5 | Дата | |
| 6 | номер | |
| 7 | Обсяг отриманих робіт/послуг (без податку на додану вартість)* | Тобто тут має бути вартість послуг на дату виникнення податкового зобов’язання. У разі оплати в іноземній валюті обсяг отриманих послуг треба перерахувати в гривні за офіційним курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань |
| Нарахована сума податкових зобов'язань | Обсяг отриманих послуг з колонки 7 множать на ставку ПДВ (20% чи 7%). Отриману суму податкових зобов’язань відображають у колонці 8 (20%) чи 9 (7%) | |
| 8 | основна ставка* | |
| 9 | ставка 7%* | |
| * За колонками 7, 8 і 9 визначають підсумок: «Усього до нарахування». ПДВ до сплати визначають за підсумком у графі 8 і 9. | ||
Наприкінці розрахунку фіксують дату його подання, а також РНОКПП або серію (за наявності) та номер паспорта, підпис, власне ім’я та прізвище:
- керівника (уповноваженої особи) / фізособи (законного представника);
- головного бухгалтера (особи, відповідальної за ведення бухобліку).
Увага! Побачити зразок заповнення розрахунку, а також дізнатися про особливості заповнення розділу ІІ «Розрахунок уточнення податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок», а також про інші деталі його складання ви можете з нашої статті за посиланням.