За загальним правилом п. 292.6 ПКУ, датою отримання доходів у платників єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. Але юрособи, які застосовують спрощену систему оподаткування, під час продажу основних засобів керуються спеціальним п. 292.2 ПКУ, що встановлює окремий порядок визначення доходу у такій операції.
Згідно з п. 292.2 ПКУ визначення доходу від продажу ОЗ залежить від терміну, протягом якого ОЗ використовувався підприємством:
— якщо ОЗ використовувався менше ніж 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, то до доходу включаємо всю суму коштів, отриманих від продажу ОЗ;
— якщо ОЗ продано після його використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, до доходу включаємо різницю між сумою коштів, отриманих від продажу такого об’єкта ОЗ, і його залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу. Отриманий результат може бути не лише додатний, а й від'ємний або нульовий.
Для другого варіанта — щоб до доходу включалася лише різниця, потрібно щоб об’єкт ОЗ відповідав таким вимогам:
— відповідав податковому визначенню ОЗ (пп. 14.1.138 ПКУ) і мав виробниче призначення (невиробничі ОЗ вилучені з податкового визначення «основні засоби»);
— мав залишкову вартість, тобто амортизувався протягом терміну використання, але ще не був повністю замортизований.
Тобто маємо випадки, коли об’єкти ОЗ були у використанні понад 12 місяців, але все ж таки дохід нараховуватиметься з усієї продажної вартості, а не з різниці:
— при продажу невиробничих ОЗ;
— якщо об’єкт ОЗ обліковувався як інвестиційна нерухомість за справедливою вартістю (п. 16 НП(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість») та не амортизувався;
— у виробничого ОЗ — нульова залишкова вартість.
Нагадаємо, що балансова вартість ОЗ — це сума залишкової вартості таких засобів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки та сумою накопиченої амортизації (пп. 14.1.9 ПКУ).
Залишкову балансову вартість ОЗ треба визначати за даними бухобліку. Залишкова вартість — це різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу та сумою його накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 П(С)БО 7). Тобто маємо те саме визначення, що і в ПКУ.
Докладно про операцію з продажу ОЗ юрособами — платниками ЄП ІІІ групи ми розповіли в статті за посиланням.