ПДФО та ВЗ
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію осіб з інвалідністю, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем — платником податку на прибуток підприємств безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 165.1.35 ПКУ).
Але звільнення відбувається, якщо виконуються всі названі вище вимоги:
— путівка надається до санаторію або пансіонату в Україні (закордонний відпочинок пільг не має);
— путівка надається (оплачується) раз на рік;
— за путівкою їде або сам працівник, або члени його сім’ї: чоловік, дружина, діти, батьки (або вони їдуть разом);
— роботодавець — юрособа і платник податку на прибуток;
— вартість путівки (або її частини, оплаченої роботодавцем) не перевищує: 5 х 8 000 грн = 40 000,00 грн у 2025 році.
У нашому випадку всі ці вимоги виконуються, отже, ПДФО та військового збору не виникає.
А якщо вартість путівки понад 40 000,00 грн?
«Натуральний» коефіцієнт
Якщо вартість путівки (розмір знижки) перевищує встановлений пп. 165.1.35 ПКУ граничний розмір доходу, то податковий агент під час нарахування (виплати) такого доходу зобов’язаний, коштом платника податку, утримати ПДФО.
І податківці наполягають на тому, що оподаткуванню в такому разі підлягає вся вартість путівки, а не лише сума перевищення!
А ще надана путівка — це негрошовий дохід. Тому оподатковуватися ПДФО буде вартість такого доходу, обчислена за звичайними цінами і збільшена на натуральний коефіцієнт (пп. 164.5, пп. 164.2.17 ПКУ). У 2025 році натуральний коефіцієнт становить: 100% : (100% - 18%) = 1,2195.
Військовий збір у цьому разі розраховується зі суми нарахованого доходу, без його збільшення на зазначений коефіцієнт (пп. 16-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ). Звичайна ціна визначається за правилами, встановленими у пп. 14.1.71 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримати податок зі суми такого доходу за його рахунок, застосовуючи ставку податку 18%, визначену ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 ПКУ). А військовий збір утримується за ставкою 5%.
ЄСВ
У «ЗІР» зазначено, що визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску встановлено Інструкцією №5.
Підпунктом 2.3.4 розд. 2 Інструкції №5 визначено, що вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок коштом підприємства (крім випадків, зазначених у п. 3.2 розд. 3 Інструкції №5), входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Отже, вартість путівки, що надається підприємством (роботодавцем), є базою нарахування ЄСВ.
А що у звітності?
Виходячи з наведеного вище, у єдиній «зарплатній» звітності такий дохід відображають по-різному.
Якщо цей дохід є неоподатковуваним, то в додатку 4ДФ його треба показати за вартістю путівки у місяці її надання працівникові з ознакою доходу «156». Як консультували самі податківці, ця ознака доходу застосовується незалежно від розміру доходу та способу оподаткування.
Якщо цей дохід є оподатковуваним, то ознака доходу не зміниться, а от його сума — так. Адже потрібно буде показати звичайну ціну путівки, збільшену на коефіцієнт, про який ми розповіли вище.
У додатку 1 такий дохід відображатиметься як звичайна зарплата. Тобто, виходячи з вартості путівки, без жодних коефіцієнтів і в одному рядку з рештою зарплати працівника.