- Бланк Податкової накладної дивіться на нашому сайті за посиланням. А ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків.
- Форму податкової накладної затверджено Наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (із змінами і доповненнями).
Податкова накладна — що це таке?
Визначення цього терміна в ПКУ немає. Хоча податковій накладній присвячено окрему статтю — 201 ПКУ.
Утім, таке визначення є в Порядку №1246 (це Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, до якого ми повернемося наприкінці статті).
Податкова накладна — це електронний документ, який складається платником ПДВ відповідно до вимог ПКУ в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Отже, податкова накладна — це документ, який складають у разі постачання на митній території України постачальники (продавці) товарів/послуг — платники ПДВ.
За операціями з постачання послуг нерезидентом на митній території України податкова накладна складається зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) — платником ПДВ таких послуг.
Зверніть увагу, що за ПКУ роботи з метою оподаткування ПДВ прирівнюються до послуг. Тобто правила складання податкових накладних на роботи такі самі, що й для складання податкових накладних на послуги.
Податкову накладну складають на:
— операції, які є об’єктом оподаткування ПДВ (у тому числі за нульовою ставкою). Їх перелік визначає ст. 185 ПКУ;
— операції, які звільнені від оподаткування ПДВ. Їх перелік визначає ст. 197 ПКУ (а також підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Податкову накладну не складають на:
— операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ (які не зазначені в ст. 185 ПКУ або зазначені в ст. 196 ПКУ).
Форма такого документа уніфікована (про що далі), але правила її складання в різних випадках — різні. І перше, на що треба звернути увагу, — це коли саме, на яку дату виникає обов’язок скласти податкову накладну.
Правило «першої події»
Дата виникнення ПЗ встановлена ст. 188 ПКУ. Це і є датою складання податкової накладної.
Базово вона визначається за правилом «першої події»: датою виникнення ПЗ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачі платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, — дата зарахування електронних грошей платникові податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а за відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Оплата картками або чеками. Якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення ПЗ вважається дата, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.
Імпорт послуг. Датою виникнення ПЗ за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачі платіжних послуг на оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
Але в деяких випадках правило «першої події» не застосовується!
Частину таких операцій зазначено в ст. 201 ПКУ.
За щоденними підсумками операцій. Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:
— здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника);
— виписування транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику ПДВ за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
— надання платникові податку касових чеків, що містять суму постачених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Безперервне або ритмічне постачання. Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
— покупцям — платникам ПДВ — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
— покупцям — особам, не зареєстрованим платниками податку, — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
Якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку/небанківському надавачі платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість постачених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
«Умовні» податкові зобов’язання. Є ситуації, в яких доводиться коригувати ПК за рахунок визнання (збільшення) ПЗ. Такі випадки прописано у п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ. І тоді зведену податкову накладну складають не пізніше останнього для місяця виникнення таких ПЗ.
Безоплатне постачання та інші випадки перевищення бази оподаткування над ціною постачання. У такому разі податкову накладну на суму перевищення бази оподаткування над ціною постачання можна складати не окремо за кожною такою операцією, а зведено — на суму таких перевищень за місяць. Зведену податкову накладну складають не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання.
Решту операцій зазначено в ст. 187 ПКУ.
Оплата бюджетними коштами. Датою виникнення ПЗ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за бюджетні кошти є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачі платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.
Експорт товарів. На імпорт товарів податкову накладну не складають. А от на експорт — так!
Здійснюючи операції з вивезення (експорту) товарів, платник ПДВ складає податкову накладну на дату завершення оформлення митної декларації. Про це ми писали за посиланням.
Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України, не змінює значення сум податку, які відносять до податкового кредиту або податкових зобов’язань такого експортера. Тобто вона не впливає на дату складання податкової накладної!
Торгівля з автоматів. У разі постачання товарів або послуг із використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізособою, датою виникнення ПЗ вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки.
Якщо постачання товарів/послуг через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти, датою збільшення ПЗ вважається дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників національної валюти.
Будівельні роботи і постачання житла. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку.
За операціями з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості теж застосовується касовий метод податкового обліку.
Касовий метод — це метод податкового обліку, за яким дата виникнення ПЗ з ПДВ визначається як:
— дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку/небанківському надавачі платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, до каси платника податків
— або дата отримання інших видів компенсацій вартості постачених (чи тих, що підлягають постачанню) ним товарів (послуг),
а дата віднесення сум податку до податкового кредиту (ПК) визначається як:
— дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачі платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків
— або дата надання інших видів компенсацій вартості постачених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів (послуг).
Довгострокові договори (крім будівництва або першого постачання житла). Датою виникнення ПЗ виконавця довгострокових договорів (контрактів), крім договорів (контрактів) на будівництво житла (об’єктів житлової нерухомості), договорів купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, щодо яких відбувається перше їх постачання, є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Довгостроковий договір (контракт) — це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим (понад один рік) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Відсотки за товарним кредитом. У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочення), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення ПЗ у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.
Фінансовий лізинг (оренда). Датою виникнення ПЗ лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).
Також спеціальні правила визначення дати виникнення ПЗ установлено для постачальників теплової енергії, природного газу (крім скрапленого) та інших комунальних послуг (п. 187.10 ПКУ).
Форма податкової накладної
Форму податкової накладної затвердив наказ Мінфіну від 31.12.2015 №1307. Проте до неї час від часу вносять зміни, а складати податкову накладну треба за формою, яка діє на дату складання.
На сьогодні чинними є форма і порядок її заповнення, затверджені наказом Мінфіну №1307 у редакції наказу Мінфіну №400 від 09.08.2024.
Складають податкову накладну тільки в електронній формі. Отже, кожен платник ПДВ повинен мати відповідне програмне забезпечення, а його працівник, який повинен складати податкові накладні, — електронний підпис. Крім того, податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (про що далі). Це відбувається шляхом надсилання електронної форми податкової накладної до ДПС, тож потрібен ще й доступ до Інтернету.
Обов’язкові реквізити податкової накладної
У податковій накладній зазначають в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату складання податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юрособи або прізвище, ім’я та по батькові фізособи, зареєстрованої як платник ПДВ, — продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства — платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначають числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юрособи або прізвище, ім’я та по батькові фізособи, зареєстрованої як платник ПДВ, — покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатуру) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначають ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;
є) ціну постачання без урахування податку;
ж) ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні;
з) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг — код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер;
к) дату та номер митної декларації — у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України;
л) дату та номер договору (контракту) — у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, ставлять відмітку про форвардний контракт.
Порядок заповнення податкової накладної
Наголосимо ще раз: форма (обов’язкові реквізити) та порядок заповнення податкової накладної є загальними для всіх. Проте для різних випадків податкову накладну складають по-різному.
Наведемо найпоширеніші випадки:
— звичайна податкова накладна. Тобто податкова накладна, яку складають на постачання товарів/послуг, які оподатковуються ПДВ, платнику ПДВ за правилом «першої події»;
— постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ;
— постачання неплатнику ПДВ;
— безперервне або ритмічне постачання товарів/послуг;
— отримання послуг від нерезидента;
— податкова накладна за щоденними підсумками операцій;
— експорт товарів;
— безоплатне постачання товарів/послуг.
Розгляньмо їх на прикладах та зразках.
Приклад 1. ТОВ — платник ПДВ постачив ТОВ — платнику ПДВ столи письмові вітчизняного виробництва, 10 штук на суму 120 000 грн, у тому числі ПДВ — 20 000 грн. Постачання товарів — перша подія (податкова накладна складається датою складання видаткової накладної, оплата за товари надійшла на наступний день). Як скласти податкову накладну?
Зразок 1 (Завантажити)
Алгоритм заповнення зразка 1 (Завантажити).
Приклад 2. ТОВ — платник ПДВ отримав від ТОВ — платника ПДВ передоплату (частковий аванс) за столи письмові вітчизняного виробництва. Загальна вартість товару за 10 штук становить 120 000 грн, у тому числі ПДВ — 20 000 грн. Сума передоплати — 30 000 грн, у тому числі ПДВ — 5 000 грн. Як скласти податкову накладну?
Зразок 2 (Завантажити)
Алгоритм заповнення зразка 2 (Завантажити).
Приклад 3. ФОП — платник ПДВ надав ТОВ — платнику ПДВ послуги (оренда офісу) на суму 1 200 000 грн, у тому числі ПДВ — 200 000 грн. Постачання послуг — перша подія (податкова накладна складається датою складання акта приймання-передачі наданих послуг). Як скласти податкову накладну?
Зразок 3 (Завантажити)
Алгоритм заповнення зразка 3 (Завантажити).
Приклад 4. ТОВ — платник ПДВ отримав послуги реклами від юрособи — нерезидента на суму 100 000 грн. Постачання послуг — перша подія (податкова накладна складається датою складання акта приймання-передачі наданих послуг або іншого документа, який фіксує факт надання послуг). Як скласти податкову накладну?
Зразок 4 (Завантажити)
Алгоритм заповнення зразка 4 (Завантажити).
Приклад 5. ТОВ — платник ПДВ торгує в супермаркеті і продає товари виключно фізособам — неплатникам ПДВ. Як скласти податкову накладну за щоденними підсумками операцій?
Зразок 5 (Завантажити)
Алгоритм заповнення зразка 5 (Завантажити).
Приклад 6. ФОП — платник ПДВ — постачальник послуг інтернет-зв’язку надає послуги згідно з договором юрособі — платнику ПДВ. Надання послуг має безперервний характер. Як скласти податкову накладну?
Зразок 6 (Завантажити)
Алгоритм заповнення зразка 6 (Завантажити).
Приклад 7. Платник ПДВ здійснив експорт товарів (столи письмові вітчизняного виробництва), 50 штук на суму 100 000 грн. Як скласти податкову накладну?
Режим експортного забезпечення!
Зразок 7 (Завантажити)
Алгоритм заповнення зразка 7 (Завантажити).
Зверніть увагу! Якщо йдеться про сільгосппродукцію, до якої застосовується режим експортного забезпечення, для неї передбачено спеціальні правила складання податкових накладних. Про них ми розповіли тут і тут.
Приклад 8. ТОВ — платник ПДВ безоплатно передав товари (столи письмові вітчизняного виробництва) 10 штук на суму 100 000 грн ТОВ — платнику ПДВ. Як скласти податкову накладну?
При безоплатному постачанні товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, складають дві податкові накладні: одну — на фактичну вартість постачання (нульову), другу — на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання.
У податковій накладній, складеній на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, у графі 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ) та у графі 10 (обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ) ставлять «0», графу 11 (сума ПДВ) не заповнюють, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляють. Інші графи такої податкової накладної заповнюють у загальному порядку. Тобто в нашому випадку це буде Зразок 1, з урахуванням однієї особливості — нульової ціни.
А от друга податкова накладна має свої особливості (див. зразок 8).
Зразок 8 (Завантажити)
Алгоритм заповнення зразка 8 (Завантажити).
Приклад 9. Платник ПДВ безоплатно роздав товари (футболки з рекламним написом імпортного виробництва) 200 штук на суму 120 000 грн, у тому числі ПДВ — 20 000 грн, фізособам — неплатникам ПДВ. Як скласти податкову накладну?
У цьому випадку ситуація подібна до Прикладу 8. Але, позаяк товари роздавали фізособам-неплатникам ПДВ, є певна особливість. Про неї ми розповіли в статті «Рекламна безкоштовна роздача продукції: податкові та облікові моменти».
Хоча отримувачів рекламної продукції багато (у Прикладі 9 їх аж 200 осіб), податківці не вимагають складати податкові накладні на кожного такого отримувача — вочевидь тому, що вони не є платниками ПДВ. Достатньо двох податкових накладних на всю операцію з роздачі рекламної продукції.
При цьому перша податкова накладна буде складена так, як це зазначено в Прикладі 8, але покупець — не платник ПДВ, про що зазначається в даних про нього. Зверніть увагу і на те, що товари в цьому випадку імпортного походження.
Друга податкова накладна, складена на перевищення ціни придбання рекламної продукції над нульовою ціною роздачі, може бути як звичайна (складена на дату роздачі), так і зведена (складена за місяць). Але складають її не на «неплатника», а на самого постачальника (у даних про покупця він зазначає власні дані) — див. зразок 9.
Зразок 9 (Завантажити)
Алгоритм заповнення зразка 9 (Завантажити).
Приклад 10. ТОВ — платник ПДВ продав ТОВ — платнику ПДВ товар, звільнений від ПДВ. Як скласти податкову накладну?
Треба пам’ятати головне правило: для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складають окремі податкові накладні. Тобто у разі одночасного постачання одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і звільнені від оподаткування постачальник (продавець) складає дві окремі податкові накладні.
Це правило не поширюється на операції з постачання товарів/послуг, до яких одночасно застосовуються як нульова ставка, так і основна та/або ставка 7 та/або ставка 14 відс., крім випадків, передбачених Порядком №1307. Тоді складають одну податкову накладну, в якій заповнюють відповідні графи табличної частини розділу Б і відповідні рядки розділу А.
Вище ми розглянули порядок складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (Приклад 5). А що як протягом дня продавець продавав товари, до яких застосовуються різні ставки ПДВ, або навіть звільнені від ПДВ товари? Як складати податкові накладні в такому разі, читайте в консультації від ДПСУ.
Також ми розглянули ситуації з безоплатною передачею товарів (Приклад 8 та Приклад 9). А що як товар, який безоплатно роздається, звільнений від оподаткування ПДВ? Чи потрібно складати другу податкову накладну на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною їх постачання? Ні, не потрібно! Про це йдеться в консультації від ДПСУ.
А тепер давайте повернемось до умов Прикладу 10 та подивимось, як скласти податкову накладну на товари, звільнені від ПДВ.
Зразок 10 (Завантажити)
Алгоритм заповнення зразка 10 (Завантажити).
Реєстрація податкових накладних
Порядок реєстрації податкових накладних наведено в ст. 201 ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою КМУ від 29.12.2010 №1246.
Згідно з ними податкові накладні реєструють постачальники (продавці) — платники ПДВ. За операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна реєструється зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) — платником ПДВ таких послуг.
Реєстрації підлягають податкові накладні (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми ПДВ в одній податковій накладній.
Зверніть увагу! Платник ПДВ може зареєструвати податкові накладні тільки за наявності в нього так званого реєстраційного ліміту. Формула для розрахунку такого ліміту наведена в п. 200-1.3 ПКУ. Докладно про цю формулу ми розповіли за посиланням.
Алгоритм реєстрації дуже простий:
— платник ПДВ надсилає податкову накладну до ДПС й одразу отримує про це квитанцію №1. Датою та часом надання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН є дата та час, зафіксовані у цій квитанції;
— ДПС перевіряє отриману податкову накладну на відповідність вимогам щодо її складання (чи діє форма, за якою складена податкова накладна, чи чинний електронний підпис, яким вона підписана, чи є особа, яка склала податкову накладну, платником ПДВ на дату її складання, чи немає помилок при складанні податкової накладної) та реєстрації (чи достатньо у платника ПДВ ліміту для реєстрації такої податкової накладної);
— якщо все гаразд, податкова накладна реєструється, а платник ПДВ отримує квитанцію №2;
— якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог ПКУ а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до п. 201.16 ПКУ (яке називають «блокуванням»), протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин;
— друга квитанція в електронній формі надсилається платникові податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної.
Помилки в обов’язкових реквізитах, які ми навели вище (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних для реєстрації в ЄРПН.
А що як платник ПДВ надіслав податкову накладну до реєстрації, але не отримав квитанції №2 протягом операційного дня?
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття чи зупинення реєстрації податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
«Воєнні» строки реєстрації ПН/РК
Ще з 16 січня 2023 року діють нові строки реєстрації в ЄРПН на час війни. Вони діятимуть і протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Граничним днем для реєстрації ПН та РК є:
— за І половину місяця (для ПН/РК, складених з 1 до 15 календарного дня (включно) календарного місяця), — 5 число (включно) наступного місяця (календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені);
— за ІІ половину місяця (для ПН/РК, складених з 16 до останнього календарного дня (включно) календарного місяця), — 18 число (включно) наступного місяця (календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені);
— для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача — платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їхньому постачальникові, — їх слід зареєструвати протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).
Цього правила слід дотримуватися, аби не було штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК.
Які розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК в ЄРПН?
Відповідно до п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ штраф за порушення платником ПДВ граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, встановлюється у таких розмірах:
— до 15 календарних днів — 2% суми ПДВ, зазначеної у таких ПН/РК;
— від 16 до 30 календарних днів — 5% такої суми ПДВ;
— від 31 до 60 календарних днів — 10% такої суми ПДВ;
— від 61 до 365 календарних днів — 15% такої суми ПДВ;
— на 366 і більше календарних днів — 25% такої суми ПДВ.
Зверніть увагу!
Штрафи у цих розмірах застосовуються у разі порушення граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року. Якщо ж ПН/РК датовані до 16.01.2023, їх несвоєчасна реєстрація тягне за собою накладання штрафу у розмірах, установлених п. 120-1.1 ПКУ.
З цього правила є і винятки!
В окремій аналітиці ми розповіли, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК у період дії «ковідного» мораторію з 01.03.2020 до 26.05.2022.
Який вплив двох мораторіїв, «ковідного» і «воєнного», на застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, читайте в цій аналітиці.
Про те, як штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК застосовуються щодо ФОПів — платників ПДВ, ми розповіли в цій аналітиці
Таблицю із розмірами штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а також відповіді на інші запитання щодо відповідальності за таке порушення, ви можете знайти в нашій аналітиці.
Блокування реєстрації податкових накладних
Про те, як відбувається блокування реєстрації ПН/РК у 2025 році і що буде нового з урахуванням змін до Порядку №1165, читайте у статті від редакції, докладний алгоритм дій із розблокування податкових накладних — ось тут.