• Посилання скопійовано

Роялті за договором франшизи між ФОПами-«єдинниками»: що з податками?

Які особливості обліку й оподаткування виникають у двох фізосіб-підприємців на ІІ групі єдиного податку при укладенні договору франшизи на використання торгової марки? Розглядаються обидві сторони: франчайзер (отримувач роялті) та франчайзі (платник роялті).

Укладення договору франшизи між двома ФОПами на ІІ групі єдиного податку має специфічні податкові наслідки, які істотно відрізняються від звичайних операцій між платниками єдиного податку.

Ключова особливість полягає в тому, що згідно з ПКУ роялті не вважається підприємницьким доходом для отримувача-«єдинника», а оподатковується за правилами для доходів фізосіб.

Оподаткування та облік для ФОП-франчайзера (отримувача роялті)

Податкові аспекти

Для ФОПа на єдиному податку, незалежно від групи, суми роялті не включаються до складу його підприємницького доходу, який оподатковується єдиним податком. Це прямо передбачено пунктом 292.1 ПКУ.

Натомість такий дохід розглядається як пасивний дохід фізособи (не підприємця) й оподатковується за загальними правилами, встановленими для громадян:

— ПДФО: 18% від суми роялті;

— військовий збір (ВЗ): 5% від суми роялті.

Важливо, що обов’язок з нарахування, утримання та сплати цих податків до бюджету покладається не на отримувача, а на суб’єкта господарювання, який виплачує роялті — податкового агента. Таким чином, франчайзер отримує суму роялті вже за мінусом утриманих ПДФО та ВЗ.

Облікові аспекти

Позаяк роялті не є доходом платника єдиного податку, франчайзер не повинен відображати суму отриманого роялті у своїй книзі обліку доходів (або в довільній формі обліку) та у податковій декларації платника єдиного податку. Цей дохід не враховується для розрахунку річного ліміту доходу, встановленого для ІІ групи єдиного податку.

Оподаткування та облік для ФОПа-франчайзі (платника роялті)

Податкові аспекти

Попри те що франчайзі сам є ФОПом на спрощеній системі, при виплаті роялті іншому ФОПу він зобов’язаний виконати функції податкового агента. Це означає, що він несе відповідальність за утримання та сплату податків з доходу отримувача.

Обов’язки франчайзі як податкового агента:

нарахування та утримання податків: з кожної суми роялті, що виплачується франчайзеру, треба утримати ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 5%;

сплата податків до бюджету: утримані суми ПДФО та ВЗ треба перерахувати до бюджету одночасно з виплатою роялті;

звітність: франчайзі зобов’язаний відобразити суми нарахованого та виплаченого роялті, а також утриманих з нього податків, у додатку 4ДФ. Сума роялті відображається з ознакою доходу «103».

Щодо обмежень для ІІ групи єдиного податку, які забороняють надавати послуги суб’єктам господарювання на загальній системі, то виплата роялті не є порушенням. Франчайзі в цьому разі не отримує послугу, а здійснює платіж за право користування об’єктом інтелектуальної власності.

Облікові аспекти

Для платників єдиного податку об’єктом оподаткування є дохід, а витрати не враховуються. Отже, сума сплаченого роялті не є витратами для ФОПа-франчайзі та ніяк не зменшує його оподатковуваного доходу. У книзі обліку доходів ця операція не відображається, бо там фіксуються лише доходи. Проте необхідно зберігати первинні документи (договір франшизи, акти приймання-передачі, платіжні доручення), що підтверджують факт виплати роялті та виконання функцій податкового агента.

Висновки

1. Операції з роялті між двома ФОПами на ІІ групі ЄП потребують особливої уваги.

2. Для франчайзера (отримувача) цей дохід оподатковується як дохід звичайної фізособи (18% ПДФО + 5% ВЗ), не включається до «єдиноподаткового» доходу і не впливає на ліміт.

3. Для франчайзі (платника) виникає обов’язок виступити податковим агентом: утримати і сплатити податки за франчайзера та відзвітувати про це. Сама виплата роялті не є витратами і на його єдиний податок не впливає.

Автор: Олександр Золотухін

До змісту номеру