Бланки Консолідованої фінансової звітності (далі — Консолідована фінзвітність), особливості її складання і подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.
Форми Консолідованої фінзвітності затверджено Наказом Мінфіну від 07.02.2013 №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»».
Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків.
Нормативні документи
Ця стаття ґрунтується насамперед на нормах:
Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» — Закон про бухоблік;
Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність» — НП(С)БО 2;
Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» — НП(С)БО 1;
Порядку подання фінансової звітності, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2000 №419 — Порядок №419.
Що таке консолідована фінзвітність та ключові терміни
Консолідована фінансова звітність — це фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці (ст. 1 Закону про бухоблік, п. 3 розд. І НП(С)БО 1).
Вона надає користувачам повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансове становище та результати діяльності групи підприємств.
Розгляньмо основні терміни, що допоможуть краще зрозуміти сутність консолідованої звітності (ст. 1 Закону про бухоблік, п. 3 розд. І НП(С)БО 1, п. 4 розд. І НП(С)БО 2):
— активи — це ресурси, які контролюються підприємством внаслідок минулих подій, і використання яких, як очікується, спричинеться до отримання економічних вигід у майбутньому;
— зобов’язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, і погашення якої в майбутньому, як очікується, спричинеться до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди;
— власний капітал — це різниця між активами і зобов’язаннями підприємства;
— група — це група юросіб, що складається з підприємства, яке контролює інші підприємства (материнське підприємство), та всіх підприємств, які ним контролюються (дочірніх підприємств);
— дочірнє підприємство вважається контрольованим з боку материнського підприємства за наявності всіх таких умов:
- материнське підприємство має владні повноваження щодо дочірнього підприємства;
- результати діяльності дочірнього підприємства безпосередньо призводитимуть до змін у складі і вартості активів, зобов’язань, власного капіталу материнського підприємства;
- материнське підприємство має фактичну можливість для здійснення владних повноважень. Наявність прав захисту інтересів інвестора не є ознакою контролю;
— владні повноваження — це повноваження, обсяг яких надає можливість підприємству-інвестору, як правило, одноосібно управляти найбільш значущими видами діяльності, які істотно впливають на формування фінансового результату підприємства, що є об’єктом інвестицій. Приклади владних повноважень включають право голосу, право призначати або звільняти управлінський персонал, право вимагати або ветувати певні операції (додаток до НП(С)БО 2);
— нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій — це прибутки та збитки, які виникають внаслідок операцій між підприємствами групи (продажу товарів, робіт, послуг) і включаються до балансової вартості активів;
— внутрішньогрупові операції — це операції між материнським та дочірніми підприємствами або між дочірніми підприємствами однієї групи;
— внутрішньогрупове сальдо — це сальдо дебіторської заборгованості та зобов’язань на дату балансу, що утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій;
— неконтрольована частка — це частина чистого прибутку (збитку), сукупного доходу та чистих активів дочірнього підприємства, яка не належить материнському підприємству (прямо або через інші дочірні підприємства).
Хто зобов’язаний складати консолідовану фінзвітність
Згідно із законодавством консолідовану фінансову звітність зобов’язані складати такі суб’єкти (ст. 12 Закону про бухоблік):
— підприємства, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції. Вони складають та подають консолідовану фінансову звітність групи відповідно до НП(С)БО або міжнародних стандартів;
— міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб’єкти державного сектору економіки, й органи, які здійснюють управління майном суб’єктів комунального сектору економіки. Вони, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які належать до сфери їх управління;
— об’єднання підприємств, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які входять до їхнього складу, якщо це передбачено установчими документами об’єднань підприємств;
— центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, складає консолідовану фінансову звітність про загальний майновий стан і результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів.
Приклад 1. ТОВ «Альфа» (материнське підприємство) контролює ТОВ «Бета» (дочірнє підприємство). Жодне з цих підприємств не є підприємством, що становить суспільний інтерес, публічним акціонерним товариством, не здійснює діяльності у видобувних галузях і не підпадає під інші критерії, що зобов’язують складати звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).
У цьому випадку ТОВ «Альфа» зобов’язане складати консолідовану фінансову звітність групи «Альфа» і «Бета». Позаяк воно не зобов’язане застосовувати МСФЗ, воно складає цю консолідовану звітність за НП(С)БО.
Хто звільнений від складання консолідованої фінзвітності
Згідно з п. 6 розд. І НП(С)БО 2 материнське підприємство може бути звільнене від подання консолідованої фінзвітності за наявності всіх таких умов:
1. Воно є дочірнім підприємством іншого підприємства (повністю або частково належить іншому підприємству).
2. Власники неконтрольованої частки поінформовані про це і не заперечують.
3. Воно не є емітентом цінних паперів.
4. Його материнське підприємство складає консолідовану фінзвітність, яка є загальнодоступною.
Крім того, від обов’язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності та консолідованого звіту про управління звільняються малі та середні групи (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес) (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік).
Для визначення, чи належить група до малої, середньої або великої, застосовуються нижченаведені критерії на дату складання річної консолідованої фінзвітності (ст. 12 Закону про бухоблік):
1. Малі групи — відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
— балансова вартість активів — до 4 мільйонів євро включно;
— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 мільйонів євро включно;
— середня кількість працівників — до 50 осіб включно.
2. Середні групи — не відповідають критеріям для малих груп, але відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
— балансова вартість активів — до 20 мільйонів євро включно;
— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 40 мільйонів євро включно;
— середня кількість працівників — до 250 осіб включно.
3. Великі групи — не відповідають критеріям для середніх груп, але відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
— балансова вартість активів — понад 20 мільйонів євро;
— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 мільйонів євро;
— середня кількість працівників — понад 250 осіб.
Для перерахунку критеріїв, установлених у євро, застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі офіційних валютних курсів НБУ, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.
Якщо група протягом двох років поспіль не відповідає критеріям своєї категорії, вона належить до відповідної категорії, критеріям якої відповідають показники (ч. 1 ст. 12 Закону про бухоблік).
Приклад 2. Підприємство «Омега» (материнське) контролює підприємство «Сигма» (дочірнє). Жодне з цих підприємств не є підприємством, що становить суспільний інтерес. На дату складання річної консолідованої фінзвітності сукупні показники групи «Омега-Сигма» такі:
— балансова вартість активів: 3 мільйони євро;
— чистий дохід від реалізації: 6 мільйонів євро;
— середня кількість працівників: 45 осіб.
Подібні показники були і протягом двох попередніх років.
Позаяк група «Омега-Сигма» відповідає щонайменше двом критеріям для малої групи (в цьому випадку всім трьом) і в її складі немає підприємств, що становлять суспільний інтерес, підприємство «Омега» звільняється від обов’язкового складання та подання консолідованої фінзвітності.
Форми консолідованої фінзвітності
Консолідована фінзвітність складається з таких форм, визначених НП(С)БО 1:
1. Консолідований Баланс (Звіт про фінансовий стан) (форма №1-к).
2. Консолідований Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма №2-к).
3. Консолідований Звіт про рух грошових коштів (може складатися за прямим методом (форма №3-к) або непрямим методом (форма №3-кн)).
4. Консолідований Звіт про власний капітал (форма №4-к).
5. Примітки до консолідованої фінансової звітності.
Звітний період
Звітним періодом для складання консолідованої фінзвітності, як і звичайної фінзвітності, є календарний рік.
Водночас може складатися і проміжна консолідована фінзвітність за результатами І кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Це передбачено як Законом про бухоблік, так і Порядком №419.
Подання консолідованої фінзвітності
Підприємства, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні госпоперації, подають консолідовану фінзвітність групи власникам (засновникам), до центру збору фінзвітності та іншим користувачам не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше строків, передбачених законодавством для оприлюднення річної консолідованої фінзвітності (п. 11 Порядку №419).
З наведеного випливає, що консолідовану фінзвітність не подають органам статистики.
Водночас згідно з п. 5 Порядку №419 середні підприємства подають річну консолідовану фінзвітність органам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку (крім органів казначейства) — не пізніше 1 червня року, наступного за звітним роком. Пункт 2 зазначає, що фінзвітність подають органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їхню вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також іншим органам та користувачам згідно із законодавством, зокрема органам держстатистики.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб’єкти господарювання державного сектору економіки, подають консолідовану фінзвітність щодо підприємств, які належать до сфери їх управління, щокварталу не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 15 квітня наступного за звітним року (п. 8 Порядку №419):
— Мінекономіки;
— Мінфіну.
Так само Укркоопспілка, об’єднання підприємств, утворені за рішенням КМУ або центрального органу виконавчої влади, подає консолідовану фінансову звітність:
— Мінфіну;
— Мінекономіки;
— відповідному центральному органу виконавчої влади (які утворені таким органом).
Об’єднання підприємств, утворені на добровільних засадах, подають консолідовану фінзвітність, якщо це передбачено установчими документами.
Органи, які здійснюють управління майном суб’єктів господарювання комунального сектору економіки, крім власної звітності, подають консолідовану фінзвітність щодо підприємств, які належать до сфери їхнього управління, відповідним місцевим органам виконавчої влади щокварталу не пізніше 30 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 10 березня наступного за звітним року (п. 9 Порядку №419).
Фінзвітність не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 14 Закону про бухоблік). Підприємства зобов’язані надавати копії фінзвітності та консолідованої фінзвітності на запит юридичних та фізичних осіб.
Оприлюднення річної фінзвітності
Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, що не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій та суб’єкти господарювання у видобувних галузях зобов’язані оприлюднювати річну фінансову та консолідовану фінансову звітність (разом з аудиторськими звітами, звітом про управління тощо) на своїй вебсторінці або вебсайті не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним періодом.
Великі підприємства (що не є емітентами цінних паперів) та середні підприємства зобов’язані оприлюднювати таку звітність не пізніше 1 червня року, наступного за звітним періодом.
Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб’єктів інвестиційної діяльності), зобов’язані оприлюднювати річну консолідовану фінзвітність за міжнародними стандартами разом з аудиторським звітом, консолідованим звітом про управління, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або вебсайті не пізніше 1 червня року, наступного за звітним періодом.
Оприлюднена річна фінансова та консолідована фінансова звітність має зберігатися на вебсайтах підприємств не менше ніж 6 років.
Фінансова та консолідована фінансова звітність, складена на основі таксономії фінзвітності за міжнародними стандартами, подається до центру збору фінзвітності в єдиному електронному форматі.
Уточнену фінзвітність та уточнену консолідовану фінзвітність можна подавати на заміну раніше поданої за результатами аудиторської перевірки, виправлення помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення здійснюються у такому самому порядку.
Основні етапи складання консолідованої фінзвітності
Процес складання консолідованої фінзвітності за НП(С)БО передбачає декілька ключових етапів (розд. ІІ НП(С)БО 2).
Перший етап: єдина облікова політика та звітний період.
Фінзвітність материнського підприємства та його дочірніх підприємств, що використовується для складання консолідованої звітності, має складатися за той самий звітний період і на ту саму дату балансу. При цьому консолідовану фінзвітність складають з фінансової звітності групи з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо в групі є підприємство, що застосовує іншу облікову політику, треба зробити відповідне коригування.
Приклад 3. Материнське підприємство «МП-Трейд» готує консолідовану фінзвітність станом на 31 грудня 2023 року. Його дочірнє підприємство «ДП-Логістика» також складає свою фінзвітність на 31 грудня 2023 року. Проте «МП-Трейд» оцінює свої запаси за методом ФІФО (перше надходження — перший відпуск), тимчасом як «ДП-Логістика» для своїх аналогічних запасів використовує метод середньозваженої собівартості.
Перед включенням фінансових даних «ДП-Логістика» до консолідованої звітності треба зробити коригування. Потрібно перерахувати вартість запасів та собівартість реалізованої продукції (товарів) «ДП-Логістика» так, ніби воно використовувало метод ФІФО, аналогічно до «МП-Трейд». Це забезпечить, що подібні операції (оцінка запасів) у межах групи відображаються за єдиною обліковою політикою.
Другий етап: включення показників та консолідація.
Консолідовану фінзвітність складають впорядкованим додаванням показників фінзвітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінзвітності материнського підприємства.
Приклад 4. Материнське підприємство «МП-Холдинг» та його дочірнє підприємство «ДП-Сервіс» підготували свою фінзвітність (після всіх необхідних коригувань на першому етапі для забезпечення єдиної облікової політики та звітного періоду).
Вибрані показники з їхньої звітності (умовні цифри):
| Показник | МП-Холдинг (тис. грн) | ДП-Сервіс (тис. грн) |
| Активи: | ||
| Кошти та їх екв. | 500 | 200 |
| Основні засоби | 2 000 | 800 |
| Доходи/Витрати: | ||
| Дохід від реалізації | 10 000 | 3 000 |
| Собівартість реалізації | 6 000 | 1 800 |
На цьому етапі відбувається порядкове додавання аналогічних показників фінзвітності «ДП-Сервіс» до показників «МП-Холдинг».
Консолідовані кошти та їх еквіваленти: 500 (МП) + 200 (ДП) = 700 тис. грн.
Консолідовані основні засоби: 2 000 (МП) + 800 (ДП) = 2 800 тис. грн.
Консолідований дохід від реалізації: 10 000 (МП) + 3 000 (ДП) = 13 000 тис. грн.
Консолідована собівартість реалізації: 6 000 (МП) + 1 800 (ДП) = 7 800 тис. грн.
Ці підсумовані показники (та інші аналогічні статті звітності) формують основу для консолідованої фінзвітності перед тим, як будуть зроблені елімінуючі коригування на наступних етапах (наприклад, вилучення внутрішньогрупових операцій).
Третій етап: вилучення внутрішньогрупових операцій та сальдо.
Під час складання консолідованої фінзвітності обов’язково підлягають вилученню:
1. Балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства в кожне дочірнє підприємство та частка материнського підприємства в капіталі кожного дочірнього підприємства.
2. Сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо.
3. Сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).
Приклад 5. Розгляньмо групу: материнське підприємство «МП-Холдинг» та його дочірнє підприємство «ДП-Сервіс».
Для вилучення балансової вартості фінансових інвестицій та частки в капіталі:
1. «МП-Холдинг» інвестувало 1 000 тис. грн у придбання 100% статутного капіталу «ДП-Сервіс». У балансі «МП-Холдинг» ця сума відображена як «Фінансові інвестиції в дочірні підприємства». У капіталі «ДП-Сервіс» відображено статутний капітал у розмірі 1 000 тис. грн, що належить «МП-Холдинг».
2. При консолідації ці 1 000 тис. грн фінансових інвестицій «МП-Холдинг» та 1 000 тис. грн статутного капіталу «ДП-Сервіс» (частка материнського підприємства) будуть взаємно вилучені (еліміновані). Це робиться для того, щоб активи та капітал групи не були завищені.
Для вилучення суми внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо:
1. Протягом звітного періоду «ДП-Сервіс» надало послуги «МП-Холдинг» на суму 200 тис. грн. Ця сума відображена як дохід у «ДП-Сервіс» та як витрати у «МП-Холдинг».
2. Станом на кінець періоду «МП-Холдинг» має заборгованість перед «ДП-Сервіс» за ці послуги у розмірі 50 тис. грн. Ця сума відображена як дебіторська заборгованість у «ДП-Сервіс» та як кредиторська заборгованість у «МП-Холдинг».
При консолідації:
1. Внутрішньогруповий дохід «ДП-Сервіс» (200 тис. грн) та відповідні внутрішньогрупові витрати «МП-Холдинг» (200 тис. грн) будуть вилучені.
2. Внутрішньогрупова дебіторська заборгованість «ДП-Сервіс» (50 тис. грн) та відповідна внутрішньогрупова кредиторська заборгованість «МП-Холдинг» (50 тис. грн) будуть вилучені.
Для вилучення суми нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій:
1. «ДП-Сервіс» продав «МП-Холдинг» товар зі складу за 150 тис. грн. Собівартість цього товару для «ДП-Сервіс» становила 100 тис. грн, тобто «ДП-Сервіс» відобразило прибуток 50 тис. грн.
2. На кінець звітного періоду цей товар все ще перебуває на складі «МП-Холдинг» і не був проданий зовнішнім покупцям.
При консолідації нереалізований прибуток у розмірі 50 тис. грн (150 тис. грн - 100 тис. грн) буде вилучено. Це означає, що консолідована вартість запасів буде зменшена на 50 тис. грн (до собівартості для групи, тобто 100 тис. грн), а консолідований прибуток також буде зменшений на цю суму. Якби товар був проданий зовнішньому покупцю, прибуток вважався б реалізованим для групи.
Четвертий етап: визначення неконтрольованої частки.
Материнське підприємство для складання консолідованої фінзвітності визначає неконтрольовану частку у власному капіталі, чистому прибутку (збитку) та сукупному доході дочірніх підприємств. Вона визначається як добуток відсотка наявних голосів, які не належать материнському підприємству, відповідно до власного капіталу, чистого прибутку (збитку) та сукупного доходу дочірніх підприємств з урахуванням суми нереалізованого прибутку (збитку) від внутрішньогрупових операцій.
Приклад 6. Материнське підприємство «Контроль-Плюс» володіє 80% акцій дочірнього підприємства «Актив-Інвест». Отже, неконтрольована частка (НЧ) становить 20% (100% - 80%).
Припустімо, фінансові показники «Актив-Інвест» за звітний період (після всіх коригувань на єдину облікову політику, але до врахування впливу нереалізованих прибутків на розрахунок НЧ) такі:
1. Власний капітал на кінець періоду (включаючи прибуток поточного року): 600 000 грн.
2. Чистий прибуток за рік: 100 000 грн.
3. Сукупний дохід за рік (припустимо, чистий прибуток 100 000 грн + інший сукупний дохід 20 000 грн): 120 000 грн.
Також відомо, що у складі чистого прибутку «Актив-Інвест» (100 000 грн) міститься нереалізований прибуток у розмірі 10 000 грн від продажу товарів материнському підприємству «Контроль-Плюс». Ці товари все ще перебувають на складі «Контроль-Плюс» на кінець періоду.
Потрібно вчинити так.
Коригування показників «Актив-Інвест» для розрахунку НЧ:
— чистий прибуток «Актив-Інвест», що підлягає розподілу (з урахуванням нереалізованого прибутку): 100 000 грн - 10 000 грн = 90 000 грн;
— сукупний дохід «Актив-Інвест», що підлягає розподілу: 120 000 грн - 10 000 грн (вплив нереалізованого прибутку) = 110 000 грн;
— власний капітал «Актив-Інвест», що належить до НЧ (з урахуванням впливу нереалізованого прибутку поточного року на капітал): 600 000 грн - 10 000 грн = 590 000 грн.
Розрахунок неконтрольованої частки:
— НЧ у чистому прибутку «Актив-Інвест»: 20% х 90 000 грн (скоригований чистий прибуток) = 18 000 грн;
— НЧ у сукупному доході «Актив-Інвест»: 20% х 110 000 грн (скоригований сукупний дохід) = 22 000 грн;
— НЧ у власному капіталі «Актив-Інвест» (на кінець періоду): 20% х 590 000 грн (скоригований власний капітал) = 118 000 грн.
Ці розраховані суми неконтрольованої частки будуть відображені окремо у відповідних розділах консолідованої фінзвітності (наприклад, НЧ у власному капіталі — у консолідованому балансі; НЧ у чистому прибутку та сукупному доході — у консолідованому звіті про фінансові результати та звіті про сукупний дохід відповідно).
П’ятий етап: особливості обліку привілейованих акцій.
Якщо дочірнє підприємство випустило привілейовані акції, що класифікуються як інструменти власного капіталу, за якими накопичується сума дивідендів та які перебувають у володінні за межами групи, материнське підприємство розраховує свою частку прибутку або збитку після коригування на суму дивідендів за привілейованими акціями дочірнього підприємства незалежно від оголошення дивідендів.
Приклад 7. Материнське підприємство «Альянс-Капітал» володіє 90% звичайних акцій дочірнього підприємства «Прогрес-Фінанс».
«Прогрес-Фінанс» також має випущені кумулятивні привілейовані акції на загальну номінальну вартість 200 000 грн із фіксованою ставкою дивіденду 10% річних. Усі ці привілейовані акції належать інвесторам, що не входять до групи «Альянс-Капітал».
За звітний рік чистий прибуток «Прогрес-Фінанс» (до вирахування дивідендів за привілейованими акціями) становить 150 000 грн. Дивіденди за привілейованими акціями за цей рік ще не були оголошені.
Потрібно вчинити так.
Розрахунок суми дивідендів за привілейованими акціями:
— річна сума дивідендів за привілейованими акціями = 200 000 грн х 10% = 20 000 грн;
— позаяк акції кумулятивні, ця сума враховується незалежно від того, чи були дивіденди оголошені.
Визначення прибутку «Прогрес-Фінанс», що належить власникам звичайних акцій (включаючи материнське підприємство):
— прибуток, доступний для розподілу між власниками звичайних акцій = чистий прибуток — дивіденди за привілейованими акціями;
— прибуток = 150 000 грн - 20 000 грн = 130 000 грн.
Розрахунок частки прибутку «Прогрес-Фінанс», що належить материнському підприємству «Альянс-Капітал»:
— частка МП = прибуток, доступний для власників звичайних акцій х відсоток володіння МП звичайними акціями;
— частка «Альянс-Капітал» = 130 000 грн х 90% = 117 000 грн.
Таким чином, при консолідації «Альянс-Капітал» включить до свого консолідованого прибутку 117 000 грн як свою частку в прибутку «Прогрес-Фінанс», а не 90% від 150 000 грн. Решта 13 000 грн (130 000 грн - 117 000 грн) буде часткою неконтролюючих акціонерів (власників решти 10% звичайних акцій), а 20 000 грн належатимуть до власників привілейованих акцій (які є зовнішніми стосовно групи).
Шостий етап: курсові різниці.
Курсові різниці, що виникають під час перерахунку показників фінзвітності дочірніх підприємств, які розташовані за межами України, у валюту України визначаються згідно з НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».
Приклад 8. Українська компанія «UA-Інвест» (материнське підприємство) має дочірнє підприємство «PL-Актив», що розташоване у Польщі та веде облік у польських злотих (PLN).
Для включення фінансових показників «PL-Актив» до консолідованої звітності «UA-Інвест» (яка складається в гривнях) активи, зобов’язання, доходи та витрати «PL-Актив» перераховуються з PL в UAH. Курсові різниці, що виникають внаслідок цього перерахунку (наприклад, через зміну курсу PLN/UAH між датою операції та звітною датою), визнаються та відображаються у консолідованій звітності згідно з правилами НП(С)БО 21.
Розкриття інформації у фінзвітності
У консолідованій фінзвітності обов’язково розкривається така інформація:
1. Неконтрольована частка у власному капіталі, чистому прибутку (збитку) та сукупному доході наводиться окремо.
2. У примітках до консолідованої фінзвітності наводиться інформація про перелік дочірніх підприємств, причини, з яких показники фінзвітності дочірнього підприємства не включено, перелік дочірніх підприємств, над якими втрачено контроль, назви підприємств, у яких материнське підприємство має більше ніж половину голосів, але не має контролю, а також вплив придбання або продажу дочірніх підприємств на фінансове становище та результати діяльності.
3. Міністерства та інші органи державного сектору у примітках до консолідованої фінзвітності наводять інформацію про фінансові інвестиції.
4. Загальна інформація про підприємство, що включає назву, організаційно-правову форму, місцезнаходження, короткий опис основної діяльності, назву материнського підприємства, середню кількість працівників, дату затвердження звітності та повідомлення про стандарти, за якими складено звітність.
5. Опис облікової політики через розкриття принципів оцінки статей та методів обліку.
6. Склад коштів, а також склад статей звіту про рух грошових коштів «Інші надходження» та «Інші платежі».
7. Інформація про придбання або продаж дочірніх підприємств протягом звітного періоду, включаючи їх загальну вартість, частину, сплачену/отриману грошима, суму грошей у складі активів, а також суму активів та зобов’язань придбаного/проданого підприємства.