ДПС у листі від 16.07.2025 №760/2/99-00-24-01-04-02 (див. «ДК» №30/2025) розглядає і таку ситуацію.
У 2014 році міська рада, відповідно до постанови КМУ №1253 та п. 170.1 ПКУ, ухвалила рішення «Про затвердження мінімальної місячної оренди 1 кв. м загальної площі нерухомого майна», що регламентує мінімальну вартість оренди для фізосіб.
Запитання
Чи можна вважати, що рішення міської ради, ухвалене у 2014 році, залишається чинним для потреб оподаткування доходу фізосіб від оренди доти, поки не буде скасоване aбo змінене, чи все ж таки треба щороку ухвалювати й оприлюднювати нове рішення до початку звітного року, аби воно мало силу для визначення об’єкта оподаткування згідно з пп. 170.1.2 ПКУ?
Як зрозуміло із запитання, орендаря або орендодавця цікавило питання збереження чинності попереднього (хоч і дуже старого, 11 років усе ж таки) рішення про встановлення мінімальної орендної плати на території певної громади. Чи можна застосовувати його сьогодні при оренді нерухомості у фізосіб, при визначенні оподатковуваного доходу, з якого ця фізособа має сплачувати ПДФО та ВЗ?
Відповідь на запитання
З огляду на норми абзацу другого пп. 170.1.2 ПКУ та пункту 6 Методики визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затвердженої постановою КМУ від 29.12.2010 №1253, орган місцевого самоврядування зобов’язаний щороку ухвалювати рішення щодо визначення мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна й оприлюднювати її до початку звітного податкового року у спосіб, найдоступніший для мешканців територіальної громади.
Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
Увага: ми з податківцями абсолютно згодні, тому що це пряма норма закону — абзац другий пп. 170.1.2 ПКУ.