Бланк Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, терміни її подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.
Форму декларації з податку на прибуток затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 №897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зі змінами та доповненнями).
Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків.
Усі новини від редакції «Дебет-Кредит» про податок на прибуток дивіться за посиланням.
Хто подає декларацію з податку на прибуток у 2025 році щокварталу?
Декларацію з податку на прибуток подають платники, які зазначені у п. 133.1 – 133.2 ПКУ, які одночасно з цим зобов’язані подавати квартальну декларацію.
Це:
— резиденти України — суб’єкти господарювання, юрособи, які перебувають на загальній системі оподаткування і відповідно є платниками податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначений за показниками звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період перевищує 40 млн грн;
— юрособи, які утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн;
— нерезиденти-юрособи, які утворені у будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн;
— нерезиденти, які провадять господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи з джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн.
Увага: всі перелічені суб’єкти, якщо вони утворені у 2025 році, мають перший річний звітний період і тому квартальні декларації з податку на прибуток не подають (п. 137.5 ПКУ).
Може бути така ситуація: у 2024 р. дохід платника був менший ніж 40 млн грн, а за підсумками півріччя 2025 року він уже досяг такого обсягу. Подавати декларацію за півріччя 2025 року ще не потрібно, адже дохідний критерій визначається саме за річний період. Може статися, що до кінця 2025 року річний дохід зменшиться (внаслідок збитків, знижок або повернень тощо), і річний обсяг доходу за 2025 рік буде менший за 40 млн грн. Тож дивимося тільки на річний обсяг доходу за минулий рік.
Неприбуткові організації, які порушили умови пп. 133.4.1 і 133.4.2 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулося пізніше) до останнього дня місяця, в якому вчинено таке порушення. Звіт подають у строк для місячного звітного періоду — до 20 числа місяця, наступного за тим місяцем, в якому сталося порушення. Така неприбуткова організація вилучається з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для потреб оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, і до кінця цього року подає квартальну декларацію з податку на прибуток та фінансову звітність. Це передбачено пп. 133.4.3 ПКУ.
Строки подання декларації
Щоквартальну декларацію подають у квартальні строки — 40 календарних днів після закінчення календарного кварталу. Якщо останній день припадає на вихідний (святковий або неробочий) день, то граничний строк подання переноситься на наступний робочий день.
Декларацію за півріччя 2025 року подають до 11 серпня 2025 року (включно). Перенесення строків на 11 серпня (понеділок) відбулося, адже 9 серпня (40-й день) припадає на суботу (вихідний).
Куди подавати декларацію?
Базовий варіант — це орган ДПС за вашим місцезнаходженням, тобто за основним місцем обліку.
Проте якщо протягом 2025 року у вас буде зміна місцезнаходження, треба врахувати таке.
Платник податку на прибуток у разі зміни місцезнаходження, пов’язаної зі зміною контролюючого органу, подає декларацію та сплачує податок на прибуток за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).
Простіше кажучи, якщо ви переїдете у 2025 році, то до 31.12.2025 звітуєте і сплачуєте податок на прибуток за старою адресою. Але за весь 2025 рік звітуватимете і сплачуватимете податок (частину за IV квартал) уже у 2026 році, і робитимете це вже за новою адресою.
Способи подання декларації
Великі та середні підприємства подають декларацію виключно в електронному вигляді (п. 49.4 ПКУ).
А решта мають три варіанти подання (п. 49.3 ПКУ):
— особисто (або через уповноважену особу);
— поштою (рекомендованим листом з описом вкладення);
— в електронному вигляді.
Відповідальність за неподання (порушення строків подання)
Неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток декларації з цього податку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Утім, позаяк воєнний стан усе ще не скасовано і не припинено, залишається одна загальна «воєнна» пільга. Її передбачено п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
За відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень) він звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням обов’язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
За якою формою подавати декларацію за півріччя 2025 року?
21 січня 2025 року набрав чинності наказ Мінфіну від 05.12.2024 №621. А 4 квітня 2025 року набрав чинності наказ Мінфіну від 13.02.2025 №94, зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 03.03.2025 №133.
Ці накази змінили форму декларації, і звітувати за новою формою треба починаючи зі звітного періоду І півріччя 2025 року. Роз’яснення податківців щодо цього за посиланням.
Порядок складання декларації
Інструкцію зі складання декларації з податку на прибуток, на жаль, досі не затвердили. Тому, складаючи її, доведеться спиратися на власний досвід, назви рядків та роз’яснення податківців.
Дуже докладно про заповнення цієї форми декларації (у редакції Наказу Мінфіну №111) ми розповіли за посиланням: цій статті. Тож зараз наголосимо лише на квартальних особливостях та розповімо, що нового з'явилося у піврічній формі.
Декларацію з податку на прибуток підприємств заповнюють на підставі первинних документів, складених відповідно до бухобліку, у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Декларацію з податку на прибуток складають наростаючим підсумком. Тобто в декларації за півріччя треба буде показати дані за перше півріччя (а не лише за ІІ квартал)!
Декларація з податку на прибуток складається з, власне, декларації та додатків до неї.
Додатків аж 15 штук (усі вони наведені наприкінці декларації), але кожен із них заповнюють лише за потреби. І лише додаток ФЗ — фінансова звітність — є додатком, який треба подати до кожної декларації.
Заголовна частина
У ній зазначають (у рядку 2) звітний період (у нашому випадку це І квартал 2025 року), хто і кому подає декларацію (рядки 4 — 10). Тут не має бути проблем, адже це стандартні рядки, які підприємство заповнює щодо кожної форми податкової звітності.
Зверніть увагу на рядок 10: відповідну позначку треба поставити в ньому тільки в тому разі, якщо ви належите до категорій осіб, які в ньому зазначені.
І до цього рядка внесли зміни в новій формі декларації. Тепер він має такий вигляд:
| 10 | Особливі відмітки Податкова декларація платника податку на прибуток підприємств: | |
| виробника сільськогосподарської продукції | ||
| Банку | ||
| фінансової установи (крім страховика) | ||
| Страховика | ||
| суб’єкта, який здійснює випуск та проведення лотерей | ||
| суб’єкта, що здійснює організацію та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів | ||
| суб’єкта, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, крім організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів | ||
| постійного представництва нерезидента | ||
| підприємства (організації) громадської організації осіб з інвалідністю, яке отримало дозвіл на користування пільгою | ||
| платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації | ||
| суб’єкта господарювання — юридичної особи, яка обрала спрощену систему оподаткування | ||
| фізичної особи — підприємця, у тому числі такої, яка обрала спрощену систему оподаткування, або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність | ||
| іноземної компанії | ||
| інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи3 | ||
| інвестора із значними інвестиціями4 | ||
| платника податку, що визначає податок на прибуток у вигляді мінімального податкового зобов’язання | ||
| резидента Дія Сіті — платника податку на особливих умовах | ||
| учасника індустріального парку4 | ||
| платника податку, який сплачує авансові внески за кожний пункт обміну іноземної валюти | ||
| платника податку, який сплачує авансові внески за кожне місце роздрібної торгівлі пальним | ||
Що нового: з’явилися три нові рядки, в яких треба ставити позначку відповідним платникам податку на прибуток (виділені жирним шрифтом).
Таблична частина
Вона складається з трьох граф: показники (де наводять опис певного рядка), код рядка (де наводять їхні номери та примітку про необхідність розшифрувати показники рядка в додатку) і сума (яку наводять у гривнях без копійок).
Рядків усього 44. Проте частина з них (з 29-го до 41-го, тобто 13 рядків) наводиться для виправлення помилок минулих періодів. Якщо у вас таких помилок не було, то складати ці рядки вам потреби не буде. А ще три рядки (з 42-го до 43-го, тобто 3 рядки) призначені для відображення наслідків порушень окремих норм ПКУ. Якщо у вас таких порушень не було, то в цих рядках теж будуть прочерки (в електронній формі вони залишатимуться порожні). Тобто фактично активними залишаються 28 рядків декларації.
Платник повинен відобразити в декларації п’ять основних показників:
— загальний дохід за мінусом ПДВ та акцизу (рядок 01);
— фінрезультат (прибуток або збиток) (рядок 02);
— податкові різниці (рядок 03);
— об’єкт оподаткування (рядок 04);
— сума податку на прибуток (рядок 19).
Деякі платники податку заповнюють й інші рядки декларації, залежно від їхньої специфіки та виду діяльності.
Загальний дохід (рядок 01)
У цьому рядку враховують показники доходу від будь-якої діяльності та фінансового результату до оподаткування, визначені відповідно до правил бухобліку.
Беруть ці дані з фінзвітності (тобто зі звіту про фінансові результати). І це мають бути справді всі отримані доходи. Проте в цьому звіті вони зазначені в тисячах гривень, а в декларації доведеться їх показати у гривнях без копійок.
Фінрезультат до оподаткування (рядок 02)
Це вже різниця між доходами та витратами підприємства — його чистий прибуток або збиток, але до оподаткування, тобто до утримання податку на прибуток.
Цей показник також беремо зі звіту про фінансові результати, але наводимо в гривнях без копійок.
І знову нагадуємо, що щоквартальну декларацію з податку на прибуток складають наростаючим підсумком. А тому дані в рядках 01 та 02 показують не за квартал, а за звітний період цілком.
Тому може виникнути ситуація, коли за І квартал підприємство мало збиток, а за І півріччя — вже прибуток або навпаки. Це абсолютно нормально: прибутки одного кварталу погашають збитки іншого тощо.
Податкові різниці (рядок 03)
Цей рядок заповнюють лише ті платники податку на прибуток, які зобов’язані застосовувати податкові різниці або вирішили застосувати їх добровільно. Але якщо ви звітуєте щокварталу, треба врахувати такий нюанс:
для платників податку, у яких річний дохід, визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п. 140.6, пп. 140.4.8 та 140.5.16 ПКУ).
Рішення про незастосування податкових різниць ухвалюється не щороку, а не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу.
Тобто є три обов’язкові податкові різниці, які (за наявності певних операцій або показників) застосовують усі. Щодо них усі складають додаток РІ і заповнюють рядок 03.
А от щодо інших — ті, хто в поточному 2025 році сума річного доходу не перевищує 40 млн грн, мають можливість від застосовування податкових різниць відмовитись!
Як це працює на практиці?
Припустімо, раніше у вас завжди сума річного доходу була більша за 40 млн грн і тому рішення про відмову у застосуванні податкових різниць ви ще ніколи не ухвалювали. Ухвалити таке рішення ви можете у будь-який момент. Наприклад, у І кварталі 2025 року. Проте ризикуєте: якщо за рік сума доходу в рядку 01 буде більша за 40 млн грн, це рішення «згорає», вам доведеться донарахувати податкові різниці починаючи зі звітного періоду перевищення цього ліміту, і в наступних роках ви вже ніколи не зможете ухвалити таке рішення знову!
Отже, як правило, ті, в кого минулорічний дохід перевищує 40 млн грн, не тільки звітують щокварталу, а й щокварталу застосовують податкові різниці.
Проте, в декого з них наприкінці поточного року може з’ясуватися, що сума річного доходу 40 млн грн не перевищила! І ось тут виникає гарна можливість відмовитися від податкових різниць та спростити собі податковий облік.
Платник податку, який за результатами попереднього податкового (звітного) року, що передує звітному року, мав дохід, що перевищував 40 млн грн, подавав декларації за звітні періоди — І квартал, півріччя, три квартали звітного року — та коригував фінансовий результат до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів (40 млн грн) має право задекларувати в річній декларації за звітний рік рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та не здійснювати коригування і не відображати податкові різниці у додатку РІ до рядка 03 РІ декларації за результатами звітного року (крім обов’язкових податкових різниць).
Уточнюючі декларації при цьому за І квартал, півріччя та три квартали подавати не потрібно.
Об’єкт оподаткування (рядок 04) і податок на прибуток (рядок 19)
Ці рядки взаємопов’язані, адже застосуванням ставки податку до об’єкта оподаткування ми отримуємо значення рядка податку на прибуток.
Але і тут є квартальні нюанси.
Значення рядка 04 рахуємо шляхом корегування значення фінрезультату до оподаткування (рядок 02) на суму податкових різниць (03). Обидва показника наводимо наростаючим підсумком, але чи будуть податкові різниці у півріччі 2025 року, кожен платник має визначити самостійно (див. вище).
Щодо податку на прибуток, який зазначається в рядку 19, то це фінальний показник — саме те, що ви маєте сплатити. Але ті, хто звітує щокварталу, і податок на прибуток платять щокварталу. Тож показник до сплати має бути в сумі податку, яка виникла за останній квартал.
Коли ми складатимемо декларацію за півріччя 2025 року, в рядку 17 буде вже сума податку за це півріччя (тобто наростаючим підсумком). Після цього в рядку 18 треба буде показати значення рядка 17 з декларації за І квартал 2025 року. А в рядку 19 показати різницю: рядок 17 - рядок 18.
Додаток ФЗ
Про правила складання квартальної фінансової звітності у 2025 році ми докладно розповіли у статті за посиланням.
При цьому виникає цікавий момент, якщо подавати декларацію з податку на прибуток та фінзвітність в електронній формі, що називається, в останній день.
Бо ті, хто звітує на папері, подають фінзвітність окремо — до Держстату і до ДПС. А ті, хто звітує в електронному вигляді, мають два варіанти подання фінзвітності: тільки до ДПС чи так, щоб вона дійшла і до ДПС, і до Держстату.
Створюючи фінзвітність для її подання до ДПС і Держстату, треба використовувати формати з першою літерою «S», а для подання тільки до ДПС — обирати формати з першою літерою «J».
Але варіанта «тільки до Держстату» — немає. А граничні строки подання фінзвітності за І квартал 2025 року до Держстату та до ДПС — різні.
Останній день звітування за півріччя до Держстату — це 30 липня 2025 року.
А до ДПС декларація за І квартал 2025 року подається аж до 11 серпня.
При цьому фінзвітність є невід’ємною частиною декларації з податку на прибуток, без якої її подання не визнають. То як вийти з ситуації? Звітувати до обидвох органів до 30 квітня? Ні.
Хоча декларація і додатки до неї і мають надсилатися разом, цього разу податківці роблять виняток.
Вони дозволяють надіслати фінзвітність раніше (наприклад, 30 липня) у форматі S (щоб його отримали і Держстат, і ДПС), а пізніше (наприклад, 11 серпня) — декларацію з іншими додатками! Надсилати фінзвітність наново з такою декларацією не потрібно — вважається, що ви цей додаток уже подали, і він враховується з цією декларацією. Тільки не забудьте поставити позначку «+» у відповідній графі «ФЗ» рядка «Наявність додатків» та у відповідних графах рядка про подані форми фінзвітності наприкінці декларації!
Що ще змінилося в формі декларації порівняно з декларацією, яку складали за І квартал 2025 року
В самій декларації
Оновили назви рядків 26, 27 і 28 щодо сплати авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют. До них додали згадку про місця роздрібної торгівлі пальним, з яких теж сплачуються авансові внески з податку на прибуток.
Аналогічна зміна назви і в рядку про виправлення помилок щодо сум авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют — тепер там теж є згадка про місця роздрібної торгівлі пальним.
Згадку про місця роздрібної торгівлі пальним додали і в додатку ВП. Адже для виправлення помилок у декларації потрібно, щоб назви рядків, до яких вносять зміни, збігалися з назвами рядків декларації.
Сам розрахунок авансових внесків тепер треба буде робити в новому додатку. Раніше він мав скорочену назву ОВ — тепер це додаток ЩАВ і присвячений він не лише пунктам обміну валют, а й місцям роздрібної торгівлі пальним. Посилання на цей додаток бачимо в рядку 26 декларації. Отже, і в таблиці «Наявність додатків» графу про додаток ОВ замінили на графу про ЩАВ (аналогічну заміну зробили в примітці 11 до рядка 28 декларації).
Також у додатку ЗП доповнили назву рядка 16.5 посиланням на підпункт 141.14.3 ПКУ. Позаяк не лише авансові внески, сплачені з пунктів обміну валют, а й авансові внески, сплачені за місця роздрібної торгівлі пальним, дають право на зменшення податку на прибуток до сплати за звітний період!
Доповнили примітку 5 до рядка «Податок на прибуток з об’єктів оподаткування, визначених окремо ((позитивне значення) (рядок 06.4.1 + рядок 06.4.2) х ____/ 100)» уточненням, яку ставку зазначають фінансові установи (крім страховиків), — це базова (основна) ставку податку на прибуток у відсотках, установлена пунктом 136.1-1 ПКУ.
Аналогічне доповнення зробили:
- у примітці 2 додатка АВ (який складають до рядка 20 декларації);
- у примітці 1 додатка ЗП (який подають до рядка 16 декларації);
- у примітці 6 додатка КІК (який подають до рядка 06.1 КІК);
- у примітці 2 додатка ВП (який подають у разі виправлення помилок минулих звітних періодів).
У додатку ПН вилучили рядок 23 Таблиці 1, в якому раніше відображали виплачені нерезидентам «Доходи за виробництво та/або розповсюдження реклами». Отже, колишній рядок 24 став рядком 23, підтягнулася і подальша нумерація рядків у цій таблиці. Зміна нумерації вплинула і на заповнення декларації — тепер до неї в рядок 24 переносять значення рядка 33 (під цим номером тепер іде рядок «Усього»)
У додатку РІ викладено в новій редакції назви рядків 3.2.3.3, 3.1.6.2 і 3.1.7.1. А в додатку ДІЯ — назви рядків 14.6, 22.2 і 28.2. При цьому призначення самих рядків не змінилося. Уточнено лише категорію нерезидентів, операції з якими відображають у цих рядках. Тобто їх привели у відповідність до поточної редакції ст. 39 ПКУ.
Ще в додатку ДІЯ колишній рядок 16.5 (про нестачу майна, виявленого під час інвентаризації) замінили двома рядками.
Тепер рядок 16.5 має назву «суми пенсійного внеску у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів» — йдеться про внески, сплачені за інших осіб без вимоги їх компенсації.
А згадані нестачі майна тепер відображатимуть у новому рядку 16.6.
У зв’язку з чим оновлено і назву рядка 17 цього додатка. Тепер у формулі, за якою рахується загальна сума вартості майна, переданого іншим особам безоплатно, враховуватиметься рядок 16.5 (але рядок 16.6 — не враховуватиметься).
А от додаток АМ (про амортизацію) виклали повністю в новій редакції!
Зверніть увагу: в таблиці «Інформація щодо нарахованої амортизації» з’явився рядок про амортизацію ОЗ типу А3ж — це (як каже нова примітка 3) житлові будинки (окремі квартири, кімнати тощо), розташовані на території України, придбані або споруджені під час дії воєнного стану у зв’язку з переміщенням підприємства або його працівників, які мають статус внутрішньо переміщених осіб. Амортизація таких ОЗ здійснюється відповідно до п. 69 підрозд. 4 розділу XX ПКУ.
Але найбільше змінився вигляд другої таблиці цього додатка.
Раніше вона мала назву «Інформація про результати інвентаризації об’єктів основних засобів, станом на 1 число податкового (звітного) періоду 2020 року, в якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу амортизації» і вона складалася в разі прийняття рішення про застосування «виробничого» методу нарахування амортизації відповідно до пункту 52 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.
Тепер вона має назву «Інформація про результати інвентаризації об’єктів основних засобів станом на 01 число податкового (звітного) періоду 20__ року, в якому прийнято рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні». І заповнюють її в разі ухвалення рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні, відповідно до п. 43-1 підрозд. 4 розділу XX ПКУ.
Тепер ця таблиця посилається на примітку 4. У ній наводять дані (балансову залишкова вартість) тільки щодо чотирьох груп ОЗ, щодо яких можна застосувати скорочені строки амортизації.
| Номер групи | Балансова (залишкова) вартість | |
| на початок звітного (податкового) періоду | на кінець звітного (податкового) періоду | |
| 1 | 2 | 3 |
| група 3 (передавальні пристрої) | ||
| група 4 (машини та обладнання) | ||
| група 5 (транспортні засоби) | ||
| група 9 (інші основні засоби) | ||
Ще в новій редакції виклали додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ декларації. Але його заповнювати ми вже будемо в декларації за весь 2025 рік. Тож зараз ми його не розглядаємо.
Інструкції із заповнення та подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства від редакції «Дебет-Кредит» за 2024 рік дивіться за посиланнями: