Суттєво. Податківці розповіли, чи виникає ПЗ з ПДВ в разі придбання таких товарів та використання їх працівниками та відвідувачами офісу.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, платник ПДВ, який надає послуги програмування замовнику — нерезиденту, в процесі своєї господарської діяльності здійснив ряд витрат за наступними напрямами: придбання товарів (вода, кава, чай, цукор тощо), призначених для споживання працівниками та відвідувачами офісу; харчування працівників; придбання товарів/послуг для проведення заходів, тренінгів, навчань, санітарно-гігієнічні потреби. Частина товарів/послуг була придбана платником з ПДВ, а частина — без ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи необхідно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до підпункту «а» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, якщо платником товари/послуги придбаваються з ПДВ у платників ПДВ;
2) чи можуть бути кваліфіковані витрати в описаній у зверненні ситуації як безоплатна передача товарів/послуг; чи необхідно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ з урахуванням того, що вартість своїх послуг платник формує таким чином, щоб отриманий прибуток покривав витрати в описаній у зверненні ситуації?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі − Закон №996)).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Відповідно до пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ місцем постачання зазначених у такому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать, зокрема, послуги, зазначені у підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, а саме: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.
Постачання товарів/послуг включає в себе безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт «в» підпункту 14.1.185 та підпункт «в» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності, зокрема в операціях, зазначених у підпункті «а» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, а саме: що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
Щодо питань 1 — 2
Якщо послуги програмування, які платник ПДВ надає нерезиденту, належать до категорії послуг, визначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то місцем постачання таких послуг буде місце реєстрації їх отримувача. Якщо отримувачем таких послуг є нерезидент, який зареєстрований за межами митної території України, то операція платника з постачання таких послуг нерезиденту не буде об'єктом оподаткування ПДВ.
Суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником ПДВ у зв’язку з придбанням товарів/послуг (у тому числі у разі забезпечення працівників та відвідувачів офісу харчуванням, для проведення заходів, тренінгів, навчань, санітарно-гігієнічних потреб тощо), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ).
Операція платника ПДВ з безоплатного постачання товарів/послуг (у тому числі працівникам та відвідувачам офісу) є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, база оподаткування ПДВ при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.
При цьому, у разі якщо вартість безоплатно поставлених/наданих товарів/послуг (у тому числі працівникам та відвідувачам офісу) платником не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то постачання/надання таких товарів/послуг розглядається як операція з безоплатної передачі/постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.
У разі якщо вартість безоплатно поставлених/наданих товарів/послуг працівникам та відвідувачам офісу платником включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях, а тому постачання/надання вказаних товарів/послуг не розглядається як окрема операція з передачі/постачання (у тому числі з безоплатної передачі/постачання) товарів/послуг, яка підлягає оподаткуванню ПДВ.
Водночас обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ виникає у платника ПДВ у тому разі, якщо придбані товари/послуги та/або необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях (у тому числі в операціях, які не є об’єктом оподаткування ПДВ в зв’язку з тим, що місце постачання послуг розташоване за межами митної території України) або не в господарській діяльності такого платника податку незалежно від того, чи при придбанні таких товарів/послуг суми ПДВ включалися до складу податкового кредиту, чи ні (за виключенням товарів/послуг, придбаних до 1 липня 2015 року).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).