Одиниця вимірювання у ПН: тільки кілограми?
Нова форма ПН запровадила й нові правила зазначення одиниці вимірювання сільгосптоварів, які реалізуються у межах режиму експортного забезпечення. А як щодо цих товарів, які реалізуються в Україні?
З 1 грудня 2024 року запроваджено режим експортного забезпечення й у податкових накладних, складених за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та постачання на митній території України окремих видів товарів одиниці виміру товарів зазначають у кілограмах.
Саме таке формулювання нині передбачено Порядком заповнення податкових накладних, затвердженим наказом Мінфіну України від 31.12.2015 №1307.
Перелік окремих видів товарів визначено абз. 2 ст. 19-2 Закону про зовнішньоекономічну діяльність, зокрема це товари згідно з УКТ ЗЕД: 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1001, 1002, 1003, 1004, 1005 (кукурудза), 1201, 1205 (насіння ріпаку або кользи), 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306.
Винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, передбачені абз. 10-12 статті 19-2 Закону про зовнішньоекономічну діяльність:
— вивезення окремих видів товарів як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 МКУ;
— вивезення окремих видів товарів (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пп. 15 розділу IX Закону про карантин рослин.
Але у постачальника товарів, які є в переліку окремих видів товарів, виникло запитання щодо складання ПН у разі реалізації посівного матеріалу не на експорт. Чи потрібно зазначати у ПН кілограми, чи все ж таки можна застосувати відмінну одиницю вимірювання? Можливо, покупець потім сам стане експортером у межах РЕЗ і йому доведеться складати ПН тільки у кілограмах. Але чи поширюється ця вимога на весь ланцюг постачання, від виробника до експортера?
У «ЗІР» (категорія консультації 101.29) податківці пояснили: «У податкових накладних, що скрадатимуться з 01.12.2024 як за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів, так і за операціями з їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту, одиниці виміру товарів повинні зазначатись у кілограмах».
Тому більшість постачальників, аби уникнути у майбутньому непорозумінь, почали переводити облік окремих товарів у кілограми. Хоча деякі контрагенти знайшли інший вихід із ситуації й у первинних документах зазначають дві одиниці вимірювання, що не забороняється законодавством. Вони ведуть облік у тоннах і додатково проставляють інформацію в кілограмах у видаткових накладних при відвантаженні.
У коментованій ІПК від 06.01.2025 №16/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК (див. «ДК» №03/2025) податківці наголосили, що інші одиниці виміру агропродукції застосовувати можна, але чому? Стежимо уважно за їхніми аргументами:
1. Податкові накладні, які складаються за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих товарів та їх постачання на митній території України, складаються з урахуванням вимог п. 97.2 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, тобто в кілограмах.
2. ТОВ постачає товари, зокрема кукурудзу 1005 10 15 00 (гібриди прості) та ріпак 1205 10 10 00 (насіння ріпаку або кользи для сівби), які є в переліку окремих видів товару, до яких не застосовується режим експортного забезпечення. Тому так, ТОВ-запитувач може складати ПН, застосувавши одиницю вимірювання, відмінну від кілограмів.
3. ПКУ передбачено складання ПН із застосуванням одиниці вимірювання, відмінної від кілограмів, за умови що така продукція відповідає вимогам абз. 10-12 статті 19-2 Закону про зовнішньоекономічну діяльність. Тому в покупця кукурудзи УКТ ЗЕД 1005 10 15 00 та ріпаку УКТ ЗЕД 1205 10 10 00 зберігається право на податковий кредит за податковою накладною, складеною в одиниці вимірювання, відмінній від кілограмів.