Поворотна фінансова допомога (ПФД) — це сума коштів, що надійшла платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).
Правило для платників єдиного податку: сума ПФД, отримана платником єдиного податку та не повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника (пп. 3 пп. 292.11 ПКУ).
Припинення зобов’язання: зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ).
З формального погляду, схема у запитанні має такий вигляд:
1) укладається новий договір ПФД;
2) на рахунок надходять кошти від позикодавця;
3) ці кошти перераховуються позикодавцю в рахунок погашення заборгованості за першим договором ПФД;
4) зобов’язання за першим договором припиняється, бо кошти повернули у межах 12 місяців;
5) починається відлік нового 12-місячного терміну для повернення ПФД за другим договором.
Оцінка ризиків
Головний ризик полягає в тому, що податкові органи можуть застосувати принцип «превалювання сутності над формою». Вони можуть стверджувати, що фактичного повернення коштів не відбулося, бо товариство не мало власних коштів для погашення боргу, а операція була штучно створена для «обнулення» 12-місячного терміну.
Аргументи податкової, які можуть бути використані проти вас:
— взаємопов’язаність операцій: отримання нової допомоги та погашення старої відбуваються в один і той самий день або в дуже короткий проміжок часу;
— той самий контрагент: позикодавець і за першим договором, і за другим — одна й та сама особа;
— ідентичність сум: сума нової ПФД дорівнює сумі боргу за старою ПФД;
— відсутність ділової мети: податківці можуть стверджувати, що єдиною метою такої операції було не отримання коштів для госпдіяльності, а виключно продовження терміну користування першою позикою без сплати податків.
Якщо суд підтримає позицію податкової, операцію з повернення першої ПФД можуть визнати недійсною в частині податкових наслідків. Це призведе до включення суми першої ПФД до доходу ТОВ та донарахування єдиного податку, пені та штрафних санкцій.
Практичні рекомендації для зниження ризиків
Якщо ви все ж таки вирішите йти за цією схемою, спробуйте мінімізувати ризики:
1) створіть часовий розрив: не проводьте отримання нової ПФД та погашення старої в один день. Ідеально, якщо між цими операціями мине хоча б кілька банківських днів;
2) змініть суму: бажано, щоб сума нової ПФД не збігалася копійка в копійку зі сумою боргу за старою. Наприклад, нехай вона буде трохи більша;
3) документальне обґрунтування: підготуйте обґрунтування (наприклад, службову записку директора), чому виникла потреба в отриманні нової ПФД і з якою метою (крім погашення старої) планується використати хоча б частину цих коштів.
Альтернативні (найменш ризикові) варіанти:
— реальне погашення боргу: найбезпечніший варіант — знайти кошти (наприклад, за рахунок доходу, внеску засновника тощо) і реально погасити заборгованість за першим договором. Після цього, за деякий час (наприклад, за тиждень чи місяць), ви можете укласти новий договір ПФД із тим самим позикодавцем, якщо потреба в коштах залишається;
— внесок до статутного капіталу: якщо позикодавець є засновником, він може зробити додатковий внесок до статутного капіталу, а отримані кошти ТОВ спрямує на погашення ПФД. Цей варіант складніший в оформленні, але надійний.
Чого точно не варто робити:
— просто укладати додаткову угоду про продовження (пролонгацію) терміну дії першого договору. Це не змінює дату отримання коштів і не перериває 12-місячного терміну, встановленого ПКУ.