Фінансова звітність
Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств, філій та представництв юрособи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, крім тих, що зобов’язані складати фінзвітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінзвітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік).
При цьому мікропідприємства, малі підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінзвітності за формами, наведеними в НП(С)БО 1 (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1).
Це означає, що малі підприємства можуть подавати повний комплект фінансової звітності. Таке рішення треба закріпити у наказі про облікову політику підприємства. Якщо підприємство обирає повну форму звітування відповідно до НП(С)БО 1, то воно складає річну фінзвітність за п’ятьма формами, застосовує загальний план рахунків та нараховує резерв відпусток.
Фактично такий перехід передбачає приведення облікової політики у відповідність до вимог НП(С)БО 1.
Згідно з пп. 3.2 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, облікова політика може бути змінена, як правило, з початку року. Проте Методрекомендації не виключають можливості змін і в інші періоди.
Мінфін у листі від 14.08.2016 р. №31-11410-07-10/23534 зазначив, що відповідно до п. 9 П(С)БО 6, облікова політика може змінюватися, тільки якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує НП(С)БО, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.
Фактично НП(С)БО та Методрекомендації щодо облікової політики дають можливість внести зміни в середині року, проте це виняток, а не усталена практика.
Податок на прибуток
Платники податку, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначений за показниками звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень, подають річну декларацію з податку на прибуток.
З огляду на зазначене, незалежно від того, за якою формою підприємство подає фінзвітність до органів статистики, якщо минулорічний дохід не перевищував 40 млн грн, подавати декларацію з податку на прибуток за півріччя не потрібно.
Щодо аудиторського висновку
Залежно від категорії суб’єкта господарювання, фінзвітність разом з аудиторським висновком мають подавати (п. 3 ст. 14 Закону про бухоблік):
— підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях, — не пізніше ніж до 30 квітня року, наступного за звітним періодом, мають оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй вебсторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством;
— великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства — не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом, мають оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським висновком на своїй вебсторінці (у повному обсязі);
— інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, — не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом, мають оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній вебсторінці (у повному обсязі). Докладніше про це ми писали тут.
Отже, якщо ТОВ не входить до перелічених категорій, подавати аудиторський висновок не потрібно.