Громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до 15.02.2025 (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), зобов’язані були до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Ця вимога передбачена Законом №4235.
Якщо ця вимога не виконана!
У разі невиконання громадянами обов’язку, встановленого законом щодо повторного проходження медичного огляду цією категорією військовозобов’язаних:
— ТЦК та СП подаватимуть звернення до Національної поліції України;
— Національна поліція може здійснювати адміністративні затримання та доправлення військовозобов’язаних громадян до найближчих районних (міських) ТЦК та СП,
— громадяни підлягатимуть притягненню до адмінвідповідальності за порушення військовозобов’язаними правил військового обліку в особливий період за ч. 3 ст. 210 КУпАП (розмір штрафу — від 17 000 до 25 500 грн);
— одночасно вони будуть скеровуватимуться для проходження медичного огляду.
Тобто медогляду не уникнути, проте після 5 червня це треба буде робити ще й зі сплатою чималого штрафу.
А якщо громадяни не встигли пройти ВЛК через наявність значних черг до лікарів? Таким особам важливо оскаржувати отримані постанови про притягнення до адмінвідповідальності або з’являтися на розгляд адмінсправ (у разі виклику) та надавати відповідні письмові пояснення та підтвердні документи з посиланням на ст. 280 КУпАП. Тобто відбитися від штрафу в такому разі можна. Але тільки якщо вчасно повідомляти ТЦК та СП про наявність проблем із проходженням ВЛК, які від вас не залежать. Це стосується всіх причин, через які ви не встигли пройти медогляд вчасно.
За порушення строків проходження ВЛК не може бути застосоване обмеження права керування транспортним засобом.
Адже таке обмеження може бути застосоване лише у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених ч. 1, 3 ст. 22 Закону №3543, та вчинення ним адмінправопорушення за ст. 210-1 КУпАП (ст. 27 Закону №3543).
Постанови про порушення складають ТЦК та СП
Справи про такі адміністративні правопорушення, як порушення військовозобов’язаними правил військового обліку, (ст. 210 КУпАП, крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі СБУ або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають ТЦК та СП (ст. 235 КУпАП). Точніше, керівники ТЦК та СП — саме вони розглядають справу і складають постанову про застосування штрафу.
Але чи складається протокол? Не завжди!
Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається, а одразу виноситься постанова, яка надсилається порушникові поштою (п. 14 розділу ІІ Інструкції №3), у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК та СП, якщо:
— особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК та СП, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК та СП підтвердних документів про отримання особою виклику (відповідна норма також зазначена у п. 1 розділу ІІ Інструкції зі складання ТЦК та СП матеріалів про адмінправопорушення, затвердженої Наказом МОУ від 01.01.2024 №3). Зазвичай це повʼязано з неможливістю розшукати порушника та доставити до ТЦК та СП для складання протоколу;
— якщо особа подала заяву, в якій не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, можуть розглядатися в ТЦК та СП:
— або за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення;
— або за місцем їх виявлення.
Строки накладення штрафу
Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Порядок притягнення до адмінвідповідальності
Суди, розглядаючи справи про адмінправопорушення за ст. 210 КУпАП, наголошують, що порядок діяльності ТЦК та СП, їхніх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягувати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) зобов’язаний з’ясувати, зокрема (ст. 280 КУпАП):
— чи було вчинено адміністративне правопорушення;
— чи винна дана особа в його вчиненні;
— чи підлягає вона адміністративній відповідальності;
— чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність;
— а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право (ст. 268 КУпАП):
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви;
2) під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юрособи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
3) оскаржити постанову у справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, встановлюються статтями 279-1 — 279-9 КУпАП.
Тобто, перш ніж буде застосовано величезний адмінштраф, ТЦК та СП обов’язково повинен перевірити всі обставини, а також встановити факт вчинення фізособою адміністративного правопорушення, відповідальністю за вчинення якого є зазначений адмінштраф.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об’єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб’єктом владних повноважень (ТЦК та СП) при складанні та ухвалені постанови про притягнення до адмінвідповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, бо ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об’єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Наприклад, у рішенні від 07.08.2024 у справі №677/1015/24 районний суд зазначив, що відсутність у протоколі та постанові про адмінправопорушення необхідного посилання на конкретну норму закону або підзаконного нормативно-правового акта щодо правил військового обліку, що є обов’язковою складовою об’єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому в рішеннях ЄСПЛ (п. 109 рішення від 13.12.2001 у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови (Metropolitan Church of v. Moldova), згідно з яким «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку»).
Тобто відсутність у постанові чітких даних, за що було ухвалено рішення про застосування адмінштрафу, може бути підставою для її оскарження.