Суттєво. Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми (наразі — 400 тис. грн).
! Суб’єктам ЗЕД
Головне управління ДПС у Вінницькій області розглянуло звернення товариства з обмеженою відповідальністю про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та валютного законодавства і керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодексу), повідомляє наступне.
У своєму зверненні, Товариство повідомило, що при здійсненні експортної операції, в митному режимі «реімпорт» Покупцем — нерезидентом було повернуто товар в повному обсязі, в зв`язку з невідповідністю якості товару вимогам експортного договору. При поставці товару Покупцем-нерезидентом було сплачено необхідні митні платежі та податок на додану вартість на території нерезидента на загальну суму 2 000 євро. За умовами експортного договору ці витрати несе Покупець, але товар він фактично не отримав. Компенсувати понесені витрати Продавець — резидент Покупцю — нерезиденту не має можливості. Продавець — резидент розглядає питання щодо недоплати Покупцем — нерезидентом по експортному договору суму компенсації 2 000 євро.
Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи підпадає дана експортна операція, по якій кошти надійдуть в неповному розмірі під валютний нагляд?
2. Які будуть штрафні санкції при перевірці податкового органу при закритті даного контракту, якщо по ньому залишиться заборгованість покупця в розмірі 2 000 євро?
3. Через який час можна буде списати цю дебіторську заборгованість, та за рахунок витрат чи прибутку?
Звертаємо увагу, що інформації, яка зазначена у зверненні, недостатньо для надання вичерпної відповіді. У зв’язку з цим, надається роз’яснення, виходячи із загальних норм чинного законодавства.
Щодо питання 1
Законом України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі — Закон №2473) визначені правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлена відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Відповідно до частин першої і третьої статті 3 Закону №2473 відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі — НБУ), прийнятими відповідно до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням Закону №2473, застосовуються положення цього Закону.
Статтею 13 Закону №2473 встановлено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Згідно Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5 (далі — Положення №5) встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів 365 календарних днів.
Для запобігання виведенню капіталу за кордон і недопущення виникнення макроекономічних дисбалансів постановою Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), з 05 квітня 2022 року встановлені граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів — 180 календарних днів.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2473 у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ.
Відповідно до вимог п. 5 розд. II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі — Інструкція №7), банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.
Відповідно до вимог п. 6 розд. II Інструкції №7, валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків здійснюється банком за операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.
На підставі підпункту 1 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, незначний розмір валютної операції — розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
При цьому, статтею 20 Закону України від 06 грудня 2019 року №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу — 400 000 грн.
Щодо питання 2
Відповідальність за порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями визначена частиною п’ятою статті 13 Закону №2473 і передбачає нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно з підпунктом 1 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу І Положення №5, незначний розмір валютної операції — розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України від 06 грудня 2019 року №361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який на сьогодні складає 400 тис. гривень.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції №7, зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:
1) відбувається перегляд ціни товарів у зв’язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору — на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;
2) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, — на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;
3) товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено — на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.
Щодо питання 3
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон №996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами пункту 1.1 статті 1 розділу I Кодексу.
Підставою для списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку є визнання її безнадійною. Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено підпунктом 14.1.11 пунктом 14.1 статті 14 розділу І Кодексу.
У разі відповідності заборгованості одній з ознак, наведених у підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу, така заборгованість визнаватиметься безнадійною.
Також наголошуємо, що при списанні дебіторської заборгованості, що виникла внаслідок здійснення зовнішньоекономічних операцій, слід враховувати вимоги Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі — продажу товарів 1974 року (дата набуття чинності для України 01.04.1994 р.).
Ця Конвенція визначає умови, за яких вимоги покупця та продавця один до одного, що випливають з договору міжнародної купівлі — продажу товарів або пов`язані з його порушенням, припиненням або недійсністю, не можуть бути задоволені внаслідок закінчення певного періоду часу.
Таким чином, будь-які висновки щодо порушень валютного законодавства за здійсненими операціями з експорту товарів можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов і суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.