Металобрухт: від списання ОЗ до реалізації

У діяльності кожного підприємства настає момент, коли основні засоби вичерпують свій ресурс та підлягають списанню, але металеві частини можуть отримати «друге життя» у вигляді металобрухту. Правильне документальне оформлення, бухоблік та податкове відображення операцій зі списання основних засобів і оприбуткування металобрухту потребують особливої уваги та знання нюансів законодавства. Розглянемо ключові аспекти, які допоможуть бухгалтеру безпомилково провести весь процес від списання основних засобів до реалізації отриманого металобрухту.

Куди здавати металобрухт?

Металобрухт — це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність унаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів (ст. 1 Закону №619).

Зверніть увагу, що придбати металобрухт як такий звичайне підприємство не може, тому цю операцію ми не розглядаємо. Операції із заготівлі, переробки, металургійної переробки брухту чорних та кольорових металів провадять лише спеціалізовані або спеціалізовані металургійні переробні підприємства (а також їхні приймальні пункти).

Отже, підприємство збирає лише той металобрухт, який утворився внаслідок його госпдіяльності, і має право здавати металобрухт лише спеціалізованим підприємствам.

Яким спеціалізованим підприємствам можна здавати металобрухт?

Спеціалізовані підприємства — це суб’єкти господарювання всіх форм власності, що здійснюють заготівлю та/або переробку (надають послуги з переробки) металобрухту, відповідають вимогам цього Закону, в тому числі мають власну або орендовану ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається суб’єктом господарювання з урахуванням його виробничих потреб.

Стаття 1 Закону про металобрухт

Мінстратегпром на своєму офіційному вебсайті розміщує Перелік суб’єктів господарювання, що здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом і забезпечує до нього відкритий та безоплатний доступ (ст. 4 Закону про металобрухт).

У період дії воєнного стану з безпекових міркувань доступ до відомостей Переліку є обмеженим. Для ознайомлення з Переліком та отримання актуальної інформації чи уточнень щодо доступу до нього треба звернутися з офіційним запитом до Мінстратегпром.

Як оформити здавання металобрухту?

Приймання металобрухту від суб’єктів господарювання оформлюється актом приймання, в якому зазначаються найменування та ідентифікаційний код юособи в ЄДРПОУ або РНОКПП ФОПа чи серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) та місцезнаходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ст. 4 Закону про металобрухт).

Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов’язковим.

Відповідальність за достовірність даних про джерело походження металобрухту, зазначених в акті приймання, покладається виключно на продавця (постачальника) металобрухту та не може бути покладена на покупця (ст. 6 Закону про металобрухт).

Хто може здавати металобрухт?

По суті, здати металобрухт може будь-яке підприємство.

Але згідно зі ст. 4 Закону про металобрухт приймання на брухт технічних засобів телекомунікацій, споруд електрозв’язку або їх частин, іншого телекомунікаційного обладнання дозволяється лише від суб’єктів господарювання, що використовують зазначене майно під час провадження госпдіяльності, за наявності оригіналу або належним чином засвідченої копії чи витягу з відповідного акта про списання такого майна з балансу та документів, що підтверджують його використання в госпдіяльності.

Перелік таких технічних засобів тощо мав затвердити Мінстратегпром. Але на момент підготовки цієї статті такого переліку ще не затверджено.

Якщо зберігати металобрухт до здавання, чи не виникне при цьому обов’язок зі сплати екологічного податку?

Ні, і це стала позиція податківців, яка базується на чинних нормах ПКУ.

Зокрема, ще ДФС у м. Києві у листі від 05.08.2016 №17719/10/26-15-12-03-18 роз’яснила, що не потрібно сплачувати екологічний податок за відходи, які утворилися у процесі діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві (у т. ч. металобрухт).

Позаяк платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, які на підставі отриманих в установленому порядку дозволів розміщують відходи на власних територіях (об’єктах) або у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах та не мають договорів із комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів.

Бухгалтерський облік

Облік запасів, отриманих під час ремонту та ліквідації основних засобів.

Запаси, які підприємство отримує у процесі ремонту, поліпшення або ліквідації основних засобів, підлягають оприбуткуванню за (п. 2.12 Методичних рекомендацій №2):

— чистою вартістю реалізації, або

— в оцінці можливого використання (визначається на основі вартості подібних запасів, наявних на балансі, з урахуванням ступеня їх придатності).

Важливо розуміти: чиста вартість реалізації запасів — це очікувана ціна реалізації запасів у звичайних умовах діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення виробництва та реалізацію (п. 4 НП(С)БО 9 «Запаси»).

Практичний приклад.

Якщо підприємство планує продати металобрухт, отриманий від ліквідації основних засобів, за 30 000 грн, то саме ця сума буде використана для оприбуткування. При цьому фактична ціна продажу може відрізнятися від очікуваної як у більший, так і в менший бік — це нормальна ситуація.

Оприбуткування запасів:

— Д-т 20 К-т 746 — 30 000 грн (згідно з п. 15 додатку 3 до Методрекомендацій №2).

Продаж металобрухту відображають за загальними правилами реалізації оборотних активів:

— дохід — на субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»;

— собівартість — на субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».

Податкові особливості.

Операції з постачання металобрухту тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ до 01.01.2027 (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Але про це далі.

Приклад. Розгляньмо практичну ситуацію, коли підприємство отримало металобрухт від списаного верстата.

Вихідні дані:

— оприбутковано металобрухт за очікуваною ціною реалізації 30 000 грн;

— фактично реалізовано металобрухт за 26 000 грн.

Таблиця

Бухгалтерський облік оприбуткування і продажу металобрухту

Практичний коментар: як бачимо, фактична ціна реалізації (26 000 грн) виявилася нижчою за очікувану (30 000 грн), що призвело до збитку в сумі 4 000 грн. Це підтверджує, що оцінка за очікуваною вартістю є прогнозною, а фактичний результат може відрізнятися.

Документування.

Господарська операція списання основних засобів може оформлятися документами, затвердженими Наказом №818:

— актом списання основних засобів (часткової ліквідації);

— актом списання транспортних засобів.

Крім інформації про списання, в акті наводять дані про оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих унаслідок списання, в розділі акта «Розрахунок результатів списання об’єкта». Крім назви, кількості і вартості таких цінностей, наводять дату, номер і назву документа, на підставі якого оприбутковано цінності. Таким документом може бути звичайна накладна, за якою отримано цінності від розбирання, зокрема металобрухт передано у підзвіт матеріально відповідальної особи, наприклад комірника тощо.

Якщо списують основні засоби, які вибувають унаслідок аварії або стихійного лиха, до акта додають копію акта аварії і зазначають обставини стихійного лиха (п. 42 Методрекомендацій №561).

Акт складає комісія, призначена керівником підприємства.

Подеколи комісії буває складно визначити кількість і вартість отриманого металобрухту. Тоді, якщо металобрухт відразу передається до спеціалізованої організації, то саме така організація визначає кількість і вартість, надаючи підприємству приймальний акт, і вже заднім числом, на підставі такого акта складаються документи на оприбуткування металобрухту, за якими він оприбутковується на балансі.

Передача брухту спеціалізованому підприємству, як зазначалося вище, оформляють актом приймання металобрухту. За відсутності таких актів госпоперація оприбуткування і передачі металобрухту може вважатися удаваною.

Особливості ПДВ

Якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримують комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в госпдіяльності платника, на такі операції податкових зобов’язань не нараховують (п. 189.10 ПКУ).

Таким чином, на етапі оприбуткування металобрухту ПДВ не виникає.

Щодо реалізації металобрухту.

Відповідно до п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово до 01.01.2027 від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів (за переліками, затвердженими Постановою №15), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Причому операції експорту цих товарів, включаючи металобрухт, також звільняються від оподаткування.

Які особливості заповнення податкової накладної при здійсненні операцій, звільнених від оподаткування?

ДПС відповіла на це запитання в ЗІР, підкатегорія 101.16.

У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини ставлять позначку «Без ПДВ».

До розділу А табличної частини податкової накладної (рядки I — XІІ) вносять узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

— у рядку I зазначають загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;

— у рядку XІ — загальний обсяг постачання товарів/послуг.

Рядки II — Х розділу А не заповнюють.

До розділу Б табличної частини податкової накладної вносять дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

1) у графі 2 зазначають опис (номенклатуру) товарів/послуг продавця;

2) у графах 3.1, 3.3 — код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП;

3) у графах 4 та 5 — одиницю вимірювання товарів/послуг;

4) у графі 6 — кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

5) у графі 7 — ціну постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;

6) у графі 8 — код ставки 903;

7) у графі 9 — код відповідної пільги з Довідниками податкових пільг;

8) у графі 10 — обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

9) графа 11 — не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляють).

А чи потрібно при продажу металобрухту, тобто здійснення звільненої від оподаткування операції, нараховувати компенсуюче ПДВ за п. 198.5 і п. 199.1 ПКУ?

Дивимося запитання в «ЗІР» (101.04): «Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, який утворився в процесі виробництва готової продукції?».

ДПС відповідає, що потрібно. Але далі уточнює: позаяк надання відповіді на зазначене запитання у кожному конкретному випадку потребує чіткого розуміння умов придбання (ввезення, виготовлення) матеріалів та сировини, з якої виробляється продукція, у процесі виготовлення якої утворюються відходи та брухт чорних і кольорових металів, та формування податкового кредиту при їх придбанні, із зазначеного питання пропонуємо у кожному конкретному випадку звертатися до ДПС щодо надання індивідуальної податкової консультації у порядку, визначеному ст. 52 ПКУ з наданням докладної інформації щодо здійснюваних операцій.

Звісно, що тут йдеться про відходи металобрухту, які утворилися внаслідок виробництва, а не внаслідок списання ОЗ. Це дещо інші операції. Але для нас важливо те, що, на думку ДПС, питання з нарахуванням компенсуючого ПДВ треба розглядати окремо в кожній конкретній ситуації.

Дивимося іншу консультацію в «ЗІР» (101.14): «Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ в разі постачання брухту чорних і кольорових металів, який утворився внаслідок розібрання (демонтажу) ліквідованого необоротного активу?».

ДПС відповідає, що так, потрібно. Але особливостей не уточнює.

Ну що ж, звернімося до індивідуальної податкової консультації, зокрема до ІПК ДПСУ від 02.04.2024 №1740/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК.

Висновок у цій ІПК такий.

Якщо у товариства внаслідок провадження господарської діяльності утворюється брухт чорних і кольорових металів, який надалі постачається на митній території України із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, то у товариства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, встановленими:

— пунктом 198.5 ПКУ, — якщо товариство придбавало з ПДВ товари/послуги (наприклад послуги з транспортування (перевезення), завантаження, розвантаження та/або різання відходів і брухту чорних і кольорових металів) та необоротні активи призначені виключно для використання в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі звільнених від оподаткування ПДВ операціях (постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів));

— пунктом 199.1 ПКУ, — якщо придбані товариством з ПДВ товари/послуги (наприклад послуги з оренди приміщення, зв’язку, комунальні послуги тощо) та необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі звільнених від оподаткування ПДВ операціях (постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів)).

Тобто компенсуюче ПДВ за п. 198.5 ПКУ нараховується не на саму вартість металобрухту, а на вартість тих товарів і послуг, що придбані з ПДВ, які використані для того, щоб цей металобрухт отримати і доставити покупцеві.

А вже компенсуюче ПДВ за п. 199.1 ПКУ нараховується на придбані з ПДВ товари, послуги, які стосуються всієї діяльності платника ПДВ, наприклад оренди офісу тощо.

Податок на прибуток

Податковий облік операцій із металобрухтом від списаних основних засобів має свої особливості, але загалом є досить простим, бо не передбачає виникнення податкових різниць.

При оприбуткуванні металобрухту:

1) вартість оприбуткованого металобрухту, отриманого від списання основних засобів, не призводить до виникнення податкових різниць для коригування фінансового результату;

2) металобрухт, отриманий при ліквідації основних засобів, оцінюється за чистою вартістю реалізації та відображається у складі інших доходів (Д-т 209 — К-т 746), а, отже, збільшує фінрезультат до оподаткування, який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (п. 134.1.1 ПКУ);

3) податкових різниць для цієї ситуації ПКУ не встановлює.

При реалізації металобрухту:

1. Податковий облік повністю «солідарний» із бухгалтерським обліком. Жодних податкових різниць при реалізації металобрухту не виникає.

2. При продажу металобрухту підприємство відображає дохід від реалізації (Д-т 377 — К-т 712) та списує собівартість реалізованого металобрухту (Д-т 943 — К-т 209).

3. Як для платників, що не коригують фінансовий результат на різниці з розд. ІІІ ПКУ, так і для платників, що розраховують коригування, податковий облік прибутку повністю орієнтований на бухгалтерський фінансовий результат від операції постачання металобрухту. Різниць з розд. ІІІ ПКУ для описаної ситуації немає.

Таким чином, при оприбуткуванні та продажу металобрухту від списаних основних засобів підприємство визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток за даними бухобліку без застосування будь-яких коригувань (податкових різниць).

Єдиний податок групи 3

Для юрособи — платника ЄП доходом є будь-який дохід, отриманий у грошовій формі, а також у матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

А серед доходів, наведених у п. 292.3 ПКУ, є вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). І далі в цьому пункті написано, які товари належать до безоплатно отриманих, — це товари, надані платникові єдиного податку за письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платникові єдиного податку на відповідальне зберігання і використані ним.

Очевидно, що оприбуткований від списаних ОЗ металобрухт не є товарами, наданими за письмовими договорами дарування чи іншими подібними договорами. Тож вартість такого металобрухту у повній відповідності з нормами ПКУ не має включатися до складу оподатковуваного доходу платника ЄП.

Але податкова служба може мати іншу думку. Наприклад, подібна ситуація, але коли оприбутковано надлишки запасів за наслідками інвентаризації, розглянута в ІПК ДФСУ від 23.07.2019 №3418/6/99-99-12-02-03-15/ІПК. Там зазначено, що надлишки треба розглядати як безоплатно отримані товари, а тому їхня вартість включається до складу оподатковуваного доходу. Припускаємо, що подібним чином податкова служба може вважати стосовно оприбуткованого металобрухту. Тож для уникнення непорозумінь може бути доречно отримати з цього питання індивідуальну податкову консультацію.

При подальшому продажу металобрухту за датою отримання коштів від його продажу вартість продажу в загальному порядку включається до складу оподатковуваного доходу. Виходить, якщо включити до оподатковуваного доходу вартість оприбуткованого металобрухту, а потім ще один раз включити під час продажу металобрухту, отримаємо подвійне оподаткування. Ще раз зазначимо, що з цього питання можна отримати індивідуальну податкову консультацію. А наша думка, повторимося, — що на момент оприбуткування включати до складу оподатковуваного доходу підстав немає.

Нормативна база

• Закон про металобрухт — Закон України від 05.05.1999 №619-XIV «Про металобрухт».
• Методрекомендації №2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені Наказом Мінфіну від 10.01.2007 №2.
• Методрекомендації №561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені Наказом Мінфіну від 30.09.2003 №561.
• Наказ №818 — Наказ Мінфіну від 13.09.2016 №818 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання».
• Постанова №15 — Постанова КМУ від 12.01.2011 №15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість».