Незважаючи на запровадження у 2022 році мораторію на держнагляд (контроль), органи Держпраці планують комплексні перевірки та все ще мають право проводити позапланові перевірки. І, як виявилося, питання законності комплексних (планових!) заходів наразі відкрите. Але про все за порядком.
Продовження часткового мораторію
Нагадаємо, що органи Держпраці належать з огляду на приписи ч. 6 ст. 2 Закону №877 до органів держнагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. І за п. 1 Постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» було встановлено мораторій на проведення планових перевірок на період дії воєнного стану.
Водночас Держпраці наказом від 29.11.2024 №200 затвердила Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2025 рік. До нього включено 18747 суб’єктів господарювання.
Тож чекати планової перевірки чи ні? Буде вона чи не буде? Не буде! План Держпраці склала, але проведення таких перевірок наразі заблоковане мораторієм.
Щоправда, протягом періоду воєнного стану дозволено позапланові заходи державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, які забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (п. 2 Постанови №303), за наявності загрози, що має негативний вплив на:
— права, законні інтереси, життя та здоров’я людини;
— захист довкілля та забезпечення безпеки держави;
— виконання міжнародних зобов’язань України.
Тобто планових перевірок наразі не буде, а от на позапланову перевірку Держпраці може прийти.
Підстави для призначення позапланової перевірки
У ст. 16 Закону №2136 (цей закон втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану) наведено вичерпний перелік підстав для позапланових перевірок виконання трудового законодавства, а саме:
1) за заявою працівника або профспілки щодо додержання вимог Закону №2136, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів;
2) за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
3) у зв’язку з невиконанням госпсуб’єктом приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року;
4) звернення фізособи (фізосіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, довкіллю чи безпеці держави.
Важливо! Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявності погодження Держпраці, яке в обов’язковому порядку пред’являється керівникові чи уповноваженій особі ЮО, її відокремленого підрозділу, ФОПу або уповноваженій ним особі перед початком позапланового заходу (крім скерування та службового посвідчення);
5) доручення прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист довкілля та забезпечення безпеки держави;
6) настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
7) за рішенням суду.
Кого перевірятимуть: юросіб незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізосіб, які використовують найману працю.
Також нагадаємо, що згідно з наказом від 09.03.2023 №1243 були затверджені уніфіковані форми документів Держпраці (попередження, акти, вимоги, припис тощо). З усіх форм документів, що їх складають органи Держпраці, вилучили посилання на «Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 року №823».
Застосування штрафів
У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів держнагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КзпП, не застосовуються.
Водночас посадові особи юросіб та/або ФОПи (якщо ФОП зазначений як відповідальна особа за відповідною статтею КУпАП) несуть відповідальність за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 41, ст. 41-1 – 41-3 КУпАП, 188-1 КУпАП.
Комплексні планові перевірки
На перевірки Держпраці може приходити не сама. Комплексні перевірки — це перевірки, в яких беруть участь два або більше державних органи. Тобто перевірку вони проводить одночасно.
Державна регуляторна служба України (надалі по тексту — ДРСУ) вже другий рік поспіль затверджує плани здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю):
— на 2024 рік — це був наказ від 14.11.2023 №183;
— на 2025 рік — це наказ від 14.11.2024 №257.
Сама ДРСУ пояснює ухвалення таких наказів так.
Порядок планування заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено статтею 5 Закону №877.
Відповідно до статті 5 Закону №877 планові перевірки госпсуб’єктів здійснюються згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).
Якщо одного і того самого суб’єкта господарювання внесено до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю), — це є підставою для проведення щодо такого госпсуб’єкта комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).
Керуючись положеннями статті 5 Закону, ДРСУ щороку затверджує План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю).
Ухвалення такого плану не суперечить постанові КМУ від 13.03.2022 №303, бо постанова не встановлює жодних обмежень щодо намірів планування заходів державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю).
Водночас спробуймо з’ясувати цю ситуацію — чи законні такі комплексні плани та чи не порушують вони мораторію за Постановою №303?
ДРСУ посилається на ст. 5 Закону №877, якою передбачено саме планові заходи з державного нагляду (контролю). А Постанова №303 не встановлює заборону планувати (мати намір) проведення перевірок органами держнагляду (контролю).
Звісно, такі плани складають не для намірів, а для їх реалізації. Проте поки що планові перевірки від Держпраці заблоковані. А якщо йдеться про комплексні планові перевірки?
Як ми зазначили вище, комплексні планові перевірки — це ті самі планові перевірки, але одночасно кількома контролюючими органами. Тож стверджувати, що комплексні планові заходи не підпадають під дію мораторію за Постановою №303, не бачимо підстав.
А якщо Держпраці все ж таки спробує прийти на комплексну планову перевірку?
Нагадаємо, що та сама ч. 1 ст. 5 Закону №877 зазначає госпсуб’єкту, що він має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу держнагляду (контролю) за допомогою письмового звернення до ДРСУ. І тоді перевірку госпсуб’єкта проводять згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).
Простіше кажучи це означає: якщо роботодавець дізнається, що його включено до плану-графіка комплексних планових перевірок, він може подати заяву до ДРСУ. В якій зазначити відмову від комплексної планової перевірки. Ну, тобто, що він не бажає, аби контролери, які запланували перевірку, прийшли на неї разом. Він бажає, аби такі перевірки проводилися окремо і в різні строки. Тоді кожен із цих органів має розбити одну комплексну перевірку на декілька звичайних планових перевірок. І Держпраці вже не зможе скористатися цією підставою.
Якщо госпсуб’єкт відмовляється від комплексного заходу, то провести плановий захід Держпраці вже не може, бо це порушує мораторій, установлений Постановою №303.
І тоді у Держпраці залишаються лише позапланові заходи з підстав, зазначених у ст. 16 Закону №2136, які ми навели вище.
Якщо госпсуб’єкт не відмовиться від комплексної планової перевірки, чи Держпраці штрафуватиме його?
Цікаве запитання. Адже норма щодо незастосування штрафів за ст. 265 КзпП у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень стосується тих порушень, які виявлено під час позапланових заходів держнагляду (контролю). Саме так прописано у ст. 16 Закону №2136.
На жаль, тут маємо невтішну відповідь. Якщо Держпраці проведе саме планову перевірку, хоч і в межах комплексної, вона зможе застосувати ці штрафи, як у мирні часи. Оскаржити ці штрафи в суді буде можна, але чи стане суд на бік роботодавця, сказати наразі важко.
За приписами ст. 16 Закону №2136 норми цієї статті стосуються лише порядку проведення позапланових перевірок, так само як і звільнення від штрафів лише за результатами їх проведення. Про інші планові або комплексні перевірки у цій статті Закону №2136 не сказано ані слова.
Тому роботодавець має ще одну і вагому причину відмовитися від комплексної перевірки та посилатися після цього на мораторій для планових перевірок Держпраці. Адже, якщо навіть Держпраці прийде до нього з позаплановою перевіркою, такий роботодавець дізнається про свої порушення, усуне їх згідно з приписом та не сплачуватиме фінансових санкцій. Звісно, залишається ще адмінштраф, але він має строки давності і до нього наш бізнес готовий за будь-якої перевірки.
Утім, на сьогодні ми чудово розуміємо, що таке прочитання норм Закону №2136, Закону №877 та Постанови №303 — лише наша точка зору. У будь-якому разі без судової практики неможливо однозначно стверджувати, що мораторій має перевагу над проведенням комплексних (планових!) заходів та застосуванням штрафів за результатами їх проведення.
Держнагляд з охорони праці
Нагадаємо, що відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-ХІІ діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, Кодексом цивільного захисту України, законами України «Про адміністративну процедуру», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими нормативно-правовими актами та положеннями про відповідні органи.
Про Закон №877 тут не згадується. Натомість про здійснення держнагляду (контролю) у сфері охорони праці прямо сказано у пп. 15,16 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2015 №96.
Якщо звернутися до судової практика, то, зокрема, в одному з останніх судових рішень — у справі №160/9951/21 (Постанова ВС від 10.05.2024) — суд розглянув спір щодо оскарження результатів перевірки Держпраці з питань дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (перевіряли ПАТ). У цьому рішенні ВС звертався до порядку проведення держнагляду (контролю) за Законом №877, дотримання якого є обов’язковим.
Отже, якщо ми говоримо про перевірки Держпраці саме з охорони праці, то повертаємося до всього того, про що казали вище. Планові заходи підпадають під мораторій за Постановою №303. Щодо комплексних перевірок — наша позиція є незмінною та наразі запитання щодо превалювання мораторію над комплексними перевірками є відкритим. А ось щодо позапланових заходів — то, на думку ВС, для їх проведення треба керуватися підставами, наведеними у ст. 6 Закону №877.