Нагадаємо: п. 10 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.07.2022 №162, встановлено, що фізособа відкриває окремі рахунки для провадження підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
* Постанова від 12.02.2025 у справі №645/5124/23.
Відповідно до абз. 3 п. 24 розділу І Інструкції №162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізосіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізосіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Раніше була історія із забороною використовувати й підприємницькі рахунки для задоволення власних потреб фізособи: сплати комунальних платежів, придбання товарів або послуг. Але згодом таку вимогу НБУ скасувала. І податківці погодилися: ФОП має право вільно користуватися коштами з підприємницького рахунку за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством. Тобто жодних податкових наслідків використання підприємницьких рахунків для власних потреб уже немає.
Натомість використовувати поточні рахунки фізосіб, відкриті ними для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, ФОПи не можуть.
Усе вищенаведене добре відомо фізособам (ФОПам), проте всіх,звісно, цікавить, а які наслідки порушення встановлених вище правил? Ну, звісно, податкові наслідки є найочевиднішими серед тих, які можуть спіткати ФОПів, — і тут варіантів може бути багато і залежать вони від результатів перевірок податковими органами.
Проте більш неочікуваними наслідками можуть бути дії банків, які відкривають рахунки для власних та підприємницьких потреб. Особливо якщо йдеться про кошти, які надходять від пов’язаних осіб або сплачуються пов’язаним особам. Адже тут уже починають працювати норми щодо дотримання вимог із фінмоніторингу. Покажемо це на прикладі коментованої справи.
Зміст справи
Фізособа відкрила в одному банку одночасно два рахунки — як фізособа (для власних потреб) та як ФОП (для госпдіяльності).
Надалі на рахунки ФОПа надійшли кошти від ПП «К» (керівник та засновник — чоловік цієї ФОП) у сумі 997 540 грн та від ПП «Н» (керівничка та засновниця сама ФОП) у сумі 1 126 600 грн. Тобто маємо надходження коштів від пов’язаних осіб, ще й у сумі понад 400 000 грн (від якої починається фінмоніторинг) — банк не міг не звернути увагу на ці операції.
Надалі зазначені кошти перераховувалися клієнткою з її підприємницького рахунку на свій же рахунок як фізособи у цьому банку та іншому. А ще — з непідприємницького рахунку ці кошти знімалися готівкою. Тут уже в банку з’явилося ще більше підстав вважати, що відбуваються ризиковані операції.
Адже відповідно до ст. 20 Закону №361 фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна з них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень, за наявності однієї або більше чітко визначених ознак, серед яких названі фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).
У цьому випадку банк досліджував операції з переказу коштів за схемою «ПП-ФОП-ФО» за період з 1 листопада 2022 року до 11 січня 2024 року.
З метою перевірки банк надав запит на підтвердні документи щодо згаданих переказів від цих ПП на рахунки ФОП. Тобто захотів дізнатися, за що саме були сплачені ФОПу ці кошти. Клієнтка відповіла на запит банку, що це була операція з продажу обладнання. Проте жодних документальних підтверджень щодо наявності обладнання не надала.
Також банк запитав про цільове призначення щодо перерахунку коштів з рахунку ФОП на рахунки фізособи (на власні рахунки).
Від редакції: тут нам не зовсім зрозумілі дії банку, адже ФОП має право використовувати кошти з підприємницького рахунку після сплати всіх податків для власних потреб, зокрема, й шляхом перерахування власних коштів ФОП на рахунок фізособи.
Утім, на нашу думку, сумніви виникли саме тому, що, маючи непідприємницький рахунок у цьому самому банку, ФОП переказувала кошти і на непідприємницькі рахунки до іншого банку. Крім цього, банк зацікавило те, що з рахунка ФОП на рахунок фізособи перераховувалися точно ті самі суми коштів, які були отримані від ПП. Які потім були зняті готівкою. Тобто банк вирішив, що йдеться про виведення коштів з ПП і переведення їх у готівку, яка може використовуватися в «сірих» схемах.
Водночас червоним маркером для банку стала відповідь, отримана від клієнтки щодо мети зняття готівки. Отже, вона надала інформацію про закупівлю турнікетів та виплату зарплати співробітникам за ці кошти!
Реакція банку щодо використання власного рахунку фізособи в цій ситуації була цілком зрозуміла:
1) виплата зарплати співробітникам, як і закупівля турнікетів, не мають проходити через рахунки фізособи та переведення коштів у готівку. Такими діями фізособа порушила вимоги господарського, цивільного та податкового законодавства, за що передбачено відповідальність;
2) на підставі зазначеного банком фізособі встановлено статус неприйнятно високого ризику та ухвалено рішення про розірвання відносин (щодо власних рахунків), про що їй було повідомлено письмово.
Далі ця історія мала продовження. Банк заблокував банківські операції за непідприємницьким рахунком фізособи, хоча фізособа потім надіслала на адресу банку пояснення та документи. Зокрема, відомості про вантаж, ТТН, акти здавання-приймання робіт, рахунки-фактури, видаткові накладні, сертифікати, акт та договір про виконання інвестиційного проєкту, звіти тощо.
У січні 2024 року представник фізособи звертався з адвокатським запитом до НБУ щодо обставин блокування карткових рахунків, який у відповіді наголосив, що:
1) законом не передбачено розкриття банком банківської таємниці на адвокатські запити;
2) нормативно-правові акти, які б запроваджували у банківській системі «чорні списки», НБУ не ухвалював.
Тобто як блокування (припинення операцій), так і закриття (розривання договорів) за сумнівними рахунками були і будуть надалі. А якщо банку стане відомо (зокрема, з пояснень клієнтів) про порушення ними законодавства, то про це дізнаються і НБУ, і контролери. Незадоволені клієнти можуть звертатися до суду.
Порядок блокування рахунків
ВС вернув увагу на окремі приписи Закону №361, зокрема згідно з ч. 6 ст. 7 суб’єкт первинного фінмоніторингу (далі — СПФМ) зобов’язаний установити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фіноперації без установлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:
— неможливості виконувати визначені цим Законом обов’язки, або мінімізувати виявлені ризики, пов’язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;
— наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивна.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону №361 СПФМ зобов’язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки. Обсяг дій при цьому визначається СПФМ з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин. Підстави для належної перевірки визначено у ч. 3 ст. 11 Закону №361.
Згідно зі ст. 23 Закону №361 СПФМ має право зупинити здійснення фіноперацій, якщо вони є підозрілими, та зобов’язаний зупинити їх у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення. І тоді має виконуватися такий порядок дій:
1. У день зупинення СПФМ повідомляє Держфінмоніторинг про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта. Зупинення здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.
2. Держфінмоніторинг може ухвалити рішення про подальше зупинення фіноперацій строком до семи робочих днів, про що зобов’язаний негайно повідомити СПФМ та правоохоронні органи.
3. У разі ухвалення рішення щодо зупинення фіноперацій або видаткових фіноперацій проводиться аналітична робота, збирається додаткова інформація тощо, що може мати наслідком подальшого зупинення фіноперацій, але на строк, що не перевищуватиме 30 р. д.
4. За результатами досудового розслідування правоохоронні органи або встановлюють обґрунтовані підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та накладають арешт на відповідні рахунки, або рахунки розблоковують.
5. СПФМ на письмовий запит клієнта повідомляє у письмовій формі номер та дату рішення Держфінмонітонгу про продовження зупинення фінансових операцій (видаткових фінансових операцій).
6. Строки зупинення фінансових операцій СПФМ та Держфнмоніторингу є остаточними та продовженню не підлягають (зокрема, йдеться про загальний строк зупинення фіноперацій чи видаткових операцій у 30 р. д.).
Дії банку та сумніви щодо фіноперацій
Суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що банк належним чином не обґрунтував правомірність блокування (обмеження використання) власного карткового рахунку, відкритого на ім’я фізособи, не надав доказів звернення із заявою до правоохоронних органів про незаконні, на його думку, дії клієнтки, не довів порушення нею вимог законодавства, зокрема Закону №361, за наслідками порушення яких було заблоковано карткові рахунки, порушив строки зупинення фіноперацій без належного обґрунтування.
Банк надіслав листа-повідомлення на електронну адресу фізособи, як власниці ПП «Н», та наголошував, що саме в діях ПП «Н» убачається порушення правил, установлених банком. Тимчасом як будь-яких листів на адресу самої фізособи щодо причин та підстав блокування її рахунків та запиту на отримання від неї відповідної інформації банк не надсилав.
Утім, банк наполягав на тому, що фізособа порушила банківське законодавство, а саме режим використання рахунків фізособи для провадженян підприємницької діяльності. Саме це стало підставою для встановлення їй як клієнтці неприйнятного високого ризику і, отже, відмови від підтримання ділових відносин.
Водночас відмова від підтримання ділових відносин є підставою для обмеження фізособи в користуванні її рахунками, тож банк надіслав їй листа з повідомленням про розірвання відносин.
При цьому суди встановили факт використання фізособою непідприємницького рахунку для провадження підприємницької діяльності. Цей факт не заперечувала і сама ФОП.
ВС: Банк правомірно розірвав договір з ФО
Доводячи правомірність своїх дій, банк надав суду:
— як запити на отримання інформації, так і відповіді (про які ми згадали на початку);
— висновки відповідної служби банку про виявлення зазначених порушень та відповідні внутрішні документи банку, на підставі яких було проведено перевірку.
З огляду на наведене ВС погодився з доводами банку. Зазначаючи, що банком не надав доказів звернення до правоохоронних органів, позаяк не застосовував положення ст. 23 Закону №361 і не посилався на зазначену статтю у процесі доказування.
Отже, ВС вважає, що фізособа не довела порушення її прав та інтересів з боку банку, як і неправомірність його дій.