Підстави анулювання реєстрації платника ПДВ
Анулювання реєстрації платника ПДВ може відбуватися з ініціативи самого платника, за рішенням контролюючих органів або суду, а також у зв’язку з певними об’єктивними обставинами. Розгляньмо основні підстави, передбачені п. 184.1 ПКУ.
За бажанням платника. Особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації у зв’язку з тим, що загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, які нею надавалися за останні 12 календарних місяців, була менша за 1 млн грн (ст. 181 ПКУ) та за умови сплати суми податкових зобов’язань (пп. «а» п. 184.1 ПКУ). Датою анулювання буде дата подання заяви.
Ліквідація платника. Ця підстава застосовується, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, ухвалила рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передатний акт або розподільчий баланс за умови сплати суми податкових зобов’язань (пп. «б» п. 184.1 ПКУ). Датою анулювання буде дата подання заяви або дата ухвалення органом ДПС рішення про анулювання ПДВ-реєстрації.
Перехід на ставку ЄП 5%. Ця підстава застосовується, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється платником єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ. Датою анулювання буде останній день звітного періоду, який передує переходу суб’єкта господарювання на єдиний податок без ПДВ.
Відсутність діяльності. Ця підстава застосовується, якщо платник податку протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларацій з ПДВ та/або подає декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг з ПДВ (пп. «г» п. 184.1 ПКУ). Датою анулювання буде дата ухвалення органом ДПС рішення про анулювання ПДВ-реєстрації платника податку.
За рішенням суду. Ця підстава застосовується, якщо:
— установчі документи особи — платника ПДВ визнані рішенням суду недійсними;
— винесено ухвалу про ліквідацію юрособи-банкрута;
— платник податку ліквідується (фізособа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду.
Датою анулювання буде дата відповідного судового рішення.
Смерть ФОПа. Ця підстава застосовується, якщо ФОП, зареєстрований як платник податку, помер або його оголошено померлим, визнано недієздатним чи безвісти відсутнім, обмежено його цивільну дієздатність. Датою анулювання буде дата смерті або визнання особи померлою, недієздатною чи безвісти відсутньою.
Припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку. Датою анулювання буде дата закінчення строку дії договору або дата закінчення строку, на який було створено платника податку.
Як анулювати реєстрацію платника ПДВ за власним рішенням
У разі добровільного рішення платника припинити статус платника ПДВ процедура анулювання передбачає виконання низки кроків, які треба зробити для коректного завершення всіх податкових зобов’язань та уникнення проблем із контролюючими органами, а саме:
1) проведення інвентаризації залишків товарів (робіт, послуг), необоротних активів та дебіторської заборгованості за сплаченими, але ще не отриманими товарами, роботами, послугами, за якими було визнано податковий кредит з ПДВ, але які не були використані у госпдіяльності до дати анулювання;
2) на підставі проведеної інвентаризації не пізніше дати анулювання реєстрації як платника ПДВ — складання податкової накладної з типом причини «10» на компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ (умовний продаж) щодо товарів (послуг), визначених за результатами інвентаризації (п. 184.7 ПКУ);
3) реєстрація досі не зареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригування, включаючи й складену компенсуючу податкову накладну на умовний продаж;
Зверніть увагу! Особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, незалежно від того, що з дати складання податкових накладних та/або розрахунків коригування термін їх реєстрації ще не минув;
4) виправлення, за потреби, помилок у минулих деклараціях;
Зверніть увагу! Суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ вилучається з Реєстру платників ПДВ. Тож уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
5) за потреби подання заяви на відшкодування ПДВ у декларації з ПДВ за останній звітний період;
6) подання заяви за формою №3-ПДВ (крім переходу на єдиний податок/зміни групи чи ставки на єдиному податку, коли достатньо заяви про перехід (абз. 6 п. 5.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіна України від 14.11.2014 №1130 (далі — Положення №1130)).
Якщо стосовно особи, зареєстрованої платником ПДВ, до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично за даними реєстру платників єдиного податку (п. 184.2 ПКУ).
А в разі добровільного анулювання реєстрації ДПС ухвалює відповідне рішення за заявою платника впродовж 10 к. д. (п. 184.4 ПКУ).
У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 к. д. після надходження відповідної заяви платника податку надає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання;
7) подання декларації з ПДВ за останній звітний період з дня наступного за останнім днем попереднього звітного періоду до дня анулювання реєстрації та погашення податкових зобов’язань грошима, які є на ПДВ-рахунку в СЕА.
Зверніть увагу! Якщо ПДВ за останній звітний період сплачений не був, ДПС письмово пропонує сплатити його та повідомити про дату сплати другою (новою) заявою за формою №3-ПДВ (підстава — абз. 3 п. 5.4 Положення №1130). Така пропозиція не вважається відмовою в анулюванні.
Якщо ДПС надсилала пропозицію щодо сплати ПДВ за останній звітний період, платник подає другу заяву, зазначаючи дату сплати. Ця заява є інформативною, а датою анулювання залишається дата подання першої заяви. Друга заява також може подаватися, якщо у першій заяві зазначено не всі обов’язкові реквізити (підстава — абз. 3 п. 5.3 Положення №1130).
5 кроків, про які треба пам’ятати!
1. Реєстрація документів. Усі податкові накладні та розрахунки коригування треба зареєструвати до дати анулювання. Після цієї дати зареєструвати ПН та РК буде неможливо, що потягне за собою штрафи в розмірі 50% від суми ПДВ (п. 120-1.2 ПКУ) та проблеми з покупцями, які не зможуть отримати податкового кредиту.
2. Дії постачальників. Попросіть своїх постачальників зареєструвати їхні накладні та розрахунки коригування до дати анулювання, інакше ви не зможете скористатися податковим кредитом.
3. Компенсуюче зобов’язання. Проаналізуйте, на яку суму потрібно нарахувати компенсуюче податкове зобов’язання за п. 184.7 ПКУ (крім випадків реорганізації). У вас має бути така сума реєстраційного ліміту (адже на ці ПЗ треба буде скласти та зареєструвати ПН). У разі недостатності — поповніть ПДВ-рахунок!
4. ПДВ-рахунок. Переконайтеся, що на ПДВ-рахунку достатньо коштів для погашення зобов’язань. Якщо є надлишок, поверніть його на поточний рахунок, подавши заяву в останній декларації з ПДВ, інакше кошти будуть списані до бюджету. Втім, ці кошти можна буде повернути і з бюджету або спрямувати на сплату інших податків.
5. Повернення зайво сплачених коштів. Якщо кошти з ПДВ-рахунку списано до бюджету, подайте заяву на їх повернення в електронній формі (J1302001/F1302001) або у довільній формі (в розділі «Листування з ДПС») через Електронний кабінет. У заяві можна зазначити, куди ви бажаєте спрямувати ці кошти (п. 43.4 ПКУ):
— на ваш поточний рахунок в установі банку, небанківському надавачі платіжних послуг або на єдиний рахунок (у разі його використання);
— на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
— повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку або в небанківському надавачі платіжних послуг.
Об’єкти для нарахування компенсуючого ПДВ:
— товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), які не були використані в госпдіяльності на дату анулювання (наприклад, непродані товари, сировина, паливо);
— вартість робіт/послуг, включених до незавершеного виробництва чи готової продукції (з розрахунком їхньої частки);
— необоротні активи;
— ПДВ у дебіторській заборгованості за сплаченими авансами, якщо товари/послуги не отримано.
Що ж до кредиторської заборгованості за товарами, послугами, необоротними активами, які були отримані (з ПДВ), але не були оплачені на дату анулювання реєстрації платника ПДВ, то податківці вважають їх використаними в неоподатковуваній діяльності і вимагають нарахування ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ!
Звичайна ціна активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ
Базою для нарахування компенсуючого ПЗ з ПДВ при анулюванні реєстрації платника ПДВ є звичайна ціна відповідних товарів/послуг чи необоротних активів (п. 184.7 ПКУ).
Крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, при яких компенсуюче ПЗ не нараховується.
А як визначити цю звичайну ціну? Для випадку анулювання реєстрації платника ПДВ така процедура не прописана, тож доведеться діяти за пп. 14.1.71 ПКУ. Де сказано: звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. Тоді звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.
Щодо товарів та послуг ситуація більш-менш зрозуміла. Адже є ціна їх придбання, і якщо таке придбання відбулося нещодавно, можна сказати, що така ціна відповідає ринковій ціні. Зрозуміла ситуація і з тими товарами/послугами, ціна на які контролюється державою.
А от що робити, якщо товарні залишки давні? Або з необоротними активами, які певний час були в експлуатації і їхня актуальна вартість вочевидь не відповідає ціні, за якою вони були придбані?
Податківці радять з метою отримання переліку офіційних джерел, які містять інформацію про ринкові ціни, звернутися до Мінекономіки як до головного органу в системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної цінової політики та формування державної політики з контролю за цінами, або державних органів статистики.
Проте чіткого механізму визначення звичайної ціни на сьогодні немає. І що робити з цими джерелами, якщо Мінекономіки або Держстат їх надасть, не встановлено. Тож платник ПДВ має два варіанти:
— провести незалежне експертне оцінювання таких активів і нараховувати ПЗ з ПДВ виходячи з такого оцінювання;
— самостійно визначити ринкову ціну таких активів, спираючись на відкриті джерела інформації щодо цін на такі активи (зокрема, і на ті, які надасть Мінекономіки або Держстат, хоча звертатися до них не обов’язково).
Заява на анулювання ПДВ-реєстрації
Заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ №3-ПДВ подають засобами електронного зв’язку в електронній формі лише в разі анулювання за рішенням платника.
У разі переходу на єдиний податок без сплати ПДВ госпуб’єкти в заяві про перехід ставлять позначку про відмову від реєстрації платниками ПДВ (п. 5.4 Положення №1130).
У разі анулювання ПДВ-реєстрації за рішенням органу ДПС або суду заяву за формою №3-ПДВ також подавати не треба.
У разі затвердження ліквідаційного балансу, передатного акта, розподільчого балансу, заяв про реєстрацію платником єдиного податку, даних державного реєстру про припинення діяльності, даними реєстру податкових декларацій, судового рішення, судового рішення про оголошення ФОПа померлим чи безвісти відсутнім, інформації органів держреєстрації про смерть фізособи тощо (п. 5.5 Положення №1130) орган ДПС ухвалює самостійне рішення про анулювання реєстрації.
Реєстрація податкових накладних в день анулювання
Згідно з пунктом 184.7 ПКУ:
— день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ;
— у день анулювання така особа має право складати і реєструвати ПН/РК.
Тож податкова накладна, яка була зареєстрована в день анулювання ПДВ-реєстрації постачальника, все ще є підставою для формування податкового кредиту покупцем.
Компенсуюча податкова накладна при анулюванні реєстрації платником ПДВ
Як ми казали раніше, податкова накладна, що складається при анулюванні ПДВ, є компенсуючою на той податковий кредит, який був отриманий щодо придбаних товарів і основних засобів, які не були використані в госпдіяльності на момент анулювання реєстрації ПДВ.
Правила складання такої ПН податківці нагадують в «ЗІР».
Особливості компенсуючої податкової накладної такі:
— вона може виписуватися або зведено на всі залишки активів, або на кожний окремо;
— у лівому верхньому кутку ставиться позначка «Х» і тип причини — «10» (анулювання реєстрації);
— у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (ПІБ), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляє умовний індивідуальний податковий номер «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнює, поле «код» не заповнює;
— Розділ Б податкової накладної заповнюється в такому порядку:
у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» — дати складання та порядкові номери податкових накладних, на підставі яких формувався податковий кредит;
у графі 4 «Умовне позначення українське» — «грн»;
у графі 10 «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ — вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок, згідно з основною ставкою податку та ставками податку 7 і 14 відс., які застосовуються при нарахуванні податкових зобов’язань;
у графі 11 — сума ПДВ.
Графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 5 — 9 у такому випадку не заповнюють.
Складену накладну реєструють в ЄРПН не пізніше дня анулювання ПДВ-реєстрації, тому що після анулювання зареєструвати її можливості не буде.
Бухоблік компенсуючого ПДВ
Нагадаємо, що на сьогодні спеціального порядку ведення бухобліку ПДВ немає (Інструкція з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.1997 №141, скасована). Зрозуміло лише одне: ПЗ з ПДВ, що його підприємство нараховує у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, — це його витрати. А визначити рахунок витрат воно має самостійно, спираючись на стандарти бухобліку, які застосовує.
На наш погляд, у бухобліку суму податкового зобов’язання з умовного продажу треба нарахувати бухгалтерським проведенням Д-т 949 К-т 641 та включати нарахований ПДВ до складу інших витрат операційної діяльності.
Останній звітний податковий період та декларація
Останній звітний податковий період для платника податку починається в день, наступний за останнім днем попереднього звітного періоду, і закінчується в день анулювання реєстрації (п. 184.6 ПКУ).
Тож остання податкова декларація має бути подана у звичайному порядку впродовж 20 к. д. після закінчення останнього місяця реєстрації платником ПДВ, як для місячного звітного періоду.
У прикінцевій частині останньої декларації з ПДВ проставляють позначка «х» у спеціальному полі «Відмітка про подання за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку».
В іншому порядок складання останньої декларації з ПДВ від звичайного не відрізняється.
Але не забувайте про компенсуюче ПЗ з ПДВ за залишками активів! Його відображають у рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 податкової декларації з ПДВ. При цьому, якщо на дату подання декларації в ЄДР не зареєстровано податкові накладні, складені за такими операціями, відомості про них зазначають у таблиці 1.1 додатка 1 (Д1) до декларації.
Зобов’язання до сплати, що виникли за результатами останньої декларації, треба сплатити в 10-денний період за граничним строком подання декларації.