Для обрання коду КВЕД треба застосовувати насамперед національний класифікатор ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД).
Цей класифікатор є чинним від 01.01.2012. Зміну №2 до національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» було внесено Наказом Міністерства економіки №47 від 04.01.2023.
Додатково до самого класифікатора важливим нормативним документом є Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності, які затверджені наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396. Цей документ містить методологічні основи та пояснення до кожної позиції КВЕД-2010.
Що таке КВЕД?
КВЕД — це Класифікація видів економічної діяльності — національна статистична класифікація. Вона використовується в Україні для обліку та статистики різних видів економічної діяльності.
Класифікатор КВЕД (ДК 009:2010) розроблено на основі європейської стандартної класифікації видів економічної діяльності NACE (rev. 2). КВЕД повністю відповідає NACE як за структурою, так і за змістом класифікаційних позицій. Метою такого узгодження є забезпечення міжнародної порівнянності статистичних даних.
NACE, своєю чергою, була розроблена на основі ISIC (Міжнародної стандартної галузевої класифікації всіх видів економічної діяльності ООН). Вона є детальнішою за ISIC на нижчих класифікаційних рівнях, хоча на найвищих рівнях вони використовують однаковий принцип розподілу видів діяльності.
Простими словами, КВЕД — це такий великий державний перелік, у якому зазначено всі види робіт та занять, якими можуть займатися підприємства та фізособи-підприємці в Україні.
Коли реєструється бізнес, обирається код КВЕД, який найточніше описує основну діяльність.
Це потрібно державі для того, щоб вести облік економічної активності в країні та мати можливість порівнювати ці дані з іншими країнами, адже український КВЕД побудований за тими самими принципами, що й європейський (NACE) та міжнародний (ISIC) класифікатори.
Інструкція з вибору коду КВЕД
Початковий етап: Визначення основної економічної діяльності.
1. Зрозумійте призначення статистичних класифікацій. КВЕД, як і решта статистичних класифікацій, створено для систематизації, групування (узагальнення) та перетворення економічної та соціальної інформації у стандартний формат для обробки й аналізу значних обсягів даних. Метою є збір подібних об’єктів в окремі категорії, найоднорідніші за характеристиками об’єкта статистичного спостереження, яким надаються індивідуальні коди.
2. Визначте всі види економічної діяльності, які провадить ваша статистична одиниця (підприємство, фізособа-підприємець тощо). Вид економічної діяльності може бути простим процесом або включати цілу низку підпроцесів. Якщо виробничий процес організовано як інтегрована послідовність елементарних видів діяльності у межах однієї статистичної одиниці, вся комбінація вважається одним видом економічної діяльності (див. нижче приклад 1, в якому для видобування глини не визначається окремий код КВЕД, а визначається лише для продукції, цегли, яка продається на сторону).
3. Розрізняйте основний, другорядний та допоміжний види економічної діяльності:
— Основний вид економічної діяльності є головним джерелом доданої вартості одиниці;
— другорядний вид економічної діяльності — це будь-яка інша діяльність, результатом якої є товари або послуги, призначені для реалізації третім сторонам, і додана вартість якої менша, ніж від основного виду діяльності;
— допоміжні види діяльності передбачені виключно для підтримання основної та другорядної діяльності одиниці (наприклад, бухоблік, транспортування, зберігання) і полягають у виробництві товарів і наданні послуг, призначених лише для споживання у межах цієї одиниці. Допоміжні види діяльності окремо не класифікуються, а є частиною основної діяльності (див. нижче приклад 1, в якому для видобування глини не визначається окремий код КВЕД, а визначається лише для продукції, цегли, яка продається на сторону).
Основний етап: Вибір коду КВЕД.
1. Використовуйте критерій доданої вартості як базовий для визначення основного виду економічної діяльності. Додану вартість визначають як різниця між виробленою продукцією та проміжним споживанням.
2. Якщо інформацію про додану вартість отримати неможливо, використовуйте замінники критерію доданої вартості. До них належать:
— критерії на основі результату: обсяг виробленої продукції (товарів та послуг), пов’язаної з кожним видом діяльності, або обсяг реалізації (оборот) груп продукції за кожним видом діяльності;
— критерії на основі ресурсів: фонд оплати праці за кожним видом діяльності, середня кількість працівників за кожним видом діяльності або кількість відпрацьованих годин;
— важливо: обраний критерій має давати результат, максимально наближений до того, який був би отриманий на основі даних про додану вартість. Потрібно враховувати, що співвідношення між ресурсами (наприклад, оплатою праці або кількістю працівників) і доданою вартістю може бути ненадійне за різної продуктивності за різними видами економічної діяльності.
3. Застосуйте метод «зверху вниз» («top-down») для вибору коду КВЕД:
— почніть з найвищого рівня класифікації — секцій. Секції визначають за загальними характеристиками вироблених товарів та наданих послуг, а також за призначенням статистичних даних (наприклад, для використання у межах СНР/ESA);
— переходьте до нижчих рівнів: розділів, груп та класів. На цих рівнях чинники виробництва та технології стають менш важливими критеріями для групування видів діяльності. Класи визначаються для видів економічної діяльності, що є домінуючими у більшості країн ЄС або мають особливе значення для світової економіки;
— уважно читайте описи та включення/виключення для кожного рівня класифікації, щоб визначити, якій категорії найточніше відповідає основний вид вашої діяльності.
4. Враховуйте спеціальні правила та визначення для деяких секцій, якщо ваша діяльність належить до них. Наприклад, для секції G «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів» передбачено особливі вимоги щодо визначення коду.
5. Здійснюючи виробництво на замовлення (аутсорсинг виробництва), керуйтеся спеціальними правилами залежно від того, хто є власником сировини:
— якщо замовник надає підрядникові технічні специфікації та сировину (є її власником), замовник, як правило, класифікується як виробник. Підрядник класифікується залежно від виду виконуваної роботи як надання послуг за винагороду або на контрактній основі;
— якщо замовник не є власником сировини, його можуть класифікувати у секції G «Оптова та роздрібна торгівля» або в інших секціях за принципом доданої вартості.
6. Для аутсорсингу допоміжних функцій замовник класифікується за основним процесом виробництва, а підрядник — за видом діяльності, що ним здійснюється (наприклад, бухоблік — клас 69.20, ІТ-консультування — клас 62.02).
7. Для аутсорсингу діяльності з надання послуг добору персоналу замовник класифікується за діяльністю, що фактично провадиться, а підрядник — у класі 78.20 (тимчасове працевлаштування) або 78.30 (інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами).
8. Зверніть увагу на зв’язок між КВЕД (національною класифікацією), NACE (європейською класифікацією) та ISIC (міжнародною класифікацією). Методологічні основи КВЕД ґрунтуються на правилах NACE і повністю їм відповідають. NACE є похідною класифікацією від ISIC. У разі невідповідності між ISIC та NACE на рівнях груп і класів може бути доцільно спочатку визначити клас за ISIC, а відтак — за NACE для забезпечення міжнародної порівнянності, якщо це можливо.
Завершальний етап:
1. Переконайтеся, що обраний код КВЕД найточніше відображає основний вид економічної діяльності вашої статистичної одиниці, враховуючи критерій доданої вартості або його замінники, а також спеціальні правила для певних секторів та випадків аутсорсингу.
2. Зверніться до офіційного ресурсу з КВЕД для остаточного визначення та перевірки обраного коду.
Приклад 1. Підприємство видобуває глину в кар’єрі, яку повністю використовує для виробництва цегли, і продає цеглу. Тож дохід отримується тільки за рахунок продажу цегли. Які коди КВЕД мають бути у цього підприємства?
Насамперед треба визначити основний вид економічної діяльності, який створює найбільшу частку доданої вартості. Отже, підприємство отримує дохід виключно від продажу цегли, яка є результатом як видобування глини, так і її переробки на цеглу. Таким чином, виробництво цегли є основним видом діяльності (100% доходу), бо саме на цьому етапі створюється основна (фактично — вся) додана вартість, що реалізується через продаж кінцевого продукту — цегли.
Огляду на це основним кодом КВЕД для підприємства має бути код, що належить до секції C «Переробна промисловість». Ця секція включає діяльність із перероблення продукції видобувної промисловості для виробництва іншої продукції.
Далі треба знайти відповідний розділ, групу та клас всередині секції C, що описує виробництво цегли. Розділ 23 «Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції» включає виробництво таких продуктів, як цегла, плитка й інші будівельні матеріали з неметалевих мінералів.
Таким чином, основний код КВЕД для підприємства, що виробляє цеглу, належатиме до розділу 23 «Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції» (секція С). Це буде один із класів, що входять до групи 23.3 «Виробництво будівельних матеріалів з глини», наприклад, 23.32 «Виробництво цегли, черепиці та інших будівельних матеріалів випаленої глини».
Щодо виддобування глини в кар’єрі, то згідно з наданими джерелами ця діяльність належить до секції B «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів». Відповідним розділом може бути 08 «Добування інших корисних копалин і розроблення кар’єрів».
Проте, позаяк підприємство повністю використовує власно видобуту глину для свого ж виробництва цегли і не продає глину як окремий товар, діяльність з видобування глини треба розглядати як допоміжну або інтегровану частину основного виробничого процесу — виробництва цегли. У таких випадках допоміжні види діяльності не класифікуються окремо, а є частиною основної діяльності.
Таким чином, підприємство мусить мати один код КВЕД, що відповідає виробництву цегли — 23.32 «Виробництво цегли, черепиці та інших будівельних матеріалів випаленої глини», а діяльність з видобування глини розглядається як частина цього основного виробничого процесу з метою класифікації.
Приклад 2. ФОП відкрив YouTube-канал, на якому розміщує самостійно створені відеоролики. Сервіс AdSense самостійно вставляє в ролики рекламу, отримує кошти від рекламодавців і частину цих коштів перераховує ФОПу за дозвіл на розміщення реклами у відеороликах. Який код КВЕД обрати ФОПу?
Діяльність, пов’язана з виробництвом і поширенням інформації та матеріалів, належить до секції J «Інформація та комунікації». Ця секція об’єднує діяльність, яка включає виробництво і поширення інформації та матеріалів, пов’язаних із культурою, а також діяльність із забезпечення засобами передачі та поширення такої інформації.
У межах секції J найбільш відповідним розділом є розділ 59 «Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, видання звукозаписів».
Конкретний клас у межах цього розділу, який найточніше описує діяльність ФОПа, є 59.11 «Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм». Цей клас охоплює виробництво як ігрових, так і неігрових фільмів та телевізійних програм на різних носіях. Самостійне створення відеороликів для YouTube-каналу підпадає під це визначення, бо ці ролики є формою відеопродукції, призначеної для публічного перегляду.
Отримання доходу від монетизації через AdSense є способом реалізації прав на цю відеопродукцію та отримання прибутку від її показу. Сервіс AdSense виступає посередником у розміщенні реклами, але основна цінність, яка генерує дохід, полягає у створеному ФОПом відеоконтенті.
Таким чином, основним кодом КВЕД, який треба обрати ФОПу в цьому випадку, на наш погляд, є 59.11 «Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм» (секція J «Інформація та комунікації»).