Бухгалтерський облік тари
Бухгалтерський облік тари докладно описано у п. 6 Методрекомендацій №2. Тут скажемо тезово.
Якщо піддони використовуються для затарювання готової продукції безпосередньо на виробництві і вони є неповоротними та в документах на передачу покупцеві окремо не виділяються, то вартість таких піддонів включають до виробничої собівартості продукції.
Якщо піддони неповоротні, але вони окремо зазначаються у документах і за них окремо сплачується, то собівартість піддонів до собівартості продукції не включають. В обліку в загальному порядку відображають продаж піддонів.
Поворотну тару навіть при передачі покупцеві й надалі обліковують на балансі підприємства-продавця як МНМА (субрахунок 115 «Інвентарна тара»). Тобто на собівартість товарів вона не впливає.
Якщо покупець на забезпечення повернення тари передає кошти (заставу), в обліку продавця їх отримання відображають проведенням:
— Д-т 311 К-т 685.
При поверненні тари продавець повертає покупцеві забезпечення:
— Д-т 685 К-т 311.
Особливості оподаткування ПДВ
Вартість тари, що за умовами договору (контракту) визначена як поворотна (заставна), до бази оподаткування не включають (п. 189.2 ПКУ).
Але: якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження поворотної тари вона не повертається відправникові, її вартість включається до бази оподаткування отримувача (!).
Це давня норма ПКУ, і вона давно спричинює багато запитань, перше з яких: чи немає помилки в цій нормі? Адже постачив тару продавець, а ПЗ виникають чомусь у покупця. Проте саме такою є норма ПКУ, і доводиться дотримуватися її.
А ось як консультують податківці (див. відповідь ДПС на запитання у «ЗІР» (101.07): «Як в обліку з ПДВ постачальником і покупцем відображається вартість тари, зазначеної в податковій накладній як зворотна, у разі її неповернення відправнику?»):
— отримувач тари у звітному періоді, в якому закінчується дванадцятий календарний місяць з моменту надходження такої поворотної тари, повинен визначити ПЗ з ПДВ виходячи з вартості зворотної тари, скласти І зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, яку залишає в себе;
— у постачальника податкові зобов’язання з ПДВ у разі неповернення поворотної тари не виникають.
При цьому податківці не наполягають навіть на нарахуванні постачальником компенсуючого ПДВ за п. 198.5 ПКУ!
В описаній ситуації постачальник згоден із неповерненням, про що повідомляє покупця. Чи змінює це якимось чином порядок оподаткування неповерненої поворотної тари?
У п. 189.2 ПКУ немає якихось умов щодо причин, за яких при неповерненні поворотної тари потрібно застосовувати норми цього пункту. Тобто на вартість неповерненої тари ПДВ нараховує покупець у перший день після закінчення 12 місяців з дати передачі тари.
Але думка податкової служби з цього питання нам невідома. Тому для уникнення непорозумінь (і визнання продажу такої тари) може бути доречно отримати індивідуальну податкову консультацію.
Чи коригувати собівартість продукції при неповерненні тари
На наш погляд, не потрібно. Адже неповернення тари не є помилкою, яка впливає на облік собівартості.
Якщо тара не повернута, її списують, на наш погляд, на субрахунок 949. У разі отримання забезпечення воно списують до складу доходів:
— Д-т 685 К-т 719.