Припустімо, сторони договору підряду домовилися, що, якщо під час підписання акта виникнуть суперечності, кожна сторона має викласти свою думку. За відмови однієї зі сторін від складання або підписання акта вона зобов’язана письмово обґрунтувати свої заперечення. За відсутності письмового обґрунтування відмови від підписання акта протягом 2-х діб з моменту пред’явлення акт, пред’явлений підрядником замовникові, приймається як остаточний та вважається таким, що узгоджений замовником.
При цьому важливим є те, що при виконанні підрядних робіт сторони можуть передбачити приймання-передачу виконаних робіт поетапно. Тому й акти можуть складатись як поетапно, так і загалом, на всі етапи виконання робіт.
Але наразі нас цікавлять два питання.
Питання 1: чи може підписаний лише однією стороною акт бути доказом виконання робіт і приймання робіт?
Питання 2: які дії має вчинити підрядник для отримання оплати таких робіт?
Відмова від підписання та реальне виконання робіт
Як випливає з положень ЦКУ, у разі якщо замовник не підписав акт і не оприявнив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.
Що каже ЦКУ
Замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
1. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, — етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття.
4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Утім, суди вважають1, що передання і приймання робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов’язків можливі за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприймання робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
1 Постанова ВС від 17.08.2021 у справі №910/16308/20.
Тому підписаний підрядником в односторонньому порядку акт може бути доказом передання і приймання робіт за договором будівельного підряду лише у разі реального виконання робіт підрядником за договором.
Водночас, якщо ми говоримо про поетапне виконання робіт, то, на думку судів, саме підрядник має доводити обставини виконання ним як підрядником передбачених договором робіт щодо окремих етапів, тобто довести обставини реального виконання робіт за договором, передбачених зазначеними етапами.
Дії підрядника у разі відмови підписати акт
Підрядник у разі відмови замовника від підписання акта повинен не лише підписати акт зі свого боку, а й не вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт і лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Такою є стала та незмінна позиція ВС.
Обов’язок прийняти виконані роботи, а в разі виявлення недоліків робіт — негайно про них заявити (у т. ч. шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника1.
1 Постанова ВС від 17.08.2021 у справі №910/16308/20.
Але підрядник має вжити заходів, спрямованих на передачу ним виконаних робіт замовникові, під час якої (передачі) могло б бути встановлено факт виконання робіт саме підрядником та їх якість, у чому, по суті, і полягає сенс цієї процедури, а не лише у доведенні факту непідписання (чи відмови від підписання) акта, складеного і підписаного в односторонньому порядку поза процедурою передання/приймання робіт.
Якщо замовник відмовився від підписання акта, а відмова є свідомим небажанням прийняти оглянуті роботи, для судів важливо отримати підтвердження того, що підрядник надсилав повідомлення як про закінчення виконання робіт, так і про готовність їх до передачі замовникові.
Так, Верховний Суд у постановах від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 05.02.2020 у справі №904/2082/19, приймаючи відповідні рішення щодо застосування ст. 853, 882 ЦКУ, дійшов такого висновку.
Передання та приймання робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов’язків є можливими одночасно за виконання таких вимог (процедури передання-приймання робіт):
1) за наявності реального виконання робіт за договором;
2) у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприймання робіт у строк, визначений договором;
3) за наявності в акті відмітки про відмову від підписання (з посиланням на дату та номер повідомлення замовника як про закінчення виконання робіт, так і про готовність їх до передачі замовникові).
Щодо зобов’язання з оплати за договором, то якщо замовника не було повідомлено про закінчення виконання робіт і йому не було надіслано акти виконаних робіт, а лише є підписані тільки підрядником акти з відміткою про відмову від його підписання під час передання робіт (не дотримано порядку ст. 882 ЦКУ), зобов’язань оплатити визначену у ньому вартість робіт не виникає.
Ще раз про важливість доказів
<...> Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Таким чином, оскільки позивач на підтвердження своїх вимог про стягнення грошових коштів не надав суду ані підтверджених у встановленому договором порядку акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, ані належних доказів їх направлення відповідачу для підписання, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами не підтверджено факт виконання робіт, відповідно відсутні підстави для їх оплати.
Також із пояснень замовника вбачається, що генпідрядником <...> роботи не передавалися.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми боргу...
Рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2015 у справі №905/2339/15
Тому підставою для здійснення оплати, справді, є акт підрядника, але такий, що:
по-перше, складається за наслідками процедури передавання-приймання робіт, які є реально виконаними;
по-друге, якщо і підписаний в односторонньому порядку, то лише з відміткою про відмову однієї зі сторін від підписання акта.
Нагадаємо: суди й у господарських спорах запровадили принцип з’ясування реальності дії сторін договору. І для їх оплати в суді насамперед з’ясовуватимуть, чи справді роботи виконувалися1.
1 Постанова ВС від 02.06.2023 у справі №914/2355/21, див. «ДК» №31/2023.
Суд нагадав, що основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як-от надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Чи працює процедура передавання робіт під час війни?
Після початку повномасштабного вторгнення сторони договорів підряду або продовжували строки виконання робіт, або розривали договори підряду — залежно від ситуації. Утім, до судів почали надходити справи про оплату вже виконаних робіт до дати припинення договорів підряду або повернення авансу (якщо такий був сплачений).
Водночас суди і далі наполягають на позиції, що у разі коли підрядник не зміг у повному обсязі виконати свої зобов’язання за укладеним договором, тому що 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення рф та, зокрема, просив зафіксувати фактично виконані роботи й оформити їх в акті виконаних робіт із підтвердженням готовності виконувати свої зобов’язання за цим договором, то самого факту посилання на форс-мажор недостатньо.
Форс-мажор без сертифіката — не форс-мажор
<...>
У відповідь на вимогу відповідач за первісним позовом зазначив, що ТОВ <...> не змогло у повному обсязі виконати свої зобов’язання за укладеним Договором, тому що 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення Російської Федерації, а також просив зафіксувати фактично виконані роботи й оформити їх в Акт виконаних робіт. Цим Листом ТОВ <...> підтвердив готовність виконувати свої зобов’язання за цим Договором.
З огляду на посилання відповідача за первісним на форс-мажор у зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та пункту 3.1 Регламенту ТПП(2) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна...
Щодо встановлення факту настання форс-мажору слід зазначити, що відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» виключною компетенцією засвідчувати зазначену подію наділена Торгово-промислова палата України (далі — ТПП України) та її регіональні підрозділи.
Як випливає з наведеного, сам по собі факт існування обставини форс-мажором не є. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особою буде доведено неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов’язань.
Зважаючи на вищевикладене, саме сертифікат ТПП України підтверджує період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і є належним доказом, який підтверджує неможливість належного виконання відповідачем своїх зобов’язань внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Отже, відповідачем не надано належних доказів настання форс-мажорних обставин (сертифікат ТПП України).
Доводи відповідача не спростовують обставин, наведених позивачем на обґрунтування позовних вимог та не підтверджені належними й допустимими доказами. Доказів повернення позивачу невикористаного авансу <...> відповідач суду не надав.
За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача авансу <...> є правомірною та такою, що підлягає задоволенню. <...>
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 у справі №904/2868/23
На нашу думку, якщо замовник не може прийняти виконані роботи та/або надіслати заперечення на отриманий акт виконаних підрядних робіт, йому може також стати у пригоді сертифікат ТПП. Проте це залежатиме від багатьох обставин, зокрема чи мав він можливість отримати повідомлення про передання-прийняття робіт, чи повідомив він підрядника про зміну місцезнаходження, чи мав доступ до об’єкта для приймання виконаних робіт, на яких територіях перебував об’єкт на момент отримання повідомлення (закінчення (окремого етапу) робіт від підрядника тощо. У будь-якому разі відповідальність за неприймання робіт чи за відсутність мотивованої відмови від підписання акта покладається на замовника.