• Посилання скопійовано

Працівник розрахувався бонусами за пальне

Працівник заправив автомобіль підприємства. Загальна сума чека становить 2 000 грн, з картки лояльності працівника зняли 500 грн бонусами, 1 500 грн — коштами. Яку суму повернути працівникові?

Бонуси при придбанні товарів для кінцевого споживача, незалежно від того, як вони надаються — у балах, відсотках, гривнях, — це лише одиниця вираження суми знижки, а не реальні кошти, які можна перевести у готівку чи на картку. Відповідно до умов надавача знижки вони або «згорять», або їх використають для отримання знижки. Учасник програми лояльності накопичує бонуси і в майбутньому має право при оплаті за інший товар отримати знижку.

Звітуючи за придбане пальне, працівник надасть фіскальний чек, за яким буде проведено відшкодування витрат і оприбуткування пального. А як же будуть відображені бонуси у чеку? Пунктом 2 розділу ІІ Наказу №13 визначено що фіскальний касовий чек має містити такий обов’язковий реквізит, як загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, форма оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції.

Тож якщо оплата проводиться з використанням бонусів, це буде зазначено у графі «форма оплати» і визначено гривневий еквівалент такої оплати. А може бути так, що у чеку будуть зазначені не бонуси, а знижка, яка буде надана у момент розрахунку, зменшуючи суму до сплати.

Оприбутковуючи пальне, на нашу думку, треба орієнтуватися саме на вартість пального з урахуванням знижки. Адже працівник не сплатив 500 грн зі своєї кишені, а отримав знижку на цю суму.

Далі, якщо пальне оприбутковане за вартістю з урахуванням знижки, то й відшкодувати йому потрібно фактично сплачені кошти.

Працівника такий підхід може не влаштувати, адже він втратив можливість отримання знижки для себе. Але це був його вибір, що він скористався своєю програмою лояльності при оплаті пального для роботодавця. Якщо оприбуткувати пальне за повною ціною (тобто без урахування знижки), що не відповідає первинному документу (чеку АЗС), це, по-перше, викривлення даних бухобліку, яке у майбутньому призведе до завищення витрат підприємства, а по-друге, якщо відшкодувати працівникові вартість бонусів, така виплата отримає статус «надміру витрачених коштів» (пп. 165.1.11 та п. 170.9 ПКУ). При оподаткуванні такого доходу ПДФО застосовується коефіцієнт (згідно з останнім абзацом п. 164.5 ПКУ). І навіть якщо саме підприємство не сплатить ПДФО (та ВЗ) з цього доходу, то його можуть донарахувати під час податкової документальної перевірки, ще й зі штрафом.

Тому, якщо керівник підприємства все ж таки вирішить компенсувати працівникові вартість витрачених бонусів, таку виплату треба здійснити окремо, вже не за авансовим звітом, а за наказом керівника про виплату працівникові певної суми. І тоді сума виплачених коштів стане додатковим благом, з якого теж треба буде утримати ПДФО та ВЗ, але вже без застосування коефіцієнта (тобто ПДФО буде сплачено у меншій сумі) і без викривлення бухобліку та витрат (сума цих коштів потрапить на субрахунок 949, а не до вартості пального).

Автор: Пантюхова Анна

До змісту номеру