• Посилання скопійовано

Варіанти звільнення працівників, які виїхали за кордон

На яких підставах можна звільнити працівників, які виїхали за кордон у зв’язку з воєнним станом в Україні?

Ситуація №1. Звільнення працівників, які писали заяви на відпустку без збереження зарплати та виїхали за кордон.

Працівники, які написали заяви на відпустку без збереження зарплати та з початком війни чи згодом виїхали за кордон, можуть звільнитися:

— за угодою сторін (ст. 36 КЗпП);

— за власним бажанням (ст. 38 КЗпП).

Щоб звільнитися, працівник повинен подати заяву про звільнення. Позаяк він перебуває за кордоном, то зробити це особисто не зможе. Але заяву може надіслати роботодавцю поштою (рекомендованим листом із повідомленням про вручення) або в електронній формі (у месенджер або на електронну пошту), якщо така форма листування прийнята між роботодавцем та працівниками під час дії воєнного стану.

На підставі цієї заяви роботодавець видає наказ про звільнення та проводить остаточний розрахунок.

Ситуація №2: Звільнення працівників, які виїхали за кордон та не виходять на зв’язок.

Для припинення дії трудового договору за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль;

2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин відсутності).

Якщо ці дві обов’язкові умови одночасно не виконані, суд може визнати звільнення незаконним. Наприклад, якщо працівник доведе, що протягом 4-х місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності.

І ще: умови щодо відсутності працівника та інформації про нього 4 місяці поспіль (тобто безперервно) не можуть вважатися виконаними за наявності кількох подібних періодів, які мають перерви, але в сумі дорівнюють або перевищують 4 місяці.

Тож роботодавець має право звільнити працівників, які протягом 4-х місяців поспіль не виходили на зв’язок, включаючи тих працівників, яких табелювали «НЗ», і не давали про себе знати, за п. 8‑3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, бо виконано обидві умови.

Видача трудової книжки та копії наказу

У день звільнення роботодавець зобов’язаний видати працівникові копію наказу про звільнення, провести з ним розрахунок (ст. 116 КЗпП), а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у нього (ст. 47 КЗпП).

Увага: якщо працівник був прийнятий на роботу до 10.06.2021, то трудова зберігається у роботодавця. Тому роботодавець має видати працівникові ще й належним чином оформлену трудову книжку.

Зважаючи на те, що працівник перебуває за кордоном і отримати копію наказу та трудову книжку не зможе, складають акт довільної форми про неможливість видачі трудової книжки та копії наказу через відсутність працівника в Україні. Отримати трудову книжку працівник зможе після повернення додому, особисто звернувшись до роботодавця чи на надану поштову адресу в Україні, зазначену у листі, бо у міжнародних поштових відправленнях забороняється пересилати, зокрема, трудові книжки (абз. 4 п. 2 Переліку №958). Тому роботодавець не може надіслати трудову книжку поштою за кордон.

Автор: Щербина Світлана

До змісту номеру