• Посилання скопійовано

Страхова компанія платить відшкодування збитків: що з ПДФО?

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 29.07.2024 №3847/ІПК/99-00-24-03-03/ІПК

Суттєво. Для оподаткування ПДФО відшкодування збитків та/або моральної шкоди не має значення підстава виплати страховою компанію (за рішенням суду чи в досудовому порядку).

!  Страховим компаніям та застрахованим фізособам

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення ПрАТ «Страхова компанія …» щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

ПрАТ «Страхова компанія ...» є фінансовою установою, яка має право здійснювати діяльність зі страхування на території України.

Страховик укладає договори страхування на підставі отриманих ліцензій.

Унаслідок події, яка передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або до законодавства.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи повинен страховик при виплаті суми коштів, які за рішенням суду спрямовуються (у т. ч. примусово стягнуто) на користь платника податку — фізичної особи на відшкодування збитків (судовий збір, пеня, моральна шкода, інфляційні витрати та три проценти річних від простроченої суми боргу), оподатковувати такі виплати податком на доходи фізичних осіб і військовим збором?

2. Чи повинен страховик при виплаті в досудовому порядку суми коштів на користь платника податку — фізичної особи, які спрямовуються на відшкодування збитків (моральна шкода, пеня, інфляційні витрати та три проценти річних від простроченої суми боргу), оподатковувати такі виплати податком на доходи фізичних осіб і військовим збором?

Щодо першого та другого питань

Статтею 625 ЦКУ передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб урегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Загальний оподатковуваний дохід — це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається, зокрема:

дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (пп. «а» пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом ІV Кодексу (пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п. 167.2 — 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16‑1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого визначено пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та військовий збір за ставкою, встановленою пп. 1.3 п. 16-1  підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, суми коштів, які за рішенням суду сплачуються юридичною особою на користь фізичної особи з метою відшкодування витрат (інфляційні витрати, три проценти річних від простроченої суми боргу, судовий збір), пов’язаних з простроченням виконання грошового зобов’язання, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. Аналогічний порядок оподаткування зазначених коштів (за виключенням судового збору) застосовується у разі вирішення питання у досудовому порядку.

Крім того, у разі якщо сума немайнової (моральної) шкоди, яка виплачується податковим агентом фізичній особі за рішенням суду не перевищує розмір, визначений рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, то сума такої моральної шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. Якщо розмір зазначеного доходу перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому, якщо дохід у вигляді моральної шкоди виплачується юридичною особою у досудовому порядку, то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням.

Також до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді пені, яка є складовою неустойки та оподатковується у порядку, визначеному пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Відповідно до п. 18.2 ст. 18 Кодексу податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків.

Разом з цим наголошуємо, що оскільки страховою компанією надано недостатньо інформації, то будь-які висновки щодо оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

До змісту номеру