• Посилання скопійовано

З якої дати платимо податок на нерухомість?

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 01.08.2024 №3936/ІПК/99-00-04-01-04/ІПК

Суттєво. Обов’язок щодо справляння податку за об’єкт нерухомого майна виникає після прийняття його в експлуатацію з дня державної реєстрації права власності на нього.

!  Власникам нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — Податок), керуючись ст. 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило про реконструкцію власного об’єкта нерухомого майна (добудову), внаслідок чого площа об’єкта збільшилася. Процедура оформлення документації на введення в експлуатацію об’єкта, що добудований, триває.

Товариство запитує, чи є об’єктом оподаткування Податком добудований об’єкт нерухомого майна до введення його в експлуатацію та державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі — Держреєстр).

Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в т. ч. його частка, а платниками Податку — власники таких об’єктів (пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 01 липня 2004 року №1952‑IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон) право власності на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва підлягає державній реєстрації прав. Водночас частиною другою ст. 3 Закону визначено, що речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

У розумінні Закону об’єкт незавершеного будівництва та об’єкт нерухомого майна не ототожнюються.

Товариство не повідомило, чи буде добудований об’єкт нерухомого майна складовою частиною існуючого власного об’єкта нерухомого майна (відбудеться об’єднання об’єктів нерухомого майна з реєстрацією новоствореного об’єкта нерухомого майна відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону), або він є окремим об’єктом незавершеного будівництва (тобто майбутнім об’єктом нерухомого майна, якому після введення його в експлуатацію буде присвоєно індивідуальний реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна відповідно до ст. 15 Закону).

Згідно з частиною другою ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до п. 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року №553) (зі змінами), державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об’єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об’єкта, про прийняття його в експлуатацію.

Як зазначено у зверненні, після реконструкції площа власного об’єкта нерухомого майна збільшиться, отже, характеристика цього об’єкта нерухомого майна, пов’язана з реконструкцією, зміниться.

Враховуючи зазначене, у будь-якому випадку державної реєстрації добудованого об’єкта нерухомого майна обов’язок щодо справляння Податку виникає у Товариства після прийняття його в експлуатацію з дня державної реєстрації права власності на нього або на закінчений будівництвом об’єкт у результаті його реконструкції.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

До змісту номеру