Суттєво. Поповнення розрахункового рахунку власними коштами не включається до доходу фізичної особи — підприємця на загальній системі оподаткування.
! ФОПам на загальній системі
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник повідомив, що є фізичною особою — підприємцем, який здійснює діяльність на загальній системі оподаткування. Також платник зазначив, що на розрахунковому рахунку для здійснення підприємницької діяльності недостатньо коштів для розрахунку з постачальниками. При цьому платник планує поповнити такий розрахунковий рахунок власними коштами.
У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи включаються до складу доходу і відповідно відображаються у Книзі обліку доходів та витрат власні кошти, які фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування зараховує на свій підприємницький розрахунковий рахунок?
2. Як правильно заповнити розділ «Призначення платежу» при поповненні підприємницького рахунку власними коштами, щоб дане внесення не вважалось доходом?
3. Чи є обмеження в розмірі внесених сум?
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлено ст. 177 Кодексу.
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця. (п. 177.2 ст. 177 Кодексу).
Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1 ст. 44 Кодексу).
Пунктом 177.10 ст. 177 Кодексу встановлено, що фізичні особи — підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтвердні документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 №261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами — підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі — Типова форма), та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами — підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі — Порядок №261).
Згідно з п. 1 Порядку №261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід / понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №162 (далі — Інструкція №162), визначено порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків (далі — надавач платіжних послуг) та особливості здійснення платіжних операцій за окремими рахунками користувачів, що відкриваються відповідно до законів України.
Відповідно до п. 10 розділу I Інструкції №162 фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Звертаємо увагу, що відповідно до абзацу третього п. 24 розділу I Інструкції №162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб — резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Таким чином, оскільки власні кошти у розумінні Кодексу не є виручкою від здійснення господарської діяльності, то сума таких коштів не включається до доходу фізичної особи — підприємця на загальній системі оподаткування.
Одночасно зауважуємо, що загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, а також відповідальність учасників платіжного ринку України регулюються Законом України від 30 червня 2021 року №1591-IX «Про платіжні послуги» та Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163.
Додатково повідомляємо, що з питання правильності заповнення призначення платежу під час перерахування коштів на розрахунковий рахунок Ви можете звернутися до Національного банку України.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.