• Посилання скопійовано

Щодо справляння орендної плати за землю

Індивідуальна податкова консультація Головного управління ДПС у м. Києві від 14.11.2023 №4106/ІПК/26-15-04-02-08

Суттєво. Якщо від органу місцевого самоврядування не було заперечення щодо використання земельної ділянки, то до укладання нового договору оренди орендар, який нею користується, сплачує орендну плату за старим договором.

!  Платникам орендної плати за землю

Головне управління ДПС у м. Києві на звернення Товариства щодо справляння орендної плати за землю, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI, зі змінами (далі — Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що термін дії договору оренди земельної ділянки (далі — Договір, Ділянка) закінчився 19.08.2023, проте не надало інформації щодо умов Договору. Разом з тим повідомило, що на сьогодні Договір в процесі оформлення.

Товариство просить надати роз’яснення, щодо сплати орендної плати за землю на період відсутності Договору.

Орендні відносини регулюються Земельним кодексом України (далі — Земельний кодекс), Цивільний кодексом України, Законом України «Про оренду землі» (далі — Закон №161) та Договором, а справляння орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності — Кодексом.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 Кодексу. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є Договір такої земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.1, 288.2 ст. 288 Кодексу). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 Кодексу).

Об’єкт за Договором вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону №161).

Відповідно до ст. 31 Закону №161 Договір припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 33 Закону №161 після закінчення строку, на який було укладено Договір, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами Договору, має переважне право перед іншими особами на укладення Договору на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення Договору на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії Договору у строк, встановлений цим Договором, але не пізніше як за один місяць до закінчення строку дії Договору.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу).

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів зміни речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданої заяви та документів для проведення державної реєстрації таких змін (п. 1 част. першої ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Якщо Договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей Договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням Договору вважається поновлення Договору без вчинення сторонами Договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій сторонами Договору для його поновлення не вимагається (п. 2 ст. 126-1 Земельного кодексу).

Враховуюче викладене, якщо Товариство продовжує користуватися Ділянкою після закінчення строку дії Договору та не отримало письмового заперечення від органу місцевого самоврядування щодо використання земельної ділянки, то до укладання нового Договору на новий строк таке Товариство має сплачувати орендну плату за землю відповідно до умов попереднього Договору.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

До змісту номеру